Ухвала суду № 32335169, 04.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1726/13-к

провадження № 11-сс/795/143/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

суддів – Навозенко Л.С., Щербакова О.С.

при секретарі – Батицькій О.П.

за участю прокурора – Рижого С.І.

захисника – ОСОБА_2

слідчих – Паніна С.І., Клецової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень та існує реальний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення і він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді та вважаючи її необґрунтованою, захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено обставин недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів. Вважає, що слідчим суддею не було враховано наявність у підозрюваного постійного місця проживання, те, що він раніше до кримінальності відповідальності не притягувався, проживає у сільській місцевості і веде підсобне господарство, чим забезпечує своє існування та життєві потреби, а також не враховано наявність у нього на утриманні неповнолітньої дочки, що вказує на міцність його соціальних зв`язків. Зазначає, що перебування ОСОБА_3 під вартою позбавить останнього можливості реалізовувати права в повному обсязі, зокрема збирати і подавати докази.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_2 щодо можливості задоволення його апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Апеляційним судом встановлено, що слідчим слідчого відділення Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013260270000678, порушеному за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

27 червня 2013 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Задовольняючи клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу дійшов до висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу, при цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст. 178 та ст. 194 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цією особою кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, зокрема його вік, стан здоров`я, відсутність роботи і постійного джерела доходу, а тому переконливо зазначив про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Окрім цього, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував і те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку є найбільш доцільним, а інші запобіжні заходи, з урахуванням вище вказаних підстав, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнути ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України.

На думку колегії суддів, захисником в апеляційній скарзі не надано жодних переконливих доводів щодо запобігання наявного ризику.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому обраний запобіжний захід є обґрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд.

З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя необґрунтовано обрав відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим і передбачених законом підстав для задоволення скарги захисника та скасування ухвали слідчого судді немає.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги, що перебування ОСОБА_3 під вартою позбавить останнього реалізовувати свої права в повному обсязі є необґрунтованими та надуманими, оскільки нормами діючого кримінально-процесуального законодавства встановлений порядок збирання та подання доказів і згідно якого повнота реалізації вказаних прав ніяким чином не залежить чи перебуває особа під варто чи ні.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді справи в суді, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2013 року про задоволення клопотання слідчого СВ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – без змін.

Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

М.М. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Щербаков