Ухвала суду № 32332971, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К-30417/10

№ К-30417/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (МДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010

у справі № 2а-3446/10/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» (ТОВ)

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009 № 0000512360/1; зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість (ПДВ) ТОВ «Автодон» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації у сумі 4079,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Автодон» бюджетну заборгованість з ПДВ по податковій декларації в сумі 4079,00 грн.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що відповідачем не надано до органів казначейства та не надіслано на адресу позивача податкового повідомлення, в якому б були зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за 4-й квартал 2006 року в сумі 4079,00 грн.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у податковому обліку за 4-й квартал 2006 року на 4079,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2009 № 0000512360/1, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.07.2009 № 658/23-616/21843398. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.3.1, пункту 7.3 ст. 7, підпункту 7.2.3, пункту 7.2, підпункту 7.2.4, пункту 7.2 ст. 7, підпункту 7.2.8, пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), що мало наслідком завищення суми бюджетного відшкодування за 4-й квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ, що декларувалася в 3-у кварталі 2006 року. Як на підставу зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування контролюючий орган послався на неможливість підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України постачальником послуг, кінцевим покупцем яких є позивач, а саме: ТОВ «Інтербудлайф», яке було залучено ЗАТ «Промтехмонтаж-2» (постачальник послуг позивачу за договором підряду) субпідрядником при будівельно-монтажних робіт на замовлення позивача, через неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інтербудлайф», визнаного банкрутом за рішенням суду.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з «Промтехмонтаж-2» з виконання будівельно-монтажних робіт із спорудження торговельно-розважального центру «Кураж» в м. Луганську на вул. Будьонного на підставі договору генерального підряду № 150 від 15.06.2006 із залученням субпідрядників, одним з яких є ТОВ «Інтербудлайф», позивач сплатив у ціні отриманих послуг ПДВ у сумі 14945,00 грн., яка у подальшому була включені позивачем до складу податкового кредиту податкового періоду, визначеного за правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Факт поставки послуг за вказаними господарськими операціями та сплату позивачем у ціні за них сум ПДВ підтверджено наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт, довідками № КФ-3, платіжними дорученнями, податковими накладними (а.с. 51-117).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко