Вирок № 32340162, 31.10.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2012 Справа №1915/2064/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

з участю прокурора Гульовської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, згідно вимог ст.89 КК України такого, що не має судимості,

- за ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У підсудного ОСОБА_1, коли він 12 січня 2012 року близько 13 год. перебував на АДРЕСА_2, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який він тоді ж і в тому ж місці, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав дитячу коляску марки », вартістю 855 грн. та із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, у підсудного ОСОБА_1 під час перебування 04 березня 2012 року близько 11 год. на 2 поверсі торговельного центру ПМП «Зовнішньо-економічна фірма ТТФ»по вул.Шептицького, 11 в м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який він тоді і тому ж місці, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав пожежний рукав з пожежним стволом, вартістю 429 грн. 60 коп. та із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 шкоду на вищевказану суму.

Допитаний як підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 12 січня 2012 року близько 13 год. він повертався додому та на 3 поверсі будинку, в якому проживає, побачив дитячу коляску, після чого в нього виник намір дану дитячу коляску викрасти з метою в подальшому її продати, а виручені від цього гроші витратити на власні потреби, для чого він, оглянувши під'їзд та скориставшись тим, що в ньому нікого немає, викрав вказану дитячу коляску, завіз її на 4 поверх в квартиру, у якій проживає. Через деякий час до його квартири прийшла потерпіла ОСОБА_2, яка йому сказала, щоб він повернув їй викрадену дитячу коляску, на що він заперечив та відповів, що нічого не викрадав. В подальшому до нього ще декілька разів стукали в двері працівники міліції, яким він не відчиняв та одразу взяв вказану викрадену ним коляску і, переконавшись, що людей у дворі не має, відчинив вікно в квартирі, та вказану коляску викинув у двір будинку.

Крім цього, показав, що 04 березня 2012 року близько 11 год. він перебував в центрі м.Тернополя та проходячи по вул.Шептицького, 11, зайшов в торговий центр на другий поверх, де проходячи по коридору, помітив пожежний ящик, відчинивши який, побачив всередині пожежний рукав, якого вирішив викрасти. З цією метою він вийняв даний рукав із ящика, заховав його під куртку, в яку був одягнутий і вийшов з приміщення на вулицю, після чого направився в напрямку центрального ринку м.Тернополя для того, щоб продати вказаний пожежний рукав, де по вул.Шептицького його з даним викраденим майном затримали працівники міліції, які запросили підсудного на МВМ-3 в службовий кабінет для дачі пояснень по даному факту. Перебуваючи в приміщенні МВМ-3 він зізнався в скоєнні даного злочину, про що написав явку з повинною та добровільно видав викрадений пожежний рукав.

Підсудний ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.2 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини справи, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте згідно вимог ст.89 КК України вважається таким, що несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить з'явлення зі зізнанням, повне визнання підсудним вини, щире каяття, часткове усунення заподіяної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, суд, враховуючи вищенаведені пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення підсудного ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п.п. 2-4 ст.76 КК України обов'язки.

По справі потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в процесі судового розгляду було заявлено цивільний позов на загальну суму 2 525 грн., зокрема, про стягнення 1 025 грн. завданої злочином матеріальної та 1 500 грн. моральної шкоди, який підлягає до часткового задоволення.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Задовольняючи позов потерпілої ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з того, що заявлені потерпілою вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1 025 грн. є повністю визнані підсудним ОСОБА_1 внаслідок того, що викрадене ним майно було повернуто потерпілій у несправному стані та непридатним до використання, а тому з ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 необхідно стягнути 1 025 грн. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості, а також враховує моральні страждання потерпілої, що мали місце внаслідок викрадення її майна, неможливості використовувати його та повернення його в непридатному для використання стані, що створювало незручності та нервозність.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що з підсудного ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 слід стягнути заподіяну внаслідок злочину моральну шкоду в сумі 500 грн.

По справі проведена товарознавча експертиза №6-43/12 від 19 січня 2012 року, вартість якої в сумі 375 грн. 20 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО -838012, р/р 31256272210463, призначення платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №№6-43/12 від 19 січня 2012 року».

Речові докази у справі: пожежний рукав, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 та дитячу коляску марки », що повернута потерпілій ОСОБА_2 слід залишити у розпорядженні останніх.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України і призначити йому за даними злочинами наступні покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України -1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України -1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 -задовольнити частково -стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 1025 грн. на відшкодування завданої злочином матеріальної та 500 грн. -моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО -838012, р/р 31256272210463 375 грн. 20 коп. за проведену у справі товарознавчу експертизу №6-43/12 від 19 січня 2012 року з призначенням платежу: «За проведення товарознавчої експертизи №6-43/12 від 19 січня 2012 року».

Речові докази у справі: пожежний рукав, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 та дитячу коляску марки », що повернута потерпілій ОСОБА_2 слід залишити у розпорядженні останніх.

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд -залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан