Рішення № 32331407, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8768/13 04.07.13

За позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія"

про стягнення 8103,05 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Анікєєва І.В. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 04.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" 8103,05 грн. заборгованості, з яких: 7846,79 грн. - основний борг, 256,26 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8768/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013р.

04.06.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

Представник позивача - Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" в судовому засіданні 04.06.2013р. надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" в судове засідання 04.06.2013р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/8768/13 від 08.05.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2013 р., яка повернута поштовим відділенням зв'язку на адресу суду з відміткою "за письмовою заявою одержувача".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. розгляд справи №910/8768/13 відкладено на 04.07.2013р.

Представник позивача - Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", в судовому засіданні 04.07.2013р., підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія", в судове засідання 04.07.2013р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р., відправленої на юридичну адресу відповідача.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 04.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2012р. Херсонська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" звернулася до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" з листом (заявкою) № 10/38 щодо надання технічної допомоги з обколення льоду в акваторії філіалу, а також виводу із дока і перестановки під причал у протоці т/х "Santa Elena". Датою виконання робіт зазначено 01.03.2012р.

Позивачем, на виконання взятих на себе зобов'язань, надано відповідачу послуги за заявкою № 10/38 від 29.02.2012р. на загальну суму 9846,79 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та нарядом № 3 від 01.03.2012р., що засвідчені печатками сторін та підписані їх представниками.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №1458 від 05.03.2012р. на загальну суму 9846,79 грн.

В підтвердження отримання відповідачем Акту виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та рахунку на оплату №1458 від 05.03.2012р. позивач надав журнал реєстрації видачі первинної документації контрагентам в період з 16.02.2012р. по 11.01.2013р., в якому міститься відмітка про отримання вищевказаних документів.

Згідно з платіжним дорученням №406 від 18.07.2012 року відповідач перерахував позивачу 2000,00 грн. за призначенням платежу згідно рахунка №1458 від 05.03.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №30-05/1/62/682 від 29.11.2012року про оплату заборгованості за Актом виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та рахунком на оплату №1458 від 05.03.2012р. в розмірі 7846,79 грн., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Вищевказана претензія відправлена на юридичну та поштову адреси позивача та отримана відповідачем 05.12.2012р. та 12.12.2012р. відповідно.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату наданих позивачем послуг в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем за Актом виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та рахунком на оплату №1458 від 05.03.2012р. в розмірі 7846,79 грн.

Оскільки, відповідач оплату за надані позивачем послуги не здійснив, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8103,05 грн. заборгованості, з яких: 7846,79 грн. - основний борг, 256,26 грн. - 3% річних.

Спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг згідно з заявки № 10/38 від 29.02.2012р.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 ст. 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач отримав від відповідача у вигляді листа (заявки) № 10/38 від 29.02.2012р. пропозицію (оферту) укласти договір у спрощений спосіб щодо надання технічної допомоги з обколення льоду в акваторії філіалу, а також виводу із дока і перестановки під причал у протоці т/х "Santa Elena" та вчинив дію на підтвердження укладення договору у спрощений спосіб та у відповідності до вказаних у пропозиції умов договору надав послуги на загальну суму 9846,79 грн. згідно з заявки № 10/38 від 29.02.2012р., тобто акцептував пропозицію відповідача, що підтверджується Актом виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та нарядом № 3 від 01.03.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг у спрощеній спосіб.

Водночас, відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг в загальному розмірі 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №406 від 18.07.2012 року (призначення платежу: згідно рахунка №1458 від 05.03.2012р.)

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 7846,79 грн. за надані позивачем послуги згідно листа (заявки) відповідача № 10/38 від 29.02.2012р., Акта виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та наряду № 3 від 01.03.2012р.

Відповідач під час розгляду справи, доказів оплати заборгованості в розмірі 7846,79 грн. не надав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 7846,79 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 7846,79 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Також позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 256,26 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача, вбачається, що позивач здійснює нарахування 3% річних з 21.03.2012 по 17.07.2012р. на суму 9846,79 грн. та з 18.07.2012р.. по 22.03.2013р. на суму 7846,79 грн.

Позивач зазначає, що оскільки рахунок №1458 від 05.03.2012р. відповідач отримав 13.03.2012р., то у відповідності до ст. 530 ЦК України, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату послуг в строк до 20.03.2012р.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, 04.12.2012 року позивачем пред'явлено відповідачу претензію вих. №30-05/1/62/682 від 29.11.2012року про оплату заборгованості за Актом виконаних робіт №201 від 01.03.2012р. та рахунком на оплату №1458 від 05.03.2012р. в розмірі 7846,79 грн., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, судом встановлено, що обов'язок відповідача щодо виконання своїх зобов'язань в частині сплати заборгованості у сумі 7846,79 грн. мав бути виконаний до 11.12.2012р., а тому нарахування 3% річних слід здійснювати з 12.12.2012р.

Відповідно до розрахунку здійсненого судом, розмір 3% річних нарахованих і на суму заборгованості у розмірі 7846,79 грн. за період з 12.12.2012р. по 22.03.2013р. складає 65,14 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні 3% річних у розмірі 65,14 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-Л, код ЄДРПОУ 31628535, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (юридична адреса: 73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, п/p 2600201693454 у ХФ AT "Укрексімбанк", МФО 352639, Код ЄДРПОУ 01125695) 7846 (сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 79 коп. - основного боргу, 65 (шістдесят п'ять) грн. 14 коп. - 3% річних, а також 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев'ять) грн. 92 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.07.2013р.

Суддя О.В. Гулевець