Ухвала суду № 32342439, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №805/3872/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Попов С.Г. - за довір. від 19.02.2013 року

від відповідача - Гой В.П. - за довір. від 07.02.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 805/3872/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 2459432,97 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 805/3872/13-а (суддя Ткаченко Т.С.) позовна заява задоволена у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 08.11.2012 року № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» штрафу у розмірі 2459432,97 грн.

Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що у Податковому кодексі України відсутні положення, які передбачають припинення податкового боргу у випадку встановлення порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення (відстрочення) стягнення боргу.

Наголошує на тому, що судом здійснено саме розстрочення виконання судового рішення в порядку ст. 263 КАС України, а ні розстрочення податкового боргу оскільки відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України - розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Також зазначає, що згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірним оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», ідентифікаційний код 31599557, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, здійснює свою діяльність згідно статуту (в новій редакції), затвердженому наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 01.06.2011 року за № 174, місцезнаходження - 85310, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9.

Постановами Донецького окружного адміністративного суду з позивача був стягнутий податковий борг з податку на додану вартість, при цьому, рішеннями суду розстрочений податкового боргу, а саме:

1) постановою від 05.04.2011 року у справі № 2а/0570/5075/2011 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2011 року в розмірі 8533984 грн.

Ухвалою від 12.04.2011 року розстрочене виконання постанови від 05.04.2011 року строком на п'ять років, починаючи з квітня 2011 року по травень 2016 року за графіком погашення по 142 233,06 грн. щомісячно до повного погашення заборгованості.

2) постановою від 02.06.2011 року у справі № 2а/0570/9172/2011 стягненно з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 4773067,00 грн.

Ухвалою від 30.06.2011 року розстрочене виконання постанови від 02.06.2011 року строком на три роки з 01.07.2011 року по 01.06.2014 року зі сплатою щомісячно суму боргу у розмірі 125924,41 грн., починаючи з липня 2011 року зі сплатою останнього платежу у розмірі 125924,34 грн. до повного погашення заборгованості в сумі 1533278,69 грн.

3) постановою від 20.07.2011 року № 2а/0570/11455/2011 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 11 062 544,00 грн.

Ухвалою від 09.08.2011 року розстрочене виконання постанови суду від 20.07.2011 року строком на п'ять років з 01.09.2011 року по 01.09.2016 року по 125475,01 грн. щомісячно, а в серпні 2016 року - 194474,86 грн.

4) постановою від 12.08.2011 року № 2а/0570/13743/2011 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5063 577,00 грн.

Ухвалою від 31.08.2011 року розстрочене виконання постанови суду від 12.08.2011 року строком на 44 місяці починаючи з 01 вересня 2011 року терміном на 44 місяці, зі стягненням щомісячної суми в розмірі 115081,30 грн., а при стягненні за останній місяць (квітень 2015 року) - 115081,10 грн.

5) постановою від 13.09.2011 року № 2а/0570/15686/2011 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5201264,00 грн. та розстрочене сплату терміном на п'ять років, з 01.10.2011 року по 01.10.2016 року з щомісячним платежем по 86 687,70 грн., а в вересні 2016 року - 86689,70 грн.

6) постановою від 20.10.2011 року № 2а/0570/17723/2011 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 9 945 991,59 грн. та розстрочене на 5 років, починаючи з листопада 2011 року, шляхом сплати щомісячними платежами у розмірі 165766,00 грн. щомісячно, а в жовтні 2016 року 165797,59 грн.

7) постановою від 20.10.2010 року № 2а-22900/10/0570 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 10324108,66 грн.

Ухвалою від 26.10.2011 року розстрочене виконання постанови суду від 20.10.2010 року строком на п'ять років шляхом сплати боргу щомісячно з листопада 2011 року по вересень 2016 року по 172068,00 грн. та у жовтні 2016 року 172096,66 грн.

8) постановою від 24.11.2011 року № 2а/0570/20467/2011 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 17126252,00 грн. та розстрочене в період з грудня 2011 року по жовтень 2016 року рівними частками по 285437,50 грн. щомісячно, а у листопаді 2016 року - 285439,50 грн.

9) постановою від 22.12.2010 року № 2а-25881/10/0570 стягнено з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 16632 214,00 грн.

Ухвалою від 06.12.2011 року, з урахуванням ухвали від 24.01.2012 року про виправлення описки у судовому рішенні, розстрочене виконання постанови суду від 22.12.2010 року строком на п'ять років шляхом сплати боргу щомісячно з січня 2012 року по листопад 2016 року по 277 203,56 грн. та 277 203,96 грн. у грудні 2016 року.

Відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» по деклараціях за червень 2010 року від 20.07.2010 року № 9002784163, липень 2010 року від 20.08.2010 року № 9003544505, серпень 2010 року від 20.09.2010 року № 9003965508, вересень 2010 року від 20.10.2010 року № 9004495208, жовтень 2010 року від 22.11.2010 року № 9005330329, лютий 2011 року від 21.03.2011 року № 9001542789, квітень 2011 року від 20.05.2011 року № 9003659369, травень 2011 року від 17.06.2011 року № 9004151748, червень 2011 року від 20.07.2011 року № 9005032507, липень 2011 року від 19.08.2011 року № 9007032145, серпень 2011 року від 19.09.2011 року № 9007840164, вересень 2011 року від 20.10.2011 року № 9009249292, по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2011 року № 0000721312/26436/10/15-16-23/3.

Як вбачається з акту перевірки від 17.10.2012 року № 440, позивач протягом січня-вересня 2012 року сплачував узгоджене податкове зобов'язання за наведеними вище податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковому повідомленню-рішенню згідно судових рішень про розстрочення податкового боргу. Однак, як вказує відповідач, плата цього податкового зобов'язання здійснена з порушеннями граничних термінів сплати.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом був складений акт від 17.10.2012 року № 440/15-17-3-31599557 та встановлені порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12297164,78 грн. з затримкою понад 30 календарних днів.

08.11.2012 року відповідачем на підставі акту перевірки, згідно з ст. 126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000581530/25055/10/15-17-3, яким позивачу нараховане штраф у розмірі 2459432,97 грн.

Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України та до Державної податкової служби України.

Рішенням Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України від 21.01.2013 року № 615/10/10-234 та рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2013 року № 2915/6/10-2215 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу залишена без задоволення.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків..

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

За приписами п. 37.1 та п. 37.2 ст. 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Такі обставини перелічені у ст. 54 Податкового кодексу України. Вказаною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.9 ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах, тобто висновки відповідача у акті перевірки від 17.10.2012 року судових рішень як підстави для виникнення податкового боргу є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Донецького окружного адміністративного суду стягнено податковий борг з позивача, разом з тим, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо тяжкого матеріального становища позивача та неможливості одразу погасити суми стягнутого податкового боргу, судом були прийняті рішення, якими встановлено особливий порядок погашення позивачем податкового боргу, а саме: шляхом його розстрочення на певний період зі сплатою податкового боргу рівними платежами щомісяця.

Зазначені судові рішення сторонами оскаржені не були, тобто відповідач погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов'язань, рішення є чинними.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу, сплачувало податок на додану вартість платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу.

З графіків погашення розстроченого податкового боргу, згідно судовим рішенням про розстрочення податкового боргу, вбачається, що податковий борг сплачується рівними частками щомісяця.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищезазначеними графіками не передбачено конкретні дати сплати податкового боргу, а зазначено тільки місяці такого погашення.

Відповідачем були зараховувані ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 805/3872/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 805/3872/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.07.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 12.07.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська