Ухвала суду № 32337833, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №805/2074/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Куленко О.Д.

за участі позивача ОСОБА_2

представника відповідача Братченко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. у справі № 805/2074/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суд з позовом до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Амвросіївському районі), Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька) про скасування рішення № 529/2350/2788015429/6052/0 від 27.05.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22675 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. відмовлено у задоволенні позову.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи. Так, позивач зазначає, що не приймала участі у проведенні перевірки, за наслідками якої прийняте спірне рішення, хоча суд вважав це встановленим, зазначає, що у наказі та направленні розписалась 13.05.2010 р., коли й отримала копію акту перевірки, зазначає про порушення порядку проведення перевірки, про порушення строків прийняття рішення на підставі висновків акту. Також позивач зазначає, що судом не прийнято до уваги пояснення свідка, допитаного у судовому засіданні, та інші докази, які спростовують вчинення нею порушення. Вказує, що розрахункові книжки, книга обліку розрахункових операцій зберігались в тій частині магазину, де вона здійснювала господарську діяльність, тому присутня при перевірці ОСОБА_4 не мала можливості їх надати до перевірки. В день перевірки 12.05.2010 р. позивач не працювала, в книзі обліку розрахункових операцій цій день вказаний як вихідний, що підтверджує, що в цей день розрахункові операції нею не проводились, кошти від реалізації нею товарів в магазині були відсутні.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник відповідача ДПІ в Амвросіївському районі до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та знаходиться на обліку в ДПІ в Амвросіївському районі Донецької області ДПС як платник єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2010 року Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька проведено перевірку за дотриманням вимог суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, про що складено акт № 1849/05/61/23/НОМЕР_1. Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_4

Відповідно до вказаного акту, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що при реалізації 2 пляшок пива «Чернігівське» (світле 2л) за ціною 13 грн. (за 1 пляшку), 2 пляшок енергетичного напою «Burn» (0,5л) за ціною 13,75 грн. (за пляшку), 1 банки кави за ціною 55,50 грн., 1 пакету за ціною 1,50 грн. розрахункова операція не проведена через розрахункову книжку; розрахункова квитанція не виписана та не видана покупцю на повну суму покупки 110,50 грн., загальна сума, яка не проведена через розрахункову книжку, складає 4399 грн.; на момент проведення перевірки книга обліку розрахункових операцій на господарську одиницю та розрахункові книжки перевіряючим не надані, у приміщенні магазину відсутні, тобто встановлено їх не зберігання, що є порушенням п. 1, 2, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з акту перевірки, ОСОБА_4 після ознайомлення з актом від підпису відмовилась, що підтверджується відповідним записом.

12 травня 2010 р. ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька направлено на адресу ДПІ в Амвросіївському районі акт перевірки № 1849/05/61/23/НОМЕР_1 від 12 травня 2010 р. (за місцем реєстрації позивача) для прийняття заходів згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до матеріалів справи, вказаний акт отримано ДПІ в Амвросіївському районі 19 травня 2010 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за № 128/7.

ДПІ в Амвросіївському районі на підставі вказаного акту прийнято рішення № 592/2350/2788015429/6052/0 від 27 травня 2010 року, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22675 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності порушення позивачем п. п. 1, 2, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності в 2010 році визначались Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах серед інших функцій покладено виконання щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 цього Закону.

За приписами ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до матеріалів справи планом-графіком щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька на травень 2010 року передбачена перевірка господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2

Також в матеріалах справи наявні направлення на проведення перевірки № 153, виданого на ім'я посадових осіб податкового органу ОСОБА_5 та направлення № 154 на ім'я ОСОБА_6, в яких зазначено, що проведення планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 призначено з 7 травня 2010 року по 21 травня 2010 року.

Як вбачається з вказаних направлень, вони вручені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 12 травня 2010 року, про що свідчать підписи зазначених осіб на корінцях направлень.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач мала можливість не допустити посадових осіб податкового органу до перевірки за наявності підстав для цього, однак ці дії позивачем вчинені не були.

Судова колегія не приймає посилання позивача на порушення відповідачем 1 п. 4.11 Порядку про затвердження оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), яким передбачено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання, виходячи з наступного.

Норми Порядку встановлено, що, податкове повідомлення-рішення приймається податковим органом протягом десяти робочих днів саме від дня реєстрації акта невиїзної документальної перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що супровідним листом № 1850/7/23-313 від 13.05.2010 року ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька направлено на адресу ДПІ в Амвросіївському районі акт перевірки № 1849/05/61/23/НОМЕР_1 від 12 травня 2010 року, який отримано ДПІ в Амвросіївському районі 19 травня 2010 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за № 128/7.

За результатами розгляду акту 27 травня 2010 ДПІ в Амвросіївському районі прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 592/2350/2788015429/6052/0.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що податковим органом не порушено десятиденний строк прийняття рішення від дня реєстрації акта невиїзної документальної перевірки.

Як вказувалось раніше, актом перевірки встановлено що при реалізації 2 пляшок пива «Чернігівське» (світле 2л) за ціною 13 грн. (за 1 пляшку), 2 пляшок енергетичного напою «Burn» (0,5л) за ціною 13,75 грн. (за пляшку), 1 банки кави за ціною 55,50 грн., 1 пакету за ціною 1,50 грн. - розрахункова операція не проведена через розрахункову книжку; розрахункова квитанція не виписана та не видана покупцю на повну суму покупки 110,50 грн., загальна сума, яка не проведена через розрахункову книжку складає 4399 грн.; на момент проведення перевірки книга обліку розрахункових операцій на господарську одиницю та розрахункові книжки перевіряючим не надані, у приміщенні магазину відсутні, тобто встановлено їх не зберігання, що є порушенням п. 1, 2, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби, зокрема, здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За приписами п. 1, 2, 6 ст. 3 цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Вимогами п. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; а також двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції в постанові зроблений хибний висновок щодо відсутності в момент проведення перевірки корінців використаних розрахункових книжок, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, оскільки вона була відсутня під час проведення перевірки, зазначає, що усі вищезазначені документи зберігались в частині магазину, де здійснювала свою господарську діяльність саме ОСОБА_2, а не ОСОБА_4, а тому присутня на момент проведення перевірки ОСОБА_4 не мала можливості надати необхідні книги перевіряючим. Також позивач вказує, що в судовому засіданні суду першої інстанції нею надавали оригінали книги обліку розрахункових операцій, що оформлена належним чином, відповідно до законодавства.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки № 1849/05/61/23/НОМЕР_1 від 12 травня 2010 року податковим органом вказано, що на момент проведення перевірки книга обліку розрахункових операцій на господарську одиницю та розрахункові книжки перевіряючим не надані, у приміщенні магазину відсутні, тобто встановлено їх незбереження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду надана копія лише книги обліку розрахункових операцій № 0530000442/1, що зареєстрована ДПІ у Амвросіївському районі 27 квітня 2007 року.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження надання позивачем суду оригіналу для огляду та засвідчені належним чином копії саме розрахункової книги.

Як вбачається з книги обліку розрахункових операцій № 0530000442/1, позивач, замість номеру розрахункової книжки зазначав номер, за яким зареєстрована книга обліку розрахункових операцій, також не зазначені номери та серії розрахункових квитанцій, що підтверджує відсутність у позивача розрахункових книжок.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на ті обставини, що нею була втрачена розрахункова книжка за спірний період, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази цієї обставини (акт зняття з реєстрації, акт щодо утилізації зазначеної книги).

Отже, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки податкового органу та суду першої інстанції щодо не зберігання розрахункових книжок, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; не видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 12 травня 2010 року проведено інвентаризацію наявності коштів у касі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою здійснення нею господарської діяльності - АДРЕСА_1, про що складено акт. Відповідно до вказаного акту, фактичний залишок готівки у касі на момент перевірки становив 4399 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували проведення розрахункових операцій на суму 4399 грн., які були готівкою в наявності в магазині, що підтверджено актом інвентаризації готівкових коштів від 12 травня 2010 року, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видачу розрахункових документів встановленої форми на дану суму, так само як наявність розрахункових книжок.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом не зазначено в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону, а саме суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, за порушення якої передбачена штрафна санкція у відповідності до статті 22 Закону у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана обставина, при прийнятті спірного рішення, ніяким чином не вплинула на розмір застосованої санкції, і є формальною ознакою.

Крім цього, у оскаржуваному рішенні податковим органом зазначені у повному обсязі всі порушені позивачем норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого застосовані штрафні (фінансові) санкції.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що перевірка проводилась у присутності ОСОБА_4, яка в акті перевірки зазначена податковим органом у якості продавця позивача, а позивач особисто на цей час на місці проведення господарської діяльності була відсутня, оскільки перебувала у лікарні, разом з тим, підтверджень цих обставин суду не надає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 допитана судом у якості свідка.

Як вказувалось раніше, на корінцях направлень на проведення перевірки № 154 та 153 від 07.05.2010 року зазначено, що із вказаними направленнями ознайомлені та один примірник отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 12.05.2010 року, тобто у день проведення перевірки, що спростовує доводи позивача. При цьому доводи позивача про отримання нею направлення 13.05.2010 р. не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Факт примушення з боку посадової особи відповідача підписати направлення із зазначенням дати 12.05.2010 р. також не знайшов підтвердження, оскільки позивач не оскаржувала неправомірні дії такої посадової особи.

Також суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість доводів позивача щодо фактичного проведення перевірки в тій частині магазину, де здійснює господарську діяльність ОСОБА_8, оскільки судом встановлено, що ця особа в день перевірки здійснювала торгівлю саме товарами, які належать позивачу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно застосовані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 штрафні (фінансові) санкції

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. у справі № 805/2074/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. у справі № 805/2074/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 11.07.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.