Рішення № 32339506, 25.01.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.,

суддів -Кожух О.А., Куштана Б.П.,

при секретарі - Пудак О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради, Берегівської районної ради, Берегівської районної державної адміністрації про визнання факту наявності помилки в розпорядженні голови Берегівської районної ради народних депутатів № 12 від 03 травня 1994 року та внесення зміни до нього, визнання факту наявності помилки в державному акті на право постійного користування землею та визнання його недійсним, визнання права власності на земельну ділянку і право на ведення фермерського господарства, зобов'язання видати новий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та позовом ОСОБА_3 до Берегівської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Берегівська районна рада, про встановлення факту наявності допущеної помилки в державному акті на право постійного користування землею серії ЗК 001-167 від 15 грудня 1997 року, визнання її спадкоємицею за законом на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 02 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

11 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом, який обгрунтувала тим, що рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року ОСОБА_4 надано у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу земельну ділянку площею 24,3 га. На підставі вказаного рішення міської ради ОСОБА_4 отримав державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право успадкованого володіння землею за № 23.

Згідно акту, затвердженого 8 липня 1992 року головою Берегівської міської ради народних депутатів, земельна ділянка відведена в натурі (на місцевості) площею 24,3 га в урочищі Чорний Мочар.

Розпорядженням голови Берегівської районної ради від 3 травня 1994 № 12 року «Про реєстрацію фермерських господарств» зареєстровано фермерське господарство, голова ОСОБА_4, юридичний адрес АДРЕСА_1, якому рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року передано у постійне користування 24,3 га землі, що не відповідає дійсності, оскільки цим рішенням земельна ділянка передана у власність.

2 березня 1995 року виконавчий комітет Берегівської районної ради видав свідоцтво № 20457397 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фермерське господарство «ОСОБА_4», зареєстровано: розпорядження №12 від 3 червня 1994 року районної ради.

15 грудня 1997 року на вказану вище земельну ділянку Берегівська міська рада видала ОСОБА_4 державний акт на право постійного користування землею серія ЗК 001-167.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями майна померлого є позивачка та донька померлого - ОСОБА_3

Листом Берегівської державної нотаріальної контори за № 759 від 21 серпня 2009 року позивачці та її доньці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку з тих підстав, що наданий ними державний акт засвідчує комунальну, а не приватну форму власності.

Посилаючись на вказані обставини позивачка у збільшених позовних вимогах просила ухвалити рішення про визнання факту наявності помилки в розпорядженні голови Берегівської районної ради народних депутатів від 3 травня 1994 року № 12 та внеси зміни, а саме: слова - «передано у постійне користування» замінити словами - «надано у приватну власність», визнати факт наявності допущеної помилки в Державному акті на право постійного користування землею серія ЗК 001-167 від 15 грудня 1997 року та визнати такий недійсним, визнати за спадкоємицями за законом - ОСОБА_1 і ОСОБА_3, дружиною і донькою спадкодавця ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку і право на ведення фермерського господарства «ОСОБА_4» у порядку спадкування, зобов'язати відповідача видати новий державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року.

Ухвалою Берегівського районного суду від 16 серпня 2012 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено ОСОБА_3.

21 серпня 2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Берегівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Берегівська районна рада, про визнання права спадкування земельної ділянки, який обгрунтувала допущеною помилкою в державному акті на право постійного користування землею серія ЗК 001-167 від 15 грудня 1997 року та відмовою у зв'язку з цим нотаріальної контори оформити спадщину за померлим батьком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку, надану рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року.

Ухвалою Берегівського районного суду від 23 серпня 2012 року зазначені вище позови об'єднано в одне провадження.

Ухвалою Берегівського районного суду від 3 вересня 2012 року до участі в справі в якості співвідповідача по первісному позову залучено Берегівську районну раду.

Ухвалою Берегівського районного суду від 11 вересня 2012 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача по первісному позову Берегівську районну держану адміністрацію.

Рішенням Берегівського районного суду від 2 жовтня 2012 року в уточненому позові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання незаконним розпорядження, визнання факту наявності помилки в державному акті на право постійного користування землею та визнання недійсними державних актів на землю відмовлено за пропуском строку позовної давності, а в позові про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та зобов'язання видати новий державний акт на право приватної власності на землю відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просить скасувати оскаржуване нею рішення.

Межі доводів апеляційної скарги - питання про пропуск строку позовної давності судом не обговорювалось і такий не пропущено, оскільки право на подання позову виникло після отримання у 2009 році листа нотаріальної контори та скасування апеляційним судом Закарпатської області рішення Берегівського районного суду 22 червня 2010 року і ухвали цього ж суду від 24 березня 2011 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 про порушення права приватної власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.

ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені, що вбачається з поштового повідомлення про вручення судової повістки.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року ОСОБА_4 надано у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу земельну ділянку площею 24,3 га., в тому числі за рахунок ріллі 23,4 га.

Суд правильно зазначив, що згідно ст. 6 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року (в редакції станом на 15 березня 1991 року) у довічне успадковуване володіння земля надавалась громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського) господарства, а введеним в дію 15 березня 1992 року Земельним кодексом України не передбачалося право довічного успаковуваного володіння землею. Згідно ст. 6 вказаного Кодексу громадяни України мали право на одержання у власність земельної ділянки, в тому числі для ведення селянського (фермерського) господарства.

Отже, вказане вище рішення міської ради щодо форми власності на земельну ділянку та розміру земельної ділянки відповідає вимогам ст. 6 і ст. 52 Земельного кодексу України, згідно яких для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель

На підставі вказаного вище рішення міської ради ОСОБА_4 отримав державний акт на право довічного успадкованого володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право успадкованого володіння землею за № 23.

Згідно акту, затвердженого 8 липня 1992 року головою Берегівської міської ради народних депутатів, земельна ділянка відведена землевласнику ОСОБА_4 в натурі (на місцевості) площею 24,3 га в урочищі Чорний Мочар.

Отже, Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року, про надання вказаному землеволодільцю у довічне успадковуване володіння 24,3 гектарів землі для ведення селянського (фермерського), є незаконним і підлягає визнанню недійсним, оскільки вказаним вище рішенням міської ради ОСОБА_4 надано у приватну власність для створення селянського (фермерського) господарства із земель запасу земельну ділянку площею 24,3 га., в тому числі за рахунок ріллі 23,4 га.

З наведених вище підстав підлягає визнанню недійсним розпорядження голови Берегівської районної ради від 3 травня 1994 № 12 року «Про реєстрацію фермерських господарств», про реєстрацію фермерського господарства, голова ОСОБА_4, юридичний адрес АДРЕСА_1, якому рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року передано у постійне користування 24,3 га землі, в частині «передано у постійне користування», що не відповідає дійсності, оскільки цим рішенням земельна ділянка надана ОСОБА_4 у приватну власність.

Встановлено, що 2 березня 1995 року виконавчий комітет Берегівської районної ради на підставі вказаного вище розпорядження видав свідоцтво № 20457397 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фермерське господарство «ОСОБА_4», зареєстровано: розпорядження №12 від 3 червня 1994 року районної ради.

Встановлено, що 15 грудня 1997 року голова Берегівської міської ради Потокі І.Й. видав державний акт на право постійного користування землею серія ЗК 001-167, згідно якого на підставі рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року ОСОБА_4 надано у постійне користування 24,3 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства.

Вказаний вище державний акт є недійсним з моменту видачі, оскільки рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року ОСОБА_4 надано у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу земельну ділянку площею 24,3 га., в тому числі за рахунок ріллі 23,4 га. Зазначений акт оформлений на бланку відповідно до форми взірця, затвердженого постановою Верховної Ради України №2201-12 від 13 березня 1992 року, який видається землекористувачеві і засвідчує комунальну форму власності на землю.

Зазначені вище державні акти слід визнати недійсними, взамін яких Берегівська міська рада має видати новий державний акт на право власності на земельну ділянку згідно з рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року про надання у приватну власність ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу 24,3 га, в тому числі за рахунок ріллі -23,4 га.

Не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині за спливом позовної давності, про застосування якої просила в запереченні Берегівська РДА, оскільки з 17 вересня 2010 року, тобто з дати постановлення апеляційним судом Закарпатської області ухвали про скасування рішення Берегівського районного суду від 22 червня 2010 року і залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання факту, що має юридичне значення, у позивачки виникло право на звернення до суду з даним позовом.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Спадкоємцями майна померлого є позивачка та донька померлого - ОСОБА_3, які після смерті чоловіка та батька звернулися до Берегівської державної нотаріальної контори з листом про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що належала померлому.

Листом Берегівської державної нотаріальної контори за № 739 від 21 серпня 2009 року позивачці та її доньці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку з тих підстав, що наданий ними державний акт від 15 грудня 1997 року засвідчує комунальну, а не приватну форму власності.

Твердження суду, що позивачі не мають права спадкувати за померлим ОСОБА_4 спірну земельну ділянку колегія суду вважає неправомірним, оскільки рішенням міської ради ця земля надана йому у приватну власність.

Вимоги про визнання за спадкоємицями за законом - ОСОБА_1 і ОСОБА_3, дружиною і донькою спадкодавця ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку і право на ведення фермерського господарства «ОСОБА_4» у порядку спадкування є передчасними, оскільки позивачами не втрачено можливість вирішення цього питання в установленому законом порядку, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та необхідно ухвалити нове рішення, яким об'єднаний позов ОСОБА_1 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду від 02 жовтня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядженням голови Берегівської районної ради від 3 травня 1994 № 12 року «Про реєстрацію фермерських господарств» про реєстрацію створеного фермерського господарства, голова ОСОБА_4, юридичний адрес АДРЕСА_1, якому рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради народних депутатів від 26 червня 1992 року передано у постійне користування 24,3 га землі в частині «передано у постійне користування».

Визнати недійсним державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року на земельну ділянку площею 24,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований в Книзі записів актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 23.

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серія ЗК 001-167, виданий 15 грудня 1997 року ОСОБА_4 на підставі рішення 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року на земельну ділянку площею 24,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований в Книзі записів актів на право постійного користування за № 167.

Берегівській міській раді видати новий державний акт на право власності на земельну ділянку згідно з рішенням 13-ї сесії 21-го скликання Берегівської міської ради від 26 червня 1992 року про надання у приватну власність ОСОБА_4 для створення селянського (фермерського) господарства із земель запасу 24,3 га, в тому числі за рахунок ріллі -23,4 га.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: