Постанова № 32337747, 09.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2013 року 09 год. 15 хв. № 826/5883/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «АМ-Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2012 року № 0015082204, № 0015092204, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнього підприємства «АМ-Трейд» (далі - ДП «АМ-Трейд», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2012 року № 0015082204, № 0015092204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 12.12.2012р №1163/22-4/32209427 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ДП «АМ-Трейд» та його контрагентами - ТОВ «Блоксоюз» і ТОВ «Асгільдія» є нікчемними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до заниження ним сум податку на додану вартість за вересень 2011 року та податку на прибуток підприємства за ІІ - IІІ-ий квартали 2011 року, є протиправними і ґрунтуються лише на необґрунтованих припущеннях. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами умов письмових договору, укладених між ДП «АМ-Трейд» (Замовник/Експедитор) і ТОВ «Блоксоюз» (Виконавець), ТОВ «Асгільдія» (Перевізник) підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (податковими і видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку); в періоди укладення та виконання вказаних Договорів обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; в тексті Акта перевірки не вказано про наявність будь-яких судових рішень (вироків), якими встановлено і доведено вину посадових ТОВ «Блоксоюз» і ТОВ «Асгільдія» у скоєні злочинів. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно відніс до податкового кредиту за вересень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 48 392, 00 грн. та до складу валових витрат - суму витрат у розмірі 241 960, 00 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «Блоксоюз» і ТОВ «Асгільдія».

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д (т. 2 а.с 1 - 5). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «АМ-Трейд» були встановлені порушення ним вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1 п. 198.2 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством занижено податок на прибуток підприємства за ІІ - ІІІ-ий квартали 2011 року на суму 55 651, 00 грн. внаслідок включення до складу валових витрат суму коштів у розмірі 241 960, 00 грн., та податок на додану вартість за періоди вересень 2011 року на суму 48 392, 00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту аналогічної суму цього податку по податковим накладним, виписаним контрагентами ТОВ «Блоксоюз» і ТОВ «Асгільдія», які не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що належними доказами (Актами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 08.08.2012р. № 1066/22-20/37617560 та від 13.06.2012р. № 576/2240/37617576) не підтверджується реальність здійснення ТОВ «Блоксоюз» і ТОВ «Асгільдія» господарських операцій з придбання та продажу товарів (послуг) за вересень 2011 року, в т.ч. на користь ДП «АМ-Трейд», що свідчить про нереальність, та відповідно нікчемність цих правочинів.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

05 червня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 29.11.2012р. по 05.12.2012р. працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі наказу від 29.11.2012р. № 1994 та направлення на перевірку від 29.11.2012р. № 2106/22-4, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «АМ-Трейд» (ідентифікаційний код 32209427) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Блоксоюз» (ідентифікаційний код 37617560) та ТОВ «Асгільдія» (ідентифікаційний код 37617576) за період вересень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 12.12.2012р. за № 1163/22-4/32209427 (далі - Акт перевірки від 12.12.2012р. за № 1163/22-4/32209427)(т. 1 а.с. 33 - 52).

Працівник відповідача був допущений позивачем до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії вказаних вище наказу і направлення податкової інспекції на проведення відповідної перевірки ДП «АМ-Трейд» з розпискою директора Підприємства Шинкаренка А.Л. про ознайомлення з направленням і отриманням копії наказу, наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 31 - 32) та не заперечується представником позивача.

Перелік документів, що були використані працівником податкової інспекції при проведенні перевірки наведені на стор. 4 Акт перевірки від 12.12.2012р. за № 1163/22-4/32209427.

В ході проведення перевірки працівником відповідача встановлено, що згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до неї, поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДП «АМ-Трейд» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 85 632, 00 грн., розмір якого за результатами проведення перевірки завищений підприємством на суму 48 392, 00 грн.

Податкові накладні від імені контрагентів підписані ОСОБА_2 (директор ТОВ «Блоксоюз») та ОСОБА_3 (директор ТОВ «Асгільдія»).

За результатами укладення зазначених вище письмових договорів ДП «АМ-Трейд» включило до складу податкового кредиту за вересень 2011 року загальну суму податку на додану вартість у розмірі 48 392, 00 грн.

Станом на 30 вересня 2011 року кредиторська заборгованість по ТОВ «Блоксоюз» становила 136 482, 00 грн., а по ТОВ «Асгільдія» - 177 310, 00 грн.

При цьому до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшли акти ДПІ у Шевченківськму районі м. Києва щодо неможливості проведення зустрічних звірок по ТОВ «Блоксоюз» та ТОВ «Асгільдія», копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 27 - 48), а саме:

- Акт від 08.08.2012р. №1066/22-20/37617560 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Блоксоюз» (ідентифікаційний код 37617560) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року. Відповідно до тексту цього Акта від 08.08.2012р. № 1066/22-20/37617560 працівником іншої податкової інспекції було встановлено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Блоксоюз» відсутні, підприємство за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73/б, - не знаходиться та має стан 9 -«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», перевірку проведено за результатами аналізу даних автоматизованих аналітичних систем.

Крім того, від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва отримано службову записку від 14.02.2012р. № 896/ДПІ/26-10/3 з наступними відомостями. За результатами проведених оперативних заходів працівником податкової міліції було опитано директора та головного бухгалтера ТОВ «Блоксоюз» ОСОБА_2, яка пояснила, що не має жодного відношення до здійснення діяльності названого Товариства

Перевіркою також встановлено: відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, виробничого устаткування і обладнання, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Блоксоюз» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) жодної первинної документації;

- Акт від 13.06.2012р. № 576/2240/37617576 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асгільдія» (ідентифікаційний код 37617576) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Євро класс трейд» (ідентифікаційний код 36068723) за періоди вересень-листопад 2011 року, січень-лютий 2012 року. Відповідно до тексту цього Акта від 13.06.2012р. № 576/2240/37617576 працівником іншої податкової інспекції встановлено, що директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Асгільдія» є ОСОБА_3, який натомість, згідно письмового пояснення від 01.02.2012р. наданого о/у ГВПМ ДПІ у Шевченківського району м. Києва лейтенанту податкової міліції Кравцю Є.М., - не має жодного відношення до здійснення діяльності цього суб'єкта господарювання.

ТОВ «Асгільдія» не було надано жодних підтверджуючих первинних і розрахункових документів, документів бухгалтерського обліку, щодо виникнення податкових зобов'язань. Згідно отриманої інформації від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснити в подальшому опитування посадових осіб ТОВ «Асгільдія» та встановити фактичне місцезнаходження як самого підприємства, так і його посадових осіб - не виявляється можливим.

Таким чином, на думку працівників ДПІ у Шевченківськму районі м. Києва, обидва підприємства (ТОВ «Блоксоюз» і ТОВ «Асгільдія») є суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, визначені cт. 551 Господарського кодексу України, відповідно всі укладені ними угоди не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання товарів, робіт та послуг.

На підставі вищевикладеного, працівник відповідача в свою чергу прийшов до висновку, що правочин між ДП «АМ-Трейд» і названими підприємствами є нікчемними, а тому надані до перевірки первинні документи (податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт) не можуть бути прийняті до уваги як належні первинні документи, що підтверджують правомірність формування ДП «АМ-Трейд» сум валових витрат і податкового кредиту.

В розд. 4 «Висновок» Акта перевірки від 12.12.2012р. за № 1163/22-4/32209427 працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено порушення ДП «АМ-Трейд» вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1 п. 198.2 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Підприємством податку на прибуток підприємства за ІІ - IІІ-ий квартали 2011 року на загальну суму 55 651, 00 грн. та до заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року на загальну суму 48 392, 00 грн.

25 грудня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта від 12.12.2012р. за № 1163/22-4/32209427 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0015082204 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ цього Кодексу, за порушення вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ДП «АМ-Трейд» суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 55 651, 00 грн., в т.ч. 55 651, 00 грн. - основного платежу;

- за № 0015092204 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.1 п. 198.2 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ДП «АМ-Трейд» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60 490, 00 грн., в т.ч. 48 392, 00 грн. - основний платіж, 12 098, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями ДПС у м. Києві від 04.03.03.2013р. № 2094/10/12-1-03 та Міністерства доходів і зборів України від 03.04.2013р. № 136/6/9999/10-15 (т. 1 а.с. 224 - 232), винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ДП «АМ-Трейд», спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

При цьому у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Основні поняття «транспортно-експедиторська діяльність», «транспортно-експедиторська послуга», «експедитор» і «перевізник» закріплені в Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004р. № 1955-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1955-IV), а саме: «транспортно-експедиторська діяльність» - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; «транспортно-експедиторська послуга» - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; «експедитор (транспортний експедитор)» - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, та «перевізник» - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Згідно ст. 9 Закону № 1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України наведена наступна характеристика договору транспортного експедирування. Так, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником (ч. 2 ст. 929 цього Кодексу).

В ході судового розгляду також було встановлено, що 05 серпня 2011 року між ДП «АМ-Трейд» (Експедитор), в особі директора Шинкаренка А.Л., і ТОВ «Асгільдія» (Перевізник), в особі директора ОСОБА_3, був укладений договір за № 05-08/11 (т. 1 а.с. 88). Предметом цього Договору згідно п. 1.1 Договору є доручення надане Перевізником Експедитору по наданню послуг з пошуку замовників транспорту, в зв'язку з чим Експедитор взяв на себе зобов'язання щодо планування та організації транспортного процесу, а Перевізник - щодо надання транспорту і здійснення перевезень вантажів у відповідності до узгоджених Сторонами заявок, які визначають умови проведення кожного перевезення, та являються невід'ємною частиною цього Договору. Зокрема, в заявці зазначаються кількість і тип вантажу, вантажовідправники, вантажоотримувачі, графік надання транспорту, суми фрахту, а також інші необхідні для здійснення перевезення умови.

Обов'язки Сторін за цим Договором передбачені у п. 2 зазначеного Договору. Так, згідно п. 2.1 - п. 2.5 цього Договору Експедитор, зокрема, зобов'язаний: надати Перевізнику заявку на перевезення вантажу до початку перевезення; забезпечити завантаження наданого транспорту, декларування і митне оформлення вантажу; надати повний пакет документів, що необхідні для здійснення перевезення (в т.ч. за кордоном держави); здійснити розрахунок з Перевізником за надані транспортні послуги; використовувати наданий транспорт лише з метою зазначеною у заявці на перевезення.

Перевізник зобов'язаний: забезпечити надання під завантаження належним чином обладнаного транспорту, у пункт призначення вказаний Експедитором, та у визначені Сторонами строки; відстежувати правильність завантаження, розміщення та закріплення вантажу, слідкувати за безпосереднім ходом перевезення; провести відповідний інструктаж з водіями з питання ознайомлення з правилами перевезення вантажу та ін.; здійснювати перевезення в строк обумовлений у заявці на перевезення та передати ввірений йому для перевезення вантаж Вантажоотримувачу, названому у товаросупровідних документах; робити відмітки у відповідних документах щодо фактичного часу відправлення, прибуття та простою автомобіля з вантажем (п. 2.6 - 2.8, п. 2.10, п. 2.11).

Крім того, за умовами п. 2.9 зазначеного Договору саме Перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу під час його перевезення, та зобов'язаний відшкодовувати збитки, пов'язані із пошкодженням, втратою або псуванням такого вантажу або його частини під час перевезення.

У відповідності до п. 4.1, п. 4.2 даного Договору вартість фрахту кожного перевезення за цим Договором є договірною та узгоджується Сторонами у заявці на перевезення. Перевізник доручає Експедитору отримати на свій рахунок повну вартість фрахту за надані транспортно-експедиційні послуги і здійснити з ним повний розрахунок з отриманих коштів, відповідно до суми, що зазначена у заявці.

Експедитор здійснює розрахунок з Перевізником протягом 20-ти банківських днів з моменту отримання від Перевізника наступних оригіналів документів: рахунку-фактури, акта виконаних робіт, податкової накладної, екземпляра CMR (ТТН) з печаткою і підписом Вантажоотримувача, якщо інше не передбачено заявкою.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2011 року (п. 8.1 цього Договору).

При цьому суд зважає на те, що ряд нормативно-правових актів (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306) визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Загальна процедура оформлення товарно-транспортної накладної, яка виписується при перевезеннях на договірних засадах, регламентована пунктами 11.5 - 11.10 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Відповідно до вимог зазначених пунктів Правил товарно-транспортну накладну виписує Замовник (Вантажовідправник). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (Вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (Вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

На підтвердження фактів отримання транспортних послуг від ТОВ «Асгільдія», а також надання ДП «АМ-Трейд» експедиційних послуг на користь Перевізника, позивач надав до суду копії наступних документів (окрім самого договору):

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) датованих вереснем 2011 року на загальну суму 177 310, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 645, 00 грн.) - щодо надання ТОВ «Асгільдія» на користь позивача міжнародних транспортних послуг і транспортно-експедиційних послуг за визначеними маршрутами (т. 1 а.с. 95 - 100). Жоден із цих актів не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції та оформлення документу. При цьому будь-яких первинних документів, що засвідчують рух вантажів і відповідних товаросупровідних документів між ДП «АМ-Трейд» (Експедитором) та ТОВ «Асгільдія» (Перевізником), необхідних для виконання умов Договору від 05.08.2011р. № 05-08/11, позивач суду не надав;

- товарно-транспортних накладних, датованих серпнем-вереснем 2011 року (в яких в якості «Автопідприємства» значиться ДП «АМ-Трейд», Замовника послуг (платника) - ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет», «Вантажовідправник» - ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» і Вантажоодержувач» - ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет». Будь-які відомості про участь в процесах перевезення вантажів ТОВ «Асгільдія» як Перевізника або Експедитора, відбитки печаток і штампів цього Товариства в наявних у матеріалах справи ТТН - відсутні (т. 1 а.с. 107 - 198);

- рахунків-фактур, виставлених Постачальником (ТОВ «Асгільдія») Одержувачу (позивач) в оплату як міжнародних транспортних послуг, так і транспортно-експедиційних послуг. Жоден із наданих позивачем рахунків-фактур не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за його оформлення (т. 1 а.с. 101 - 106);

- платіжних доручень датованих жовтнем 2011 року на загальну суму 177 310, 00 грн., що роздруковані позивачем з бази даних «клієнт-банк» та завірені лише печаткою ДП «АМ-Трейд». В усіх наданих позивачем платіжних дорученнях вказане наступне призначення платежу «Оплата за трансп.-експед. послуги в вересні 2011р. за маршр…» (т. 1 а.с. 199 - 202);

- податкових накладних датованих вереснем 2011 року на загальну суму 153 870, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 645, 00 грн.) з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «транспортно-експедиційні послуги по маршруту: …», виписані ТОВ «Асгільдія» (тобто зі змісту цих податкових накладних вбачається, що постачальником експедиційних послуг виступав не позивач, а його контрагент, що суперечить змісту Договору від 05.08.2011р. № 05-08/11). Вся сума ПДВ по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період вересень 2011 року (т. 1 а.с. 90 - 92, 94);

- податкових накладних від 02.09.2011р. № 69 на суму 12 440, 00 грн. (без ПДВ), від 21.09.2011р. № 76 на суму 11 000, 00 грн. (без ПДВ) з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «міжнародні транспортні послуги по маршруту: м. Санкт-Петербург (Росія) - м. Київ (Україна), …», виписані ТОВ «Асгільдія» (т. 1 а.с. 89, 93).

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договору від 05.08.2011р. № 05-08/11, зокрема: заявок на перевезення вантажів, обов'язкова наявність яких передбачено прямо в тексті Договору, а також документальних доказів перерахування на користь ТОВ «Асгільдія» фрахтової вартості за надані транспортні послуги, позивач суду не надав.

Натомість позивач надав суду копії інших документів (т. 2 а.с. 6 - 26, 49 - 122): свого штатного розкладу станом на 11 травня 2011 року та 02 січня 2013 року; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т. 1 а.с. 79 - 82); договору щодо оренди ДП «АМ-Трейд» нежитлових приміщень у інших суб'єктів господарювання під офісні та складські приміщення; договору на транспортно-експедиційне (агентське) обслуговування автомобільного транспорту у міжнародному сполученні від 22.07.2011р. № 22/07/11-ПР, укладеного ДП «АМ-Трейд» як Перевізником з ТОВ «В Вілтранс» (Експедитором), з пакетом первинних документів до нього (рахунок-фактура, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна та заявка на перевезення вантажів); договору транспортного експедирування від 14.09.2009р. № 5, укладеного ДП «АМ-Трейд» як Експедитором з ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (Замовником), щодо забезпечення позивачем доставок вантажів автомобільним транспортом по території України, з пакетом первинних документів до нього (рахунок-фактура, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна та замовлення на подачу автотранспорту - за якими ДП «АМ-Трейд» ідентифіковане не як Експедитор, а Перевізник вантажів); банківську виписку за серпень-вересень 2011 року з відомостями про отримання коштів від замовників транспортно-експедиційних послуг.

Дослідивши перелічені вище документи позивача, суд переконався, що такими документами не підтверджується в дійсності факт реального придбання ДП «АМ-Трейд» транспортних послуг у ТОВ «Асгільдія».

Крім того судом встановлено, що 01 серпня 2011 року між ДП «АМ-Трейд» (Замовник), в особі директора Шинкаренка А.Л., і ТОВ «Блоксоюз» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір за № 01/08-11 (т. 1 а.с. 56 - 57). Згідно п. 1.1 цього Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів із встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при проведенні зазначених робіт, на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів за місцем розташування Виконавця. Загальна сума договору орієнтовно складає 50 000, 00 грн. (п. 1.4 цього Договору).

Конкретний перелік та вартість послуг, запчастин і матеріалів, що надаються Замовнику, визначається при кожному прийманні автомобіля на СТО та оформляються нарядом-замовленням, який, в свою чергу, є підставою для складання рахунків (п. 1.5 Договору). В наряді-замовлені вказуються строк виконання робіт та дата їх завершення (п. 2.3 Договору).

Зазначені послуги спрямовані на підтримання транспортних засобів Замовника в технічному справному стані, належному технічному вигляді та на виконання вимог відповідних нормативно-правових актів. При цьому послуги надаються Замовнику за умови пред'явлення ним: документа, що засвідчує особу Замовника (паспорт, посвідчення, довіреність, тощо), оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документ, що підтверджує право Замовника на користування транспортним засобом (п. 1.2, 1.3 Договору).

За умовами п. 2.1, 2.3 і п. 2.5 зазначеного Договору Замовник зобов'язаний самостійно доставити ТЗ на СТО для надання визначеного вище комплексу послуг. Прийняття та повернення автомобіля Виконавцем Замовнику здійснюється з оформленням актів передачі-прийняття та актів приймання-передачі. Крім того п. 4.1 цього Договору передбачається обов'язок щодо надання Виконавцем Замовнику гарантій на виконані роботи та встановлені запчастини і механізми.

У відповідності до п. 3.2 і 3.3 даного Договору оплата за надані послуги здійснюється в готівковій або безготівковій формі, на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури.

На підтвердження фактів отримання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (в т.ч. із встановленням запчастин і використанням супутніх товарів) від ТОВ «Блоксоюз», позивач надав до суду копії наступних документів (окрім самого договору):

- видаткових накладних датованих вереснем 2011 року на загальну суму 122 519, 00 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 65 - 69). Жодна із цих видаткових накладних не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за прийняття товарно-матеріальних цінностей (запчастин, супутніх автотоварів);

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) датованих вереснем 2011 року на загальну суму 36 710, 00 грн. з ПДВ - щодо надання ТОВ «Блоксоюз» на користь позивача певних робіт (т. 1 а.с. 70 - 71). Обидва цих акти не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції (передачу-прийняття результатів робіт) та оформлення документу. Крім того, зі змісту наявних актів взагалі неможливо ідентифікувати транспортний засіб, що був безпосереднім об'єктом робіт, власника такого транспортного засобу, за відсутності такої інформації;

- рахунків-фактур, виставлених ТОВ «Блоксоюз» Одержувачу (позивач) в оплату за виконані роботи та реалізовані автозапчастини. Жоден із наданих позивачем рахунків-фактур не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за його оформлення (т. 1 а.с. 72 - 78);

- платіжних доручень датованих жовтнем-листопадом 2011 року на загальну суму 136 482, 00 грн., що роздруковані позивачем з бази даних «клієнт-банк» та завірені лише печаткою ДП «АМ-Трейд» (т. 1 а.с. 83 - 87);

- податкових накладних датованих вереснем 2011 року на загальну суму 136 482, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 747, 00 грн.), виписані ТОВ «Блоксоюз». Вся сума ПДВ по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період вересень 2011 року (т. 1 а.с. 58 - 64).

Будь-яких інших додаткових первинних і розрахункових документів, документів бухгалтерського обліку, в т.ч. нарядів-замовлень, актів передачі-прийняття та актів приймання-передачі (повернення) транспортних засобів, гарантійних документів на виконані роботи та реалізовані товари, обов'язкова наявність яких передбачалася безпосередньо в тексті Договору від 01.08.2011р. № 01/08-11, позивач суду не надав.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували факти дійсного надання ТОВ «Асгільдія» і ТОВ «Блоксоюз» на адресу позивача транспортних або транспортно-експедиційних послуг, послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, передбачених Договорами від 05.08.2011р. № 05-08/11 та від 01.08.2011р. № 01/08-11.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з транспортних та/або транспортно-експедиційних послуг, послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від контрагентів належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю формування валових витрат та податкового кредиту є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «АМ-Трейд» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова