Рішення № 32331783, 09.07.2013, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа №757 Головуючий у першій інстанції Майбоженко А.М.

Доповідач Волошина В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Шкоріної О.І.

при секретарі Чайці І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Кищук Альони Володимирівни - представника Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до ОСОБА_3, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах», про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

21 червня 2012 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що 03.02.2009 року в м.Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду автомобілю «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4

Згідно з довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району в м.Києві №484 від 30.04.2009 р. дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог п. 15.12 Правил Дорожнього Руху України.

Вина ОСОБА_3 була встановлена постановою Оболонсього районного суду М.Києва від 06.02.2009 р., на підставі якої ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

10.12.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №044496-02-10-01.

Страховим випадком відповідно до договору страхування визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування

Відповідно до калькуляції СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест» від 17.02.2009 р., розмір матеріального збитку складає 10 323,16 грн.

Виплата страхового відшкодування у вказаному розмірі була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви страхувальника та страхового акту №4187-02 від 23.06.2009 р. платіжним дорученням.

З моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО» виникло право вимоги до ОСОБА_3, відповідальної за завдання шкоди автомобілю «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ «СК «ВУСО», що становить 10 323,16 грн.

Згідно договору про відступлення права вимоги від 23.12.2009 року ВАТ «Інвестиційно- фінансовий консалтинг», правонаступником якого є позивач, набуло належне ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» права вимоги до ОСОБА_3

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до ОСОБА_3, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», адреса: м. Донецьк, вул.Університетська, 89, п/р 26008200100396 у відділенні ПАТ «Банк «КАМБІО», МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667 в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 510 (п'ятсот десять) гривень, а також та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. При цьому зазначав, що оскільки відповідачка не поставила до відома свою страхову компанію про настання страхового випадку, а тому і повинне відшкодовувати шкоду в порядку регресу, оскільки страхова компанія відшкодувала потерпілій стороні. .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідачки на користь позивача 510 грн. (франшизи) та судові витрати, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов їх з порушенням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з′ясування дійсних обставин справи, прав та обов′язків сторін в даних правовідносинах належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та норм матеріального права.

Так, 03.02.2009 року в м.Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду автомобілю «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4

Згідно з довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району в м.Києві №484 від 30.04.2009 р. дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог п. 15.12 Правил Дорожнього Руху України.

Вина ОСОБА_3 була встановлена постановою Оболонскього районного суду М.Києва від 06.02.2009 р., на підставі якої ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно ст.61 ч.4 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

10.12.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №044496-02-10-01.

Відповідно до калькуляції СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест» від 17.02.2009 р., розмір матеріального збитку складає 10 323,16 грн.

Виплата страхового відшкодування у вказаному розмірі була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви страхувальника та страхового акту №4187-02 від 23.06.2009 р.

Положенням ч.1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО» виникло право вимоги до ОСОБА_3, відповідальної за завдання шкоди автомобілю «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ «СК «ВУСО», що становить 10 323,16 грн.

Згідно договору про відступлення права вимоги від 23.12.2009 року ВАТ «Інвестиційно- фінансовий консалтинг», правонаступником якого є позивач, набуло належне ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» права вимоги до ОСОБА_3 на суму лише матеріальної шкоди у розмірі 10 323,16 грн.

Оскільки відповідачка на письмове звернення позивача не відреагувала, то останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Позовних вимог про стягнення франшизи ВАТ «Інвестиційно- фінансовий консалтинг» не заявляв. Потерпілій особі було виплачено суму спричиненої матеріальної шкоди (страхову суму) 10 323,16 грн. відповідно до звіту, вона залишилась незмінною для позивача і франшиза потерпілому не виплачувалась.

Так як відповідальність відповідачки була застрахована у Закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Інкомстрах» -третя особа по справі, то суд правомірно відмовив у позові про стягнення 10 323,16 грн. страхового відшкодування з ОСОБА_3 А доводи апеляції з приводу того, що відповідачка не поставила до відома свою страхову компанію про настання страхового випадку, спростовується матеріалами справи.

Позивач за договором відступлення має право лише на вимогу щодо суми в 10 323,16 грн. і при наявності для цього правових підстав.

Стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 510 грн. франшизи та 214,60 грн. судових витрат є необгрутованими. А тому, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 510 (п'ятсот десять) гривень та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким слід відмовити у стягненні з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» 510 (п'ятсот десять) гривень та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення суду є законним та обгрунтованим і правових підстав до його скасування не вбачається .

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Кищук Альони Володимирівни - представника Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 510 (п'ятсот десять) гривень та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» 510 (п'ятсот десять) гривень та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: