Постанова № 32332526, 10.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 16-28/17-3608-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Комунального підприємства "Іллічівськтепло- комуненерго" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року у справі № 16-28/17-3608-2011 Господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз", м. Одеса, до Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго", Одеська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Іллічівська міська рада Одеської області, Одеська область, про стягнення 1 729 652,82 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Блонський О.Ю. (дов. № 21/17-4 від 02.01.13);

відповідача - Сєдова В.Ю. (дов. № 4-594/1 від 02.07.12);

третьої особи - Охотніков В.В. (дов. № 17-10/10 від 30.12.11),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року позивач ПАТ "Одесагаз" пред'явив у господарському суді позов до відповідача КП "Іллічівськтеплоенерго" про стягнення 1 729 652,82 грн.

Вказував, що 01.01.05 між ним (постачальником) та відповідачем (замовником) було укладено договір № 008031-Т-ТП на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій та договір № 008031-КК-ТП на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій, згідно якого він зобов'язався здійснювати постачання замовнику природного газу, а замовник - прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договорами.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договорів в частині вчасної оплати отриманого природного газу у листопаді 2009 року - липні 2011 року, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог № 21/17-122 від 21.02.13, просив стягнути з відповідача на його користь 1 265 144,24 грн. пені, 276 291,75 грн. інфляційних втрат, 188 216,83 грн. річних та судові витрати, а всього - 1 729 652,82 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13 березня 2013 року (колегія суддів у складі: Желєзної С.П. - головуючого, Власової С.Г., Рога Н.В.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КП "Іллічівськтеплоенерго" на користь ПАТ "Одесагаз" 276 291,75 грн. інфляційних втрат, 188 216,83 грн. річних, 12 651,44 грн. пені, 25 000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині вчасної оплати отриманого природного газу, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті інфляційних втрат, річних та пені.

Рішення в частині зменшення розміру пені обґрунтоване посиланнями на надмірно великий розмір пені порівняно з понесеними позивачем збитками, фінансовий стан обох сторін та встановлене ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України право суду на зменшення її розміру.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року (колегія суддів у складі: Мирошниченко М.А. - головуючий, Головей В.М., Шевченко В.В.) рішення скасовано в частині зменшення пені до 12 651,44 грн. та постановлено в цій частині нове рішення про стягнення 1 265 144,24 грн. пені.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлено стягнути з КП "Іллічівськтеплоенерго" на користь ПАТ "Одесагаз" 9 093,05 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова обґрунтована посиланнями на відсутність у відповідача виняткових підстав для зменшення розміру пені за порушення ним грошового зобов'язання.

У касаційній скарзі КП "Іллічівськтеплоенерго", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.05 між ПАТ "Одесагаз" (постачальником) та КП "Іллічівськтеплоенерго" (замовником) було укладено договір № 008031-Т-ТП на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій та договір № 008031-КК-ТП на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій, згідно якого він зобов'язався здійснювати постачання замовнику природного газу, а замовник - прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договорами.

Пунктом 6.1 договорів № 008031-КК-ТП та № 008031-Т-ТП (з урахуванням протоколів узгодження розбіжностей) сторони погодили, що оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється замовником грошовими коштами шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100 % вартості фактично спожитих обсягів природного газу. При цьому, перша частина оплати в розмірі 33 % від вартості запланованих місячних обсягів поставки газу перераховується на рахунок Облгазу не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу, друга і третя частини у розмірах фактичних обсягів, до 20 та 30 (31) числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено та наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу підтверджується, що на виконання умов вказаних договорів позивач листопаді 2009 року - липні 2011 року здійснював постачання відповідачу природного газу, який останній оплачував з порушенням строків, встановлених договорами.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та річних, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого природного газу є підставою до покладення на останнього обов'язку по сплаті інфляційних втрат та річних.

Крім того, пунктами 7.2, 7.2.2 договорів сторони погодили, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за постачання природного газу у строки, зазначені у п.п. 6.1, 6.1.1 договорів, замовник сплачує на користь Облгазу крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Штрафні санкції нараховуються Облгазом протягом 5 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України).

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем за порушення відповідачем грошового зобов'язання здійснено нарахування пені за період з 10.02.11 по 10.08.11 на суму 1 265 144,24 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині вчасної оплати отриманого природного газу, суд першої інстанції, на підставі ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, встановивши дійсні обставини справи щодо підстав порушення відповідачем свого грошового зобов'язання та ступінь виконання ним грошового зобов'язання, обґрунтовано зменшив розмір пені до 12 651,44 грн.

Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду в частині зменшення розміру пені та постановляючи в цій частині нове рішення про задоволення вимог про стягнення пені в повному обсязі, не зважив на несвоєчасне відшкодування з бюджету різниці в тарифах на послуги теплопостачання надані населенню та відсутність у відповідача перед позивачем основної заборгованості, що вплинуло на об'єктивність оцінки наявності виняткових підстав для зменшення розміру пені за порушення відповідачем грошового зобов'язання.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги КП "Іллічівськтеплоенерго" не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції лише в частині стягнення з нього 1 265 144,24 грн. пені, проте просить скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Оскільки оскаржуваною постановою залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення 276 291,75 грн. інфляційних втрат та 188 216,83 грн. річних, підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови суду апеляційної інстанції в означеній частині не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року у справі № 16-28/17-3608-2011 в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" про стягнення 1 265 144,24 грн. пені та в частині стягнення 9 093,05 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги скасувати.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 13 березня 2013 року № 16-28/17-3608-2011 в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" про стягнення 12 651,44 грн. пені залишити в силі.

4. В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року у справі № 16-28/17-3608-2011 залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія 1, код ЄДРПОУ 03351208, р/р 26031330103944 у ВАТ "Ощадбанк" Одеське облуправління, МФО 328845) на користь Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" (68004, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Комсомольська 2а, код ЄДРПОУ 31619819, р/р 2600599701 в ФАБ "Південний" м. Іллічівська, МФО 328663) 12 524,92 грн. судового збору за перегляд справи судом касаційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Мележик Н.І.

Подоляк О.А.