Ухвала суду № 32335492, 09.07.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1815/4417/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - ЯковецьНомер провадження 11/788/289/13 Суддя-доповідач - Крамаренко В. І. Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Крамаренка В. І.,

суддів - Олійника В. Б., Матуса В. В.,

з участю прокурора - Думал С.М.,

захисника - ОСОБА_2,

засудженого - ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

цивільного відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та цивільного відповідача ПАТ «Сумигаз» на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець с. Гришино Роменського району, який проживає в м. Ромни, не має судимості,

засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в доход держави 10% із заробітної плати, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати за проведення експертиз - 4166 гривень.

Стягнуто з ПАТ «Страхова кампанія «Саламандра-Україна» на користь потерпілої ОСОБА_4 - у відшкодування матеріальної шкоди - 500 гривень 75 коп. і моральної шкоди - 2250 грн.

Стягнуто з ПАТ «Сумигаз» на користь потерпілої ОСОБА_4 - 7450 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за слідуючих обставин.

28 серпня 2012 року ОСОБА_3, працюючи водієм Роменського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Сумигаз» близько 11 год. 20 хв., керуючи службовим автомобілем НОМЕР_1, здійснював перевезення працівників Роменського УЕГГ ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з с. Бобрик Роменського району в м. Ромни.

Рухаючись по вулиці Київська в м. Ромни, помітивши в напрямку його руху трактор ХТЗ-150 з причепом у вигляді бочки, вирішив здійснити його обгін, порушивши п. 14.6 «В» Правил дорожнього руху України, де зазначено, що обгін заборонено ближче, ніж 50 м. перед пішохідним переходом в населеному пункті і 100 м поза населеним пунктом. З метою обгону ОСОБА_3, в порушення вимог горизонтальної розмітки 1.1, здійснив маневр і виїхав на смугу зустрічного руху, де виявив невстановлених слідством велосипедистів, які рухались в попутному напрямку по правому узбіччю. Один з велосипедистів змінив напрямок руху і перетнув проїзну частину на протилежне узбіччя, а слідом за ним, не переконавшись в безпечності своїх дій, не подавши сигналу повороту, став зміщуватись ліворуч, і виїхав на проїзну частину, і став виконувати маневр повороту ліворуч другий велосипедист, створюючи своїми діями небезпеку для руху водія ОСОБА_3 В порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. ОСОБА_3, маючи об'єктивну можливість виявити початок зміщення невстановленого велосипедиста, не вжив заходів до зменшення швидкості керованого ним автомобіля, з метою уникнення наїзду різко загальмував і повернув кермо вліво, від чого з'їхав у кювет, де відбулося перекидання автомобіля. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В поданих апеляціях:

- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 зазначає, що вина ОСОБА_3, як під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства не доведена. Оцінка доказів, яку суд дав у вироку, є суперечливою, однобічною і не ґрунтується на всебічному розгляді всіх обстави справи. В основу вироку покладено висновок судово-автотехнічної експертизи, яка була проведена з порушенням норм кримінально-процесуального закону.

Посилання суду у вироку на порушення ОСОБА_3 п. 12.3 Правил дорожнього руху не дає підстави вважати, що він не вжив заходів для зменшення швидкості та безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Під час розгляду справи було об'єктивно встановлено, що ОСОБА_3 з метою уникнення зіткнення з велосипедистом різко загальмував і повернув кермо ліворуч. Окрім цього, проведена по справі додаткова судово-автотехнічна експертиза не дала конкретної відповіді, чи мав технічну можливість водій автомобіля ОСОБА_3 уникнути зіткнення з велосипедистом. Окрім цього, висновок судово-автотехнічної експертизи від 24.10.2012 року свідчить про те, що в діях велосипедиста вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що вплинуло на дану дорожньо-транспортну пригоду, так як він створив аварійну ситуацію, а водій автомобіля УАЗ ОСОБА_3 був змушений застосувати екстрене гальмування та змінювати напрямок руху, що і призвело до перекидання автомобіля і заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Вважаючи, що засуджений в даній дорожній обстановці прийняв всі передбачені заходи до уникнення зіткнення з велосипедистом, тобто діяв в стані крайньої необхідності, захисник прохає вирок суду скасувати, як незаконний, а кримінальну справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

- Цивільний відповідач ПАТ «Сумигаз» вказує, що суд, вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з їх організації на її користь 7450 грн. у відшкодування моральної шкоди, не врахував, що ПАТ «Сумигаз» відшкодував потерпілій допомогу у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю в сумі 12848 грн. 90 коп. Крім цього, суд не надав належної оцінки доказам, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Тому він прохає вирок суду в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПАТ «Сумигаз» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 7450 грн. змінити і, давши належну оцінку всім доказам, визначити розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципів розумності та справедливості.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку та зміст поданих апеляцій, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, та заперечували проти апеляції цивільного відповідача, представника цивільного відповідача ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_7, який підтримав подану апеляцію, прокурора Думал С.М., яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції захисника ОСОБА_2 та цивільного відповідача такими, що не підлягають задоволенню, потерпілу ОСОБА_4, яка просила вирок суду залишити без змін, а подані апеляції без задоволення, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, викладені у апеляціях, приходить до висновку, що подані апеляції задоволенню не підлягають.

Висновки суду, викладені у вироку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про те, що суд розглянув справу однобічно та неповно, а матеріалами справи не доведена винність засудженого у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що 28.08.2012 року близько 11 год. 30 хв. на автомобілі УАЗ, який належить ПАТ «Сумигаз», їхав з с. Бобрик Роменського району в м. Ромни. Рухаючись по вулиці Київській в м. Ромни зі швидкістю не більше 60 км/год, він вирішив обігнати трактор з причепом, який рухався в попутному напрямку. Коли він став здійснювати обгін, побачив двох велосипедистів, які рухались з правої сторони в попутному напрямку на відстані 40-50 см від краю дороги. Один з велосипедистів, подивившись назад, перетнув дорогу, а другий також, не подаючи ніяких сигналів, став також перетинати дорогу. Він різко загальмував та повернув вліво і автомобіль перевернувся. В салоні знаходились два пасажири, які отримали тілесні ушкодження.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3 детально розповів та показав на місці, за яких обставин відбулася дорожньо-транспортна пригода (а.с. 172-174).

Потерпіла ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні вказала, що 28.08.2012 року вона разом з ОСОБА_6 після виконання пускових газових робіт близько 11 год. 20 хв. повертались з с. Бобрик в м. Ромни на автомобілі УАЗ, який не був пристосований для перевезення пасажирів, під керуванням ОСОБА_3 Вона почула, як їх автомобіль загальмував, а потім перевернувся, і в результаті цього вона отримала перелом ключиці та інші пошкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 542 від 20.09.2012 року потерпілій ОСОБА_4 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 57-58).

Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, вказав, що на автомобілі УАЗ під керуванням ОСОБА_3 він 28.08.2012 року їхав з с. Бобрик в м. Ромни. На вулиці Роменській в м. Ромни водій УАЗ, який рухався зі швидкістю 50 км/год, почав здійснювати обгін трактора з причепом, який рухався в попутному напрямку. Він помітив спереду на відстані 50-60 м. від них двох велосипедистів, які їхали також в їх напрямку руху з правої сторони. Один з велосипедистів перетнув дорогу з права наліво, а другий велосипедист, не подаючи ніяких сигналів, також став перетинати дорогу. Водій автомобіля УАЗ загальмував і звернув вліво, від чого їх автомобіль перекинувся, а він випав з автомашини.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 28.08.2012 року їхав по вулиці Київській в м. Ромни, керуючи трактором ХТЗ-150 К і помітив, як його став обганяти автомобіль УАЗ. В цей час попереду нього з правої сторони в попутному напрямку їхали два велосипедиста. Один з велосипедистів перетнув дорогу, а за ним став перетинати дорогу другий велосипедист. Водій УАЗ в цей час повністю не здійснив обгін його трактора і йому залишилось проїхати ще 3-4 метри. Щоб не наїхати на велосипедистів водій УАЗ загальмував, від чого автомобіль перекинувся в кювет, а велосипедисти зникли.

При відтворенні обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_8 останній на місці показав та детально розповів про обставини виниклої дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 44-46).

З висновку судово-автотехнічної експертизи від 24.10.2012 року № 167, слідує, що водій автомобіля УАЗ мав технічну можливість попередити виникнення даної події шляхом своєчасного гальмування без виконання дій, направлених на зміну напрямку свого транспортного засобу вліво. В діях водія УАЗ вбачається невідповідність вимогам п.п. 14.6 «В» та 12.3 Правил дорожнього руху України, з яких невідповідність вимогам п. 12.3 Правил знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної події (т. 1 а.с. 65-71).

Таким чином, доводи апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про недоведеність вини засудженого у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та однобічність та необ'єктивність досудового слідства, а потім і судового слідства, суперечать зібраним по справі доказам, які були ретельно перевірені судом та зазначені у вироку.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку, як достовірні, допустимі показання потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, протоколи відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_8, висновки судово-медичної експертизи та судової автотехнічної експертизи.

Окрім цього, під час розгляду справи за клопотанням захисника та підсудного ОСОБА_3 судом була призначена та проведена додаткова судово-автотехнічна експертиза. Висновки даної експертизи від 03.04.2013 року № 29 повністю співпадають з висновками судово-автотехнічної експертизи проведеної під час досудового розслідування. В даній експертизі чітко зазначено, що водій автомобіля УАЗ-3909 мав технічну можливість попередити виникнення даної події шляхом своєчасного застосування гальмування без виконання дій, направлених на зміну напрямку руху свого транспортного засобу вліво. Основною причиною перекидання автомобіля УАЗ є управлінські дії водія, а саме застосування екстреного гальмування з одночасним поворотом керма.

Колегія суддів вважає, що висновок вказаної експертизи суд першої інстанції також обґрунтовано поклав в основу вироку.

Висновки судово-автотехнічної експертизи та інші ретельно досліджені судом докази повністю спростовують доводи захисника ОСОБА_2, викладені в апеляції, про те, що засуджений ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації діяв в стані крайньої необхідності.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину з підстав, зазначених в апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3

Доводи апеляції цивільного відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» про те, що суд, стягнувши з їх організації на користь ОСОБА_4 - 7450 грн. у відшкодування моральної шкоди, не в повній мірі дав належну оцінку доказам, та не врахував того, що підприємство надавало потерпілій матеріальну допомогу відповідно 1224 та 200 грн., їй будуть відшкодовуватись кошти страховою кампанією, не заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що власником автомобіля УАЗ-3909, тобто джерелом підвищеної небезпеки, є ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз». Окрім цього, даний автомобіль був застрахований в ПАТ «Страхова кампанія «Саламандра-Україна».

У відповідності з вимогами ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1172, 1194 ЦК України, суд обґрунтовано, з урахуванням фізичних і душевних страждань, отриманих потерпілою ОСОБА_4 як під час дорожньо-транспортної пригоди, так і після неї, дійшов висновку та визначив суму у відшкодування на її користь моральної шкоди в розмірі 10000 гривень. Виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вірно визначив суму відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Сумигаз» на користь потерпілої в розмірі 7450 гривень.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку в частині зміни розміру відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Сумигаз» на користь потерпілої ОСОБА_4 з підстав, зазначених в апеляції.

Таким чином, ретельно перевіривши матеріали справи та доводи апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, колегія суддів приходить до однозначного висновку про те, що фактичні обставини справи вчиненого ОСОБА_3 злочину встановлені правильно, а юридична оцінка його дій за ст.286 ч. 1 КК України є вірною.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України призначив його, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням ряду обставин, що пом'якшують покарання, даних про особу винного. На думку колегії суддів, призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання і попередження нових злочинів, і його не можна вважати м'яким.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку щодо засудженого ОСОБА_3 за доводами, які викладені в апеляціях, немає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення, не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та цивільного відповідача ПАТ «Сумигаз» - без задоволення.

СУДДІ:

Крамаренко В. І. Олійник В. Б. Матус В. В.