Ухвала суду № 32342445, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №812/3754/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Губської Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 812/3754/13-а за позовом ОСОБА_2 до Краснодонського міськрайонного суду Луганської області про визнання протиправними дій та відсутності компетенції,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Краснодонського міськрайонного суду Луганської області про визнання протиправними дій та відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень Краснодонського міськрайсуду Луганської області (суддів Мицик С. А., Маньковської О. О.) щодо незаконного провадження по цивільних справах № 2-5241/10 та № 2-148/11 за позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2, у зв'язку з ігноруванням рішення Конституційного суду України № 19-рп-2012 від 09.09.2010 року, Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 2748-VІ від 02.12.2012 року, та щодо порушення права на справедливий, об'єктивний, неупереджений розгляд справи в розумний строк, передбачений п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ст. 157 ЦПК України.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 812/3754/13-а (суддя Лагутін А.А.) відмовлено у відкритті провадження.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті, вважає, що зазначений адміністративний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представники осіб, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у судовому засіданні не заявлялось.

Враховуючи наведене, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує дії та відсутність компетенції відповідача (суддів Мицик С. А., Маньковської О. О.) щодо незаконного провадження по цивільних справах № 2-5241/10 та № 2-148/11 за позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2, у зв'язку з ігноруванням рішення Конституційного суду України № 19-рп-2012 від 09.09.2010 року, Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 2748-VІ від 02.12.2012 року, та щодо порушення права на справедливий, об'єктивний, неупереджений розгляд справи в розумний строк, передбачений п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ст. 157 ЦПК України.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 1, п. 7, п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що предмет адміністративної юрисдикції становлять публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (пункт 1 статті З КАСУ), тобто обов'язковою стороною у таких спорах має бути представник публічної влади (орган дер жавної влади, орган місцевого самоврядування тощо). При цьому юрисдикція адміністра тивних судів охоплює всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встанов лено інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАСУ). Йдеться про публічно-правові спори саме за участю суб'єктів владних повноважень. Виняток станов лять лише спори щодо правовідносин, пов'язаних з процесом виборів чи референдуму, що віднесені до адміністративної юрисдикції незалежно від того, чи є у них стороною суб'єкт владних повноважень.

Згідно правової позиції Судової палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15.04.2008 у справі № 21-319во07 (справа за позовом ОСОБА_3 до Ічнянського районного суду Чернігівської області, Президента України про визнання неправомірними дій судді, поновлення процесуальних прав, відшкодування моральної шкоди), законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

На випадки, коли суд (суддя) протягом визначеного законом процесуального строку не вчиняє процесуальну дію та не ухвалює за нею рішення, створюючи тим самим перешкоди для подальшого руху справи (допускає процесуальну бездіяльність), поширюється правило про апеляційне оскарження, оскільки конституційне право на оскарження судових рішень за своїм обсягом є ширшим, ніж воно реалізоване в процесуальному законі.

У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів").

Згідно ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства

Таким чином, колегія суддів зазначає, що провадження у справі є процесуальною дією, та те, що протиправні дії суду які, на думку позивача, полягають у порушенні строків розгляду справи та інших процесуальних дій вчинених судом під час розгляду справ, не змінює та не припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа не підлягає розгляду в порядку передбаченому КАС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 812/3754/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 812/3754/13-а за позовом ОСОБА_2 до Краснодонського міськрайонного суду Луганської області про визнання протиправними дій та відсутності компетенції - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська