Ухвала суду № 32332717, 02.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/9991/21798/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року

у справі №2а-278/10/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД (надалі - ТОВ «Артіль» ЛТД)

до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (надалі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва); 2. Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (надалі - ГУ ДК України у Миколаївській області)

за участю Прокуратури Миколаївської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та стягнення коштів з бюджету, -

встановив:

У січні 2010р. позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2009р. №0035650700/0, визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по відшкодуванню підприємству податку на додану вартість 565299грн., а також про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДК України у Миколаївській області по відшкодуванню підприємству податку на додану вартість, а також стягнення з державного бюджету податку на додану вартість.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю передбаченого законодавством рішення щодо відшкодування або невідшкодування суми 35353,00грн. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДК України у Миколаївській області по відшкодуванню ТОВ «Артіль» ЛТД податку на додану вартість за вересень 2009р. в сумі 529946,00грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль» ЛТД бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 529946,00грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 25.11.2009р. №0035650700/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль» ЛТД заявлену до відшкодування в декларації за вересень 2009р. суму ПДВ в розмірі 565299,00грн. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по неприйняттю рішення щодо відшкодування або невідшкодування суми у 35353,00грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками попередньої судової інстанцій ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Артіль» ЛТД повністю.

Відповідачем також було заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва її правонаступником Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ТОВ «Артіль» ЛТД зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності 05.03.1992р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та є платником ПДВ, про що видано відповідне свідоцтво.

20.10.2009р. ТОВ «Артіль» ЛТД подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009р., відповідно до якої підприємством задекларовано до відшкодування від'ємне значення ПДВ у розмірі 578528,00грн.

В подальшому, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що складено акт №1543/07-000/13857386 від 19.11.2009р.

Так, під час вказаної перевірки податковим органом вказано на відсутність підтвердження суми 35353,00грн., а також встановлено, що до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у вищевказаній декларації включено 13229грн., на які наявні податкові накладні, але фактично ці кошти не були сплачені підприємством.

За наслідками перевірки підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування в сумі 529946,00грн. та вказано про неможливість підтвердити суму відшкодування в розмірі 35353,00грн. з посиланням на неотримання відповідей від постачальників товарів (робіт, послуг). Крім того, прийнято податкове повідомлення рішення №0035650700/0 про зменшення бюджетного відшкодування ТОВ «Артіль ЛТД» за вересень 2009р. на 13229,00грн.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі - ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Суми, невідшкодовані платнику податків вважаються бюджетною заборгованістю.

Слід також зазначити, що на час вирішення справи в суді апеляційної інстанції (станом на 10.02.2012р.) сума бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ згідно декларації поданої ТОВ «Артіль» ЛТД за вересень 2009р. у розмірі 565299,00грн. була відшкодована підприємству, що також підтверджує обґрунтованість адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову інспекцію у Центральному районі м.Миколаєва її процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов