Ухвала суду № 32332720, 02.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/9991/17907/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області та Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року

у справі №2270/819/11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» (надалі - ПАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство»)

до відповідачів: 1. Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (надалі - Городоцька МДПІ Хмельницької області); 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (надалі - ГУДКС України у Хмельницькій області)

за участю прокуратури Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Городоцької МДПІ Хмельницької області від 26.07.2010р. №0000710160/0, №0000720160/0 та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 108000,00грн.

Постановою до Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012р., позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької МДПІ Хмельницької області від 26.07.2010р. №0000710160/0 та №0000720160/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за травень 2010р. в сумі 108000,00грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій ГУДКС України у Хмельницькій області звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Городоцька МДПІ Хмельницької області також звернулась до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну виїзну перевірку ПАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство» з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларувалася в період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р., про що складено акт №131/15/00952479 від 19.07.2010р.

Висновками перевірки встановлено порушення п. п. 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме вказано на завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за травень 2010р. в розмірі 108140,00грн.

На підставі матеріалів перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.07.2010р. №0000710160/0 та № 0000720160/0, якими позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 108140грн. та визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 23441грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 2344,10грн.

При цьому, судами встановлено, що висновки акту перевірки №131/15/00952479 від 19.07.2010р. ґрунтуються на висновках позапланової виїзної перевірки позивача за квітень 2010 року (акт перевірки від 01.07.2010р. №100/23/00952479), в якому зроблено висновки про завищення від'ємного значення з ПДВ за квітень 2010р. на суму 131581грн. по взаємовідносинам із TOB «Суффле Агро Україна». За наслідками позапланової перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010р. №0000382341/0.

Між тим, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. у адміністративній справі №2-а-2270/819/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької МДПІ №0000382341/0 від 15.07.2010р.

В силу ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Факт здійснення позивачем господарських операцій, в результаті яких виникло від'ємне значення ПДВ, що підлягає поверненню платнику податку, підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, копії яких надані до матеріалів справи і яким надано оцінку під час розгляду адміністративної справи №2-а-2270/819/11.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, приймаючи до уваги правомірність декларування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту у податковій декларації за квітень 2010р., з огляду на скасування рішенням суду податкового повідомлення-рішення Городоцької МДПІ Хмельницької області №0000382341/0 від 15.07.2010р., правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно сформовано суми податкового кредиту з податку на додану вартість, а також суму бюджетного відшкодування з цього податку у податковій декларації за травень 2010 року.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 вказаної норми Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

За таких обставин, відповідачем безпідставно вказано на порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2010р. №0000710160/0 та №0000720160/0, а вимога щодо повернення суми бюджетного відшкодування, заявленої про повернення з бюджету шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 108000,00грн., підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області та Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області - залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов