Рішення № 32345877, 13.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8197/13

13.06.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалкомплекс»

про стягнення 13 000,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» (далі – ПАТ «Азовзагальмаш») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалкомплекс» (далі – ТОВ «Укрметалкомплекс») про стягнення 13 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/8197/13, розгляд якої призначено на 28.05.2013 р.

Під час судового засідання 28.05.2013 р. представник позивача на виконання ухвали від 29.04.2013 р. надав документи, які були залучені до матеріалів справи, а також підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Відповідач не направив свого представника, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. розгляд справи відкладено до 13.06.2013 р.

13.06.2013 р. представник позивача не з’явився. Через канцелярію суду 12.06.2013 р. від позивача надійшла телеграма з проханням розглядати справу без участі його представника.

Відповідач вдруге не направив свого представника для участі в судовому засіданні. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 р. відкритим акціонерним товариством «Азовзагальмаш» (правонаступником є ПАТ «Азовзагальмаш») були перераховані ТОВ «Укрметалкомплекс» грошові кошти в розмірі 170 575,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 345619 від 20.04.2010 р.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 06.04.2011 р. ВАТ «Азовзагальмаш» перейменовано у публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш».

Відповідно до пояснень позивача на підставі платіжного доручення № 345619 від 20.04.2010 р. з призначенням платежу «передоплата за сортовий металопрокат відповідно до рахунку № 83 від 19.04.2010 р.» ним було помилково перераховано грошові кошти в розмірі 170 575,00 грн., оскільки рахунок № 83 від 19.04.2010 р. не виставлявся в рамках відносин між позивачем і відповідачем.

17.04.2013 р. позивач направив відповідачу вимогу № 523/389 від 15.04.2013 р., в якій просив випадково перераховані грошові кошти, які підлягають поверненню в сумі 157 575,00 грн., вважати оплатою за товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 0064 від 21.04.2010 р., а іншу суму випадково перерахованих грошових коштів в розмірі 13 000,00 грн. - перерахувати на розрахунковий рахунок позивача. Факт направлення вказаного листа на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 17.04.2013 р. та фіскальним чеком № 8392 від 17.04.2013 р.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав та вищезазначені вимоги не задовольнив.

Перевіряючи обставини взаємовідносин між сторонами, суд ухвалами від 29.04.2013 р. та 28.05.2013 р. зобов'язував відповідача надати письмове обгрунтоване пояснення по суті заявлених вимог з наданням доказів, що підтверджують викладені обставини, однак відповідач вимог суду не виконав, жодних пояснень не надав.

Оцінюючи надані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, таке набуття здійснено за рахунок іншої особи, та відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, як наслідок помилки, обману, випадковості або інших підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо здійснює якісь неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995 р. № 227 підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 170 575,00 грн., в той час як оплата за поставлений відповідачем товар згідно з видатковою накладною № 0064 від 21.04.2010 р. мала складати 157 575,00 грн., правових підстав для здійснення платіжної операції на суму 13 000,00 грн. не встановлено, тому суд вважає, що позовні вимоги про повернення грошових коштів в сумі 13 000,00 грн. є правомірними.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не доведено жодних правових підстав щодо набуття спірних грошових коштів, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалкомплекс» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 72, офіс 32, код 36241930) на користь публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, будинок 1, код 13504334) 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 10.07.2013 р.

Суддя О. Г. Удалова