Ухвала суду № 32342762, 11.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р.Справа № 820/2634/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представників позивача Мельник Ю.В., Щупко Н.М.

представника відповідача Токар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 820/2634/13-а

за позовом Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 р. позов КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської Обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС від 25 березня 2013 року №0000012301.

Лозівська ОДПІ у Харківській області ДПС (далі-відповідач), не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування вимог скарги апелянт посилається на порушення судом п. 44.1 ст. 44, ст. 187, 188 п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не врахування актів перевірок контрагентів позивача, якими встановлено нікчемність правочинів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 23.11.2012 р. № 1070/22-204/37556917.

За висновками акту перевірки позивачем зокрема порушено п.198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок заниження суми грошового зобов'язання по ПДВ у загальній сумі 148 085 грн. (по періодах: листопад 2011 р. - 20 606,00 грн., грудень 2011 - 20 606,00 грн., лютий 2012 р. - 10 994,00 грн., березень 2012 р. - 20 880,00 грн., квітень 2012 р. - 23 939,00 грн., травень 2012 р. - 25 325,00 грн., червень 2012 р. - 25 735,00 грн. (т.1, а.с. 20-63).

07.12.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 185 106,25 грн. (148 085,00 грн. - основний платіж, 37 021,25 грн. - штрафні санкції) (т.1, а.с. 17).

За результатом розгляду поданої позивачем скарги ДПС у Харківській області скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012 р. №0000362220 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 652,50 грн. ( основний платіж - 140 522,0 грн., штрафні (фінансові санкції) - 35 130,50 грн.), в іншій частині рішення залишено без змін (т.1, а.с 65-69).

25.03.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 9 453,75 грн. (7 563,00 грн. основним платежем та 1 890,75 грн. штрафними санкціями) (т.1, а.с. 19).

Підставою для донарахування оспорюваних сум податку на додану вартість, слугував висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям позивача в рамках правовідносин з ТОВ "Істок".

При цьому, на податковий орган послався на акт податкової перевірки ТОВ "Істок", яким, враховуючи акт ДПІ Кіровському районі м. Дніпропетровська перевірки ПП "Восток", встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по договору поставки будівельних матеріалів між вказаними контрагентами, відповідач зазначає про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "Істок", у зв'язку із чим формування позивачем податкового кредиту за цими операціями є неправомірним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з висновку, що висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок формування податкового кредиту з операцій, що не мали реального характеру, спростовані доказами по справі, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 14.12.2011 р. КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради (замовник) укладено договір № 01/11/11/Вк з ТОВ «Істок» (виконавець) на проведення робіт по капітальному ремонту приміщень Лозівського військкомату за адресою м. Лозова, вул. Рози Люксембург, 54 (т.1, а.с. 86-87)

На підтвердження виконання зазначених будівельних робіт суду надано акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року КБ-2В, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3, податкові накладні, платіжні доручення, довідку про наявність матеріалів ТОВ «Істок» станом на 01.05.2012 р., відомості ресурсів до договореної ціни (т.1, а.с.78-107, 234-255).

Податкові накладні, виписані ТОВ «Істок» за першою подією (за датою списання коштів з банківського рахунка Підприємства на оплату послуг, зареєстровані в реєстрі, суми ПДВ по вказаним накладним на суму 7 562, 83 грн., включені позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р.(т.1, а.с. 108-153).

На час проведення господарських операцій позивач та його контрагент мали належний обсяг правосуб'єктності та були платниками податків.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем первинні документи, зокрема податкові накладні, що в силу приписів податкового закону є підставою для нарахування податкового кредиту, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що єдиною підставою висновків відповідача про не підтвердження суми податкового кредиту позивача за червень 2012 р. є акт перевірки податкової звітності ТОВ "Істок" за березень 2012 р. , в якому досліджувалися господарські правовідносини ТОВ « Істок» та ПП « Восток», та зазначено , що ці операції не спрямовані на реальне настання наслідків, нереальність господарських операцій ПП "Восток" з контрагентами постачальниками послуг та покупцями у березні, квітні 2012 р., здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Так, по контрагенту позивача встановлено безпідставне включено до податкового кредиту суми у 15 963 грн. за договором від 01.03.2012 р. № 27 укладеного з ПП "Восток" на поставку будівельних матеріалів, з посиланням на акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 20.07.2012 р. № 915/224/3022888, яким встановлено недодержання ПП «Восток» вимог ст. 186, 187,ст.188,ст.198 ПК України, ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України в момент вчинення правочину, що не спрямований на реальне настання наслідків, нереальність господарських операцій ПП "Восток" з контрагентами постачальниками послуг та покупцями у березні, квітні 2012 р., здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильну оцінку судом першої інстанції вказаних доказів, та неврахування обставин, що, на думку податкового органу, такі докази доводять.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, і доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків.

Акт податкової перевірки контрагента позивача не є достатнім доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність господарських операцій позивача, за умови, що висновки податкового органу про порушення (дотримання) платником вимог законодавства не ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні первинних бухгалтерських та податкових документів такого платника за відповідний період.

Як встановлено судом, податковим органом перевірялися документи первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності позивача з його безпосереднім контрагентом ТОВ « Істок», зауважень з приводу наданих документів в акті перевірки , та в апеляційній скарзі податковим органом не зазначено.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції підстав формування податкового кредиту по ланцюгу постачання, колегія суддів вважає помилковими.

Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням іншими особами , контрагентами його безпосередніх контрагентів, порядку обліку та звітування по податкам суперечить принципу справедливості та практиці Європейського суду з прав людини.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування пояснень директора ПП «Восток» Нагаперяна С.Р. колегія суддів вважає необґрунтованими, тому як позивач не мав безпосередніх господарських операцій з ПП " Восток" в спірний період.

Пояснення осіб, опитаних податківцями на предмет підтвердження або спростування обставин господарської діяльності постачальників контрагента позивача, судовою колегією не беруться до уваги, оскільки будь-які свідчення набувають доказового характеру, якщо їх відібрано у належний процесуальний спосіб (допит судом в якості свідка) . Зазначені особи не були опитані судом безпосередньо.

Неврахування поданих на перевірку відповідачу первинних документів з підстави неможливості підтвердити їх зміст шляхом співставлення показників зі звітністю контрагента або, виходячи із інформації автоматизованих баз даних ДПС є недопустимим.

Між тим, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на податковий кредит.

Посилання ДПІ на відсутність у постачальників контрагента позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ безтоварності угоди між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій не надано. Доказів наявності умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення відповідача є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. по справі № 820/2634/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.