Постанова № 32330808, 08.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2013 р. № 820/4804/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участі представників: позивача - Онопрієнко Л.М., відповідача - Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242240 від 01.06.2013р.

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби припинено, утворено Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

На підставі викладеного, протокольною ухвалою суду від 08.07.2013 року, занесеною до журналу судового засідання, було залучено до участі у справі процесуального правонаступника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НТП «Котлоенергопром» по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтрубомонтаж» за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за наслідками якої складений акт від 30.04.2013 року № 1750/2240/35072985. За результатами проведеної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242240 від 01.06.2013р. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000242240 від 01.06.2013р. не є обґрунтованими, оскільки єдиною підставою його винесення було врахування висновків акту перевірки контрагента позивача. Оскільки відповідальність за правопорушення має індивідуальний характер, то позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства його контрагентом. Також позивач зазначив, що його контрагентом були виписані податкові накладні, які не містять дефектів форми та змісту, отже є чинними; господарські операції мають реальний характер, а результати робіт використані у його власній господарській діяльності.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки щодо контрагента позивача.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Котлоенергопром» Онопрієнко Л.М.- в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Аракелян Т.А. - в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Котлоенергопром» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 080848 (т. 1 а.с. 23).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «Котлоенергопром» зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 350729820308, що підтверджується копією свідоцтва №100050404 серії НБ№055997 (т. 1 а.с.25) та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НТП «Котлоенергопром» по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтрубомонтаж» за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р..

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 1750/2240/35072985 від 30.04.13 року (т. 1 а.с.28-41), яким встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 150833 грн., в т.ч. за листопад 2012р. на суму 90833,0 грн. та за грудень 2012р. на суму 60000,0 грн.

На підставі акту перевірки № 1750/2240/35072985 від 30.04.13 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000242240 від 01.06.2013р (т. 1 а.с.42), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в розмірі 226249,5 грн., в тому числі: за основним платежем - 150833,00 грн., за штрафними санкціями - 75416,5 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті № 1750/2240/35072985 від 30.04.13 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Спецтрубомонтаж» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» (Замовник) та ТОВ «Спецтрубомонтаж» (Виконавець) були укладені Договори: - №02077 від 03.09.2012 на розробку технічних рішень по котлу - печі с економайзером та пароперегрівачем для виробництва сірної кислоти; №02078 від 07.09.2012 на розробку схеми та технічних рішень по реконструкції пароперегрівача та виносних циклонів котлів ТП-20 №6, №7; №02079 від 15.09.2012 на розробку методики випробувань сушильного барабану БСК-40, аналіз результатів теплових випробувань; №02080 від 12.10.2012 на виконання коригування алгоритму по котлу ст. №5, розробку комплексу технічних рішень по усуненню дефектів монтажу; №02075 від 16.10.2012 на розробку виконавчої монтажної документації, алгоритму роботи обладнання барабану БСК-40 та інструкцію по експлуатації; №02082 від 16.10.2012 на видання технічних рішень по розробці топки котла паровиробничістю 180 т/ч при спалюванні сіри; №02076 від 18.10.2012 на виконання аналізу режимів роботи котлу - утилізатора КУП - 25000 з підвищенням ефективності роботи, з протоколами погодження договірної ціни (т. 1 а.с. 44-46, 49-51, 54-56, 59-61, 64-66, 71-73, 76-78).

За результатами виконання зазначених договорів Виконавцем надані письмові звіти (т.2 а.с. 65-218, т.3 а.с. 1-228), сторонами складено та підписано акти здачі-приймання робіт (т.1 а.с. 47, 52, 57, 62, 67, 74, 80).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем, ТОВ «Спецтрубомонтаж», були виписані податкові накладні № 197 від 30.11.2012р., № 204 від 30.11.2012р., № 207 від 30.11.2012р., № 205 від 30.11.2012р., № 198 від 30.11.2012р., № 182 від 29.12.2012р., № 182 від 29.11.2012р., № 92 від 15.11.12 року, № 81 від 14.11.12 року (т. 1 а.с. 48, 53, 58, 63, 68, 69, 70, 75, 76).

Також представником позивача на підтвердження використання у власній господарській діяльності результатів робіт були надані договори та первинні документи разом з письмовими поясненнями, з яких вбачається, що метою укладання договорів між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» та ТОВ «Спецтрубомонтаж» на виконання робіт було подальше використання їх результатів для виконання договірних зобов'язань перед ВАТ «НІУІФ» (Російська Федерація), ТОВ «Краматорський феросплавний завод», ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (т. 1 а.с.121- 250, т. 2 а.с.1-30).

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «НТП «Котлоенергопром» з ТОВ «Спецтрубомонтаж» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи містяться копії банківських виписок (т.1 а.с. 92-115), з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ТОВ «Спецтрубомонтаж» суми коштів на виконання зазначеного договору, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані результати робіт.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, ТОВ «Спецтрубомонтаж», засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання контрагентом позивача, ТОВ «Спецтрубомонтаж» (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Крім того, з долученого до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Спецтрубомонтаж» (т. 4 а.с. 12-18) вбачається, що стосовно вказаного контрагента позивача не вносилися записи про відсутність за місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про пов'язаність витрат по господарським операціям позивача з ТОВ «Спецтрубомонтаж» з його господарською діяльністю та невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про непідтвердження факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «НТП «Котлоенергопром» за листопад-грудень 2012 року з ТОВ «Спецтрубомонтаж».

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» та його контрагентами - ТОВ «Спецтрубомонтаж», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт у ТОВ «Спецтрубомонтаж».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті № 1750/2240/35072985 від 30.04.13 року на висновки акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Спецтрубомонтаж» № 479/2240/31939034 від 26.02.13 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000242240 від 01.06.2013р є обґрунтованими, а адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000242240 від 01.06.2013р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови 11 липня 2013 року.

Суддя Білова О.В.