Ухвала суду № 32332967, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ К/9991/15716/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011

у справі № 2-а-15179/10/2670

за позовом Приватного підприємства «Льо Маж»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Льо Маж» (далі по тексту - позивач, ПП «Льо Маж») звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) у якому просив визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва у проведенні перевірки і скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 42/23-35912791/0351 від 22.09.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011, позов задоволено частково: скасовано з моменту прийняття рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про застосування фінансових санкцій № 42/23-35912791/0351 від 22.09.2010; в іншій частині позову - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи, згідно акту перевірки № 0351/26/53/23-35912791 від 08.09.2010, яким встановлено порушення позивачем ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту - Закон № 481/95-BP), а саме - позивач не забезпечив у приміщенні магазину розміщення наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту змісту: «Куріння заборонено!», на підставі якого відповідачем ухвалено оскаржуване рішення від 22.09.2010 № 42/23-35912791/0351 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 3400,00 грн. на підставі абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP за порушення ст. 15-2 Закону № 481/95-BP.

Задовольняючи частково позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 15-2 Закону № 481/95-ВР встановлено обмеження, зокрема, щодо споживання тютюнових виробів.

Згідно приписів частини другої цієї статті наведено виключний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів, а саме: у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров'я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах жилих будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

Таким чином норми ст. 15-2 Закону № 481/95-ВР визначають, що перелік таких місць, наведений у частині другій, виключає можливість поширювати вимоги на об'єкти не перелічені у вказаній статті.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача відсутні технічні можливості виділення місць для куріння в магазині, а тому заборона на куріння поширюється на все приміщення магазину у зв'язку з чим інформація про заборону куріння розміщена не всередині приміщення магазину, а перед входом до приміщення магазину, що не порушує вимог Закону № 481/95-BP

Статтями 15-2 та 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що вказана санкція може бути застосована тільки до тих суб'єктів господарювання, яки повинні були обладнати спеціально відведені місця для куріння тютюнових виробів, але не зробили цього, та, крім того, не розмістили наочну інформацію, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

При цьому, нормами ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не передбачено застосування фінансових санкцій тільки за нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону, у місцях заборони куріння тютюнових виробів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова