Рішення № 32331408, 02.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7617/13 02.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Черкаська продовольча компанія»

До Фізичної особи-підприємця Власенко Олександр Миколайович

про стягнення 44 460, 16 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Чижов К.Л. - представник за довіреністю №03/58 від 22.03.2013.

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 02.07.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 44 460, 16 грн., за договором №502/03.01.12 від 03.01.2012, з яких основний борг - 40 214, 91 грн., 3% річних - 1 241, 63 грн., пеня 3 003, 62 грн. а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 було порушено провадження у справі №910/7617/13 та призначено її до розгляду на 14.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 розгляд справи №910/7617/13 було відкладено до 28.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 розгляд справи №910/7617/13 було відкладено до 11.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 розгляд справи №910/7617/13 було відкладено до 02.07.2013.

В процесі провадження, позивач направив поштовим відправленням на адресу Господарського суду міста Києва, заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача основний борг - 40 214, 91 грн., 3% річних - 1 203, 65 грн., пеня 3 008, 11 грн. а також направив новий розрахунок суми позову в розмірі 44 426, 67 грн.

В судовому засіданні 02.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка була подана позивачем шляхом направлення поштовим відправленням на адресу суду. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 було передано товар на суму 226 489, 97 грн., частково отриманий товар відповідач повернув, на суму 19 340, 29 грн., проте, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, на суму 166 934, 77 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 40 214, 91 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 в розмірі 40 214, 91 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 та з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 008, 11 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 203, 65 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 02.07.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №157215 від 07.05.2013, що поданий до суду позивачем. Через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також, в судовому засіданні 02.07.2013 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача основний борг - 40 214, 91 грн., 3% річних - 1 203, 65 грн., пеня 3 008, 11 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає заяву позивача як заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині 3% річних та заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині пені.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Черкаська продовольча компанія», як постачальник, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Власенко Олександр Миколайович, як покупець, було укладено договір постачання №502/03.01.12, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві у визначений договором термін, а покупець зобов'язується прийняти відповідно до умов, викладених в договорі, та своєчасно оплатити товар (м'ясну продукцію), який є власністю постачальника (п.1.1.).

Умовами договору постачання №502/03.01.12, сторони погодили, що в межах даного договору право власності на товар переходить до покупця в момент підписання накладних про прийняття товарів (п.1.2.); кількість та ціна товару, що постачається по договору, вказується в накладних, які складаються для кожної нової партії товару і є невід'ємними частинами договору (п.3.1.); підтвердження здійснення поставки товару є видаткова або товарно-транспортна накладна, підписана відповідальними представниками сторін (п.4.5.); оплата за товар, що відвантажується по договору, здійснюється покупцем на рахунок постачальника у національній валюті України на підставі рахунків-фактур або накладних як по безготівковому рахунку так і готівкою (п.5.2.); максимальний термін по відстрочці платежу становить 1 (один) календарний день з моменту прийому товару покупцем (п.5.3.); покупець повинен проводити звірку взаєморозрахунків з постачальником зі складанням акту звірки який постачальник надає до 11 числа наступного місяця, не рідше одного разу на місяць з наданням підписаного акту звірки не пізніше 25-го числа наступного місяця звітного періоду місяця (п.5.4.); за прострочення платежів, передбачених п.5.3. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент оплати, нараховану на повну суму недоїмки за кожний день прострочення платежу (п.6.1.); у випадку порушення покупцем умов п.5.3. постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку переглянути умови співробітництва, регламентовані договором або додатками до нього (п.6.2.); постачальник має право призупинити поставку продукції за наявності порушення умов сплати за продукцію покупцем, або у разі недотримання покупцем інших умов договору (п.6.3.); при поверненні товару постачальнику покупцем виписується накладна на повернення у двох примірниках, які підписуються представником постачальника (п.7.6.); повернення від покупця приймаються по ціні останнього відвантаження даного виду продукції на адресу покупця (п.7.7.).

Відповідно до додатку №1 до договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012, відповідачем була надана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей у відповідності з товарно-матеріальними накладними, що свідчать про отримання покупцем товару. Згідно зазначеної довіреності позивач уповноважив Бочковську Л.М. та Самойленко В.Г. на отримання товару від позивача.

Згідно з видатковими накладними за період з 04.01.2012 по 26.04.2012, які підписані уповноваженими представниками сторін, ТОВ «Торговий Дім «Черкаська продовольча компанія» в період з 04.01.2012 по 26.04.2012, було поставлено ФОП Власенко О.М. згідно договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012, товар на суму 226 489, 97 грн.

Відповідно до прибуткових касових ордерів ТОВ «Торговий Дім «Черкаська продовольча компанія» за період з 16.01.2012 по 26.06.2012, ФОП Власенко О.М. в період з 16.01.2012 по 26.06.2012, згідно договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 оплатив товар на користь позивача в сумі 166 934, 77 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві від 18.04.2913, відповідачем в період з 03.01.2012 по 31.01.2012 було повернуто товар на суму 19 340, 29 грн., як самостійно заявлена сума позивачем.

Згідно з претензією №031106 від 28.09.2012, позивач звернувся до відповідача з проханням погасити існуючу заборгованість по договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 в сумі 41 965, 11 грн. та зазначив, що у разі непогашення зазначеної заборгованості буде вимушений звернутися до суду з покладенням на відповідача судових витрат. Направлення вищезазначеної претензії підтверджується квитанцією «Укрпошти» №0149 від 01.10.2012.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 було передано товар на суму 226 489, 97 грн., який відповідач частково повернув, на суму 19 340, 29 грн., проте відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, на суму 166 934, 77 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 40 214, 91 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар, за договором постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012, в розмірі 40 214, 91 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012, як продавцем, в період з 04.01.2012 по 26.04.2012, було передано у власність відповідача товар на суму 226 489, 97 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з 04.01.2012 по 26.04.2012, які підписані представниками сторін без жодних зауважень та заперечень.

Відповідач, у відповідності до п.7.6. та п.7.7. договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 повернув позивачу частину товару на суму 19 340, 29 грн., як самостійно заявлена сума позивачем.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару, в строк 1 (один) календарний день з моменту прийому товару, встановлений п.5.3. договором постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 - виконав лише частково в сумі 166 934, 77 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами позивача за період з 16.01.2012 по 26.06.2012

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, в сумі 40 214, 91 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012 та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 008, 11 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 203, 65 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, за період з 02.10.2012 по 02.04.13, з яким суд погоджується щодо сум, строків, ставок і методики нарахувань.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних за період з 02.10.2012 по 02.04.13, у відповідності до п.6.1. договору постачання №502/03.01.12 від 03.01.2012, а також статей 549 та 625 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме: пеня - 3 008, 11 грн. та 3% річних - 1 203, 65 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: основний борг - 40 214, 91 грн., пеня - 3 008, 11 грн. та 3% річних - 1 203, 65 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Власенко Олександр Миколайович (ідентифікаційний номер 2339713055, індекс 04086, м. Київ, вул. Бакинська, буд. 37-Б, кв. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Черкаська продовольча компанія» (ЄДРПОУ 37400134, індекс 18008, Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський р-н., вул. Смілянська, буд 122/1) основний борг - 40 214(сорок тисяч двісті чотирнадцять) грн. 91 коп., пеня - 3 008 (три тисячі вісім) грн. 11 коп., 3% річних - 1 203 (одна тисяча двісті три) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 08.07.2013