Постанова № 32334802, 09.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 907/71/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" б/н від 01.04.2013р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2013р.

у справі № 907/71/13-г

за позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль", с.Прилуцьке Ківерцівського р-ну. Волинської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія", м.Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів

про стягнення 15176,25 грн. вартості нестачі вантажу за договором поставки нафтопродуктів №ЗН-1105 від 09.11.2011р.,

за участю представників сторін:

- від позивача - Саюк С.П. (юрисконсульт, довіреність від 08.01.2013 р. № 3/3 у матеріалах справи, а.с. 70);

- від відповідача - Ковальський Г.В. (представник, довіреність від 05.02.2013 р. № 02-925 у матеріалах справи, а.с. 71);

- від третьої особи - не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено їх права й обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання від сторін про здійснення технічної фіксації судового процесу, у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2013р. у справі № 907/71/13-г (суддя Якимчук Л.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТзОВ "Західна нафтогазова компанія" на користь ПП "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" 15176,25 грн. вартості нестачі вантажу, а також 1720,50 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що своє зобов'язання щодо поставки дизельного палива ЕН-590 відповідач виконав частково та поставив його на 2271 кг менше, що підтверджується актом №04 від 04.09.2012р. форми №5-НП та висновком експерта Волинської торгово-промислової палати від 04.09.2012р., у яких вказано про цілісність пломб вантажовідправника, а відтак про причину нестачі у вигляді недоливу нафтопродуктів. З урахуванням величини природних втрат, похибки вимірювання та того, що вартість товару згідно додаткової угоди та рахунку №1684 від 27.08.2012р. становить 10647,00 гривень за 1 тону з ПДВ, то розмір збитків, заподіяних відповідачем вантажоодержувачу, становить 15176,25 грн.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, неповного з'ясування судом обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються, зокрема, на тому, що належним доказом, який може підтверджувати нестачу і бути підставою для відповідальності відповідача є комерційний акт, якого не було складено; на залізничній накладній відсутня відмітка про прибуття вантажу на станцію призначення у справному вагоні та без ознак його втрати; відповідачем вірно зазначено масу вантажу при переадресації. Таким чином, факт господарського правопорушення, факт наявності збитків у позивача та вина відповідача не є доведеними. Вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінки наступним доказам: залізничній накладній №05432767, акту приймання-передачі №ИМ03723 від 28.08.2012р., видатковій накладній №ИМ03723 від 28.08.2012р. Крім того, зазначає, що акт експертизи Волинської ТПП №В-259 від 04.09.2012 р. не може вважатися допустимим доказом, а акт №04 від 04.09.2012р. (форма 5-НП) складений із порушеннями.

Позивачем подано до суду відзив № 198/6 від 22.04.2013 р. на апеляційну скаргу, у якому він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві він, зокрема, зазначає, що акт №04 від 04.09.2012р. (форма 5-НП) та акт експертизи Волинської ТПП №В-259 від 04.09.2012 р. (як додатковий доказ) є належними та допустимими доказами, які підтверджують збитки позивача. Відсутність комерційного акту і відмітки на залізничній накладній, попри відповідні звернення позивача, пояснює відмовою працівників станції Володимир-Волинський їх зробити. Акт приймання-передачі №ИМ03723 від 28.08.2012р., на думку позивача, не може бути доказом поставки товару в належній кількості, оскільки такий складений 28.08.2012р., коли вантаж не був відправлений вантажовідправником зі станції відправлення. Зазначає, що наявні всі умови для застосування до відповідача такої форми господарсько-правової відповідальності, як стягнення збитків.

Третя особа у своєму письмовому поясненні від 11.06.2013р. №М-1050 просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні від 23.04.2013 р. оголошувалась перерва, згодом - розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 21.05.2013 р. та 04.06.2013р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 03.06.2013р. проведено зміни в складі колегії суддів для розгляду справи №907/71/13-г та введено у склад колегії замість судді Галушко Н.А. суддю Кордюк Г.Т., у зв'язку з чим перебіг двохмісячного строку розгляду апеляційної скарги розпочався заново з 03.06.2013р.

Розпорядженням голови суду від 09.07.2013р. у склад колегії замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Галушко Н.А. з підстав, зазначених у розпорядженні.

В судове засідання 09.07.2013 р. з'явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Закарпатської області від 20.03.2013р. у справі № 907/71/13-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" - без задоволення. При цьому колегія виходила з наступного.

09.11.2011 р. між ТзОВ «Західна нафтогазова компанія» (постачальник) і ПП «Торгівельна компанія «Укрпетроль» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № ЗН-1105 (а.с. 12-17), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплати нафтопродукти (товар). Поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, кількість товару та умови поставки на кожну окрему партію визначаються відповідними додатковими угодами до цього договору (пункти 1.1.-1.2. договору).

Відвантаження товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди (п.4.1.). Товар поставляється покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначаються додатковими угодами на умовах: FCA, CPT, EXW. Конкретна умова поставки визначається в додаткових угодах. Відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом, якщо додатковими угодами не передбачено інше (п.4.2., 4.4.).

Додатковою угодою №39 від 27.08.2012р. до договору (а.с. 209), сторонами визначено партію поставки товару: паливо-дизельне автомобільне (ЕН-590) сорт С, вид 1 в кількості 209,300 тон за ціною 10647,00 грн. за 1 тону (разом з ПДВ) та станцію призначення - Володимир-Волинський. У пунктах 2-4 додаткової угоди сторонами визначено умови оплати (100% попередньої оплати до 27.08.2012р.), умови поставки (CPT станції призначення) та станцію відвантаження/переадресування (ст. Коростень Південно-Західної залізниці).

Відповідно до пунктів 4.9., 4.10. договору, при базисі поставки CPT, датою поставки товару вважається дата відмітки станції відвантаження, вказана в залізничній квитанції накладній. Товар вважається поставленим, а право власності переходить від постачальника до покупця з вищевказаної дати.

Вартість товару згідно додаткової угоди №39 від 27.08.2012р., на підставі рахунку відповідача №1684 від 27.08.2012р. (а.с. 22), позивачем було оплачено повністю, що підтверджується платіжним дорученням №5847 від 27.08.2012р. (а.с. 113).

Відповідно до залізничної накладної №34793067 (а.с. 11, 62), 29.08.2012р. відповідачем відправлено для позивача вантаж зі станції Коростень Південно-Західної залізниці до станції Володимир-Волинський Львівської залізниці: паливо дизельне з температурою загоряння більше 61 градуса (у закритому тігелі), клас 3, АК №315. Відповідно до відомості вагонів паливо розміщувалось у чотирьох вагонах-цистернах: 1) №74944703 (пломба 5649228, маса вантажу 57550 кг.); 2) 74743469 (пломба 5649229, маса вантажу 52800 кг.); 3) №73038325 (пломба 5649358, маса вантажу 53500 кг.); 4) 72127434 (пломба 5649238, маса вантажу 45450 кг.).

Вантаж прибув на станцію призначення 30.08.2012р. та виданий одержувачу 31.08.2012р. У вищезазначеній залізничній накладній міститься вказівка на те, що вантаж прибув зі станції Барбаров Білоруської залізниці по накладній №05432767.

Згідно відомостей, що містяться в залізничній накладній №05432767 (а.с. 55), 27.08.2012р. ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» відправив для ТзОВ «Західна нафтогазова компанія» вантаж зі станції відправлення Барбаров Білоруської залізниці на станцію призначення Коростень Південно-Західної залізниці - паливо дизельне автомобільне ЕН-590 сорт С, вид 1 (ООН 1202). Відповідно до граф 13 та 48 накладної, загальна маса вантажу була визначена відправником на електронних вагах відправника та становить 971,600 тон.

До складу поставки за цією накладною, в тому числі, входили вагони №74944703 (пломба 5649228, маса вантажу 57550 кг.); №74743469 (пломба 5649229, маса вантажу 52800 кг.); №73038325 (пломба 5649358, маса вантажу 53500 кг.); № 72127434 (пломба 5649238, маса вантажу 45450 кг.) (загальна маса вантажу 209300 кг.).

Як випливає з матеріалів справи, відповідно до заявки відповідача №02-343 від 28.08.2012р. (а.с. 77-78) та наказу залізниці №2122 від 29.08.2012р. (а.с. 195), вагоно-цистерни №№72127434, 73038325, 74743469, 74944703, що надійшли за накладною №05432767, переадресовано за новими перевізними документами на ст. Володимир-Волинський Львівської залізниці для одержувача ПП «ТК «Укрпетроль».

Після прибуття вантажу на ст. Володимир-Волинський (30.08.2012р.) та видачі його одержувачу (31.08.2012р.), останній своїм наказом №31/8 від 31.08.2012р. (а.с.27) сформував комісію для прийняття вантажу в складі Зеленчука П.О. та Губерука О.В., які були уповноважені відповідними довіреностями, та розпочав процедуру приймання.

Згідно акту №31/08-2 від 31.08.2012р. форми №5-НП (а.с.181) комісією було прийнято нафтопродукти, що знаходились у вагоно-цистернах №№ 74743469, 73038325 в кількості 52587 кг. та 53294 кг. Визначення маси вантажу здійснювалось об'ємно-масовим методом і комісією в обох вагоно-цистернах зафіксовано нестачу вантажу, величина якої не перевищувала відносну похибку вимірювання та величину природних втрат під час перевезення.

Згідно акту №31/08-1 від 31.08.2012р. форми №5-НП (а.с.180) прийняття вантажу у вагоно-цистернах №№74944703, 72127434 не відбулося у зв'язку з виявленою невідповідністю маси вантажу даним залізничної накладної. Визначення маси вантажу здійснювалось за допомогою ЗВТ (рівнемір ультразвуковий портативний УУП1-П1№213) без відкриття цистерн. Актом зафіксовано справність вагоно-цистерн, непошкодженість пломб вантажовідправника, відсутність вм'ятин та видимих слідів доступу до вантажу. Після проведення замірів, вагоно-цистерни залишись опломбованими ЗПУ відправника та взяті під охорону на під'їзній колії нафтобази ПП «ТК «Укр-Петроль».

Листом №568 від 31.08.2012р. позивач повідомив начальника станції Володимир-Волинський про виявлену нестачу та просив направити представника залізниці для комісійного приймання вантажу (а.с. 104-105). Згідно пояснень позивача, у складенні комерційного акту йому було відмовлено. Листом №568/4 від 31.08.2012р. позивач звернувся до ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» із скаргою про відмову начальника станції Володимир-Волинський у складанні комерційного акту (а.с. 106-108).

Відповідно до наказу позивача №31-08-12 від 31.08.2012р. (а.с.26) призначено комісійне приймання нафтопродуктів з вагоно-цистерн №№74944703, 72127434 за кількістю із викликом представників вантажовідправника (постачальника), залізниці та Волинської торогово-промислової палати, яке призначено на 15:00 год. 04.09.2012р.

31.08.2012р. позивач повідомив відповідача про виявлену нестачу вантажу та просив взяти участь в комісійному прийманні нафтопродуктів з вагоно-цистерн №№74944703, 72127434, призначеному на 04.09.2012р. (телеграма від 31.08.2012р., вручена відповідачу 31.08.2012р., а.с. 23).

Листом №568/3 від 31.08.2012р. позивач звернувся до начальника ст.Володимир-Волинський Львівської залізниці про направлення представника для здійснення комісійного приймання нафтопродуктів 04.09.2012р. (а.с. 103).

Відповідно до акта №04 від 04.09.2012р. форми №5-НП (а.с. 25) комісією в складі Зеленчука П.О., Губерука О.В. та представника торгово-промислової палати Нестерука Т.М. було прийнято нафтопродукти, що знаходились у вагоно-цистернах №№74944703, 72127434 в кількості 56775 кг. та 43974 кг. Визначення маси вантажу здійснювалось об'ємно-масовим методом і величина нестачі вантажу у вагоно-цистернах, враховуючи норму природних втрат та відносну похибку вимірювання, визначена комісією в розмірі 323 кг. та 1102 кг., відповідно. Актом зафіксовано справність вагоно-цистерн у комерційному відношенні; відсутність слідів порушення та відкриття кришок люків-лазу, запобіжно-випускних клапанів та зливних пристроїв; відсутність слідів течі нафтопродуктів в зоні запобіжно-випускних клапанів; відсутність пошкоджень на ущільнюючих прокладках; цілісність пломб вантажовідправника та відсутність видимих слідів доступу до вантажу. Причиною нестачі вантажу є недолив при відвантаженні.

Представники відповідача та залізниці для комісійного приймання нафтопродуктів не з'явились, натомість листом від 06.09.2012р. (на лист позивача №568/3 від 31.08.2012р.), в.о. начальника станції Володимир-Волинський повідомив, що видача вантажів, які прибули зі справними пломбами, проводиться залізницею без перевірки маси (а.с. 109). Листом №000925 від 24.09.2012р. ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» повідомила, що відмітка про видачу вантажу за справними пломбами та без перевірки маси для вагоно-цистерн не передбачена (а.с. 110).

10.09.2012р. позивач звернувся до відповідача із вимогою відшкодувати вартість нестачі вантажу в сумі 15176,25 грн. (а.с. 20-21, 30).

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти або акти загальної форми. Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера, акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю, акти про пошкодження вагона або контейнера та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. Однак, у разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби (п. 1, 2, 4, 5, 10).

Відповідно до п. 6.2. договору, покупець здійснює приймання товару за кількістю відповідно до умов договору та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.

Відповідно до положень зазначеної Інструкції, комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами (п. 5.2.5).

Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання (п. 5.2.6).

У разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору. (п.5.2.8). Маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці, зокрема, в разі надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП (п. 5.2.4).

У разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника приймання нафти або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежної експертної організації, що обумовлено у відповідному договорі. У разі, якщо у відповідному договорі не було обумовлено незалежної експертної організації, приймання нафти та нафтопродуктів здійснюється самостійно.

Вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів (п. 5.2.11).

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність складення залізницею комерційного акту у зв'язку із виявленням позивачем факту нестачі вантажу, проте залізницею не було направлено представника для приймання вантажу як 31.08.2012р., так і 04.09.2012р.

Поряд з цим, та обставина, що комерційний акт не був складений, не зважаючи на наявність для цього підстави, не спростовує факту нестачі вантажу, який зафіксований у акті №04 від 04.09.2012р. форми №5-НП. Складення останнього передбачене Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; порядок складення цього акту позивачем був дотриманий. Отже, такий акт, в розумінні ст.34 ГПК України, є належним та допустимим доказом по справі.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 06.09.2012р. по справі №5015/1044/12 (5015/2805/11); від 19.07.2012р. по справі №40/5005/17040/2011; від 29.07.2008р. по справах №21/270, 21/271, 21/272, 21/273.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що участь експерта Волинської торгово-промислової палати в складанні акту №04 від 04.09.2012р. форми №5-НП не впливає на його легітимність, оскільки позивачем були дотримані вимоги п.5.2.5 Інструкції при формуванні основного складу комісії.

Доводи скаржника про непідтвердженість кваліфікації членів комісії не беруться судом до уваги, оскільки є лише його припущеннями. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач був належним чином повідомлений про комісійне приймання вантажу і мав можливість направити свого представника та пересвідчитись у наявності чи відсутності кваліфікації у Зеленчука П.О. та Губерука О.В.

Акт експертизи №В-259 від 04.09.2012р. (а.с. 19), складений експертом Волинської торгово-промислової палати Нестеруком ТМ. судова колегія вважає додатковим доказом, який підтверджує висновки, зроблені комісією позивача в акті №04 від 04.09.2012р. форми №5-НП.

Відповідно до розділу 2 договору поставки №ЗН-1105 від 09.11.2011р., постачальник зобов'язується на підставі заявки покупця передати йому у власність товар з оформленням актів приймання-передачі товару та інших документів. Покупець зобов'язується протягом 5 календарних днів з моменту отримання актів приймання-передачі, підписати їх та направити один примірник постачальнику.

Відповідно до п.4.5. договору, загальна кількість товару, що відвантажується, може відрізнятись від передбаченої додатковими угодами кількості на ± 10 процентів. Точна кількість поставленого товару зазначається в залізничних перевізних документах та акті приймання-передачі. Кількість товару (маса вантажу), вказана в залізничних перевізних документах є остаточною і обов'язковою для обох сторін (п.6.4.)

Згідно п. 5.1., 5.2. договору, покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку.

Відповідач відповідно до умов до договору №ЗН-1105 від 09.11.2011р. та додаткової угоди №39 від 27.08.2012р. був зобов'язаний поставити 209,3 т. дизельного палива, чого не виконав.

Вагоно-цистерни №№72127434, 73038325, 74743469, 74944703 позивач отримав в комерційному відношенні справними та з непорушеними пломбами, що підтверджується актами форми №5-НП №31/08-1 від 31.08.2012р., №31/08-2 від 31.08.2012р., №04 від 04.09.2012р. Вказана обставина також підтверджується листами в.о. начальника станції Володимир-Волинський від 06.09.2012р. б/н, ВП «Рівненської дирекції залізничних перевезень» від 24.09.2012р. №000925 та поясненнями ДТГО «Львівська залізниця» від 11.06.2013р. №М-1050, у яких вказується, що вагоно-цистерни прибули на залізницю у справних цистернах та з непорушними пломбами ЗПП.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: 1) прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; 2) прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; 3) прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); 4) прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; 5) видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; 6) прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Обов'язковість на залізничній накладній відмітки про прибуття вантажу на станцію призначення у справному вагоні та без ознак його втрати, на відсутність якої покликається скаржник, спростовується п.31 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, відповідно до якого така відмітка оформляється лише на вимогу одержувача та тим, що позивач звертався до залізниці для здійснення такої відмітки, проте йому було відмовлено у зв'язку з тим, що для вагоно-цистерн така відмітка не передбачена (а.с. 109, 110).

Розмір нестачі вантажу встановлений в акті №04 від 04.09.2012р. форми №5-НП та з врахуванням норми природних втрат і граничних похибок вимірювання за об'ємно-масовим методом становить в загальному 1425 кг.; ціна за 1т. дизельного палива становить 10' 647,00 грн. з ПДВ (згідно додаткової угоди №39). З матеріалів справи не вбачається можливість виникнення нестачі вантажу під час перевезення нафтопродуктів зі станції Коростень до станції Володимир-Волинський та після отримання їх позивачем. Разом з тим, в акті №04 від 04.09.2012р. причиною нестачі визначено недолив при відвантаженні товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про заподіяння вантажоодержувачу збитків, які полягають у невідповідності масі вантажу, зазначеній в залізничній накладній №34793067 та масою фактично одержаного палива в сумі 15176,25 грн. та про наявність в цьому вини відповідача.

Покликання скаржника на те, що вагоно-цистерни із дизельним паливом переадресовувались на станції Коростень від ВАТ «Мозирський нафтопереробний комбінат» за масою первинного відправника, тому скаржником не допущено жодних порушень щодо поставки нафтопродуктів не беруться судом до уваги. Договірні відносини щодо поставки 209,3 т. нафтопродуктів існували між позивачем та відповідачем без залучення третіх осіб. Своє зобов'язання щодо оплати вказаної кількості нафтопродуктів позивач виконав, а відповідач щодо поставки вантажу в належній кількості - ні.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Стосовно покликання скаржника на акт приймання-передачі №ИМ03723 від 28.08.2012р. (а.с. 63) та видаткову накладну №ИМ03723 від 28.08.2012р. (а.с. 64), колегія суддів зазначає, що такі не можуть братись до уваги, оскільки складені 28.08.2012р., в той час, як в розумінні п. 4.9., 4.10. договору поставки, датою поставки товару та переходу права власності до покупця є 29.08.2012р. (відмітка станції відвантаження, вказана в залізничній квитанції накладній). Тобто, акт і накладна складені до моменту переадресуання товару та переходу до позивача права власності на вантаж.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку необхідно покласти на скаржника відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2013р. у справі № 907/71/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" б/н від 01.04.2013р. - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повна постанова складена 11.07.2013 р.

Головуючий суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.