Рішення № 32329119, 01.07.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/623/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Ульяніч І.В.

при секретарі Михайловській Р.О.,

представника позивачаОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Альфа-Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

25.02.2013 року позивач звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Разом з тим, 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0401/0808/71-097 від 22.08.2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» та відповідачем ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк», усі права кредитора за вказаним кредитним договором належать ПАТ "Альфа-Банк".

22.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0401/0808/71-097,відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 90 000 доларів США, із зобовязанням повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені цим договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, в результаті чого станом на 01.12.2012 р. має прострочену заборгованість, що становить 641543,50 грн.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого остання передала банку в іпотеку майно у вигляді трикімнатної квартири, за адресою: м. Донецьк, вул.. Комуністична, 16/33, яка належить відповідачу на праві приватної власності. Просили в рахунок погашення заборгованісті у сумі 641543,50 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, та стягнути судовий збір у сумі 3441,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 11.03.2013 року складає 332482,42 грн., з яких: за кредитом - 41390,95 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 330837,86 грн.;по відсотках - 205,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1644,56 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3324,82 грн. Уточнені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково, при цьому пояснила, що вона не згодна із сумою залишку по тілу кредиту та нарахованими відсотками, крім того, зазначила, що 05.06.2012 року нею було сплачено в рахунок погашення заборгованості 738 доларів США, але зазначеної суми в розрахунку не має.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом України.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 536 того ж Закону за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, шо залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 Цивільного кодексу зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 99 Конституції України встановлює, що грошовою одиницею України є гривня. Разом з тим, вказана стаття Конституції України визначає правовий статус грошової одиниці України, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в України грошових одиниць іноземних держав.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України. Однак в той же час, п.2.ст.192 ЦК України містить диспозитивну норму відсилання за якою використання валюти в Україні можливо в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У судовому засіданні встановлено, що 22.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0401/0808/71-097, відповідно до умов якого банк надав останній кредит в сумі 90000 доларів США на строк з 22.08.2008 року по 21.08.2033 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом для цільового використання, а саме для придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Пунктом 8.1 цього договору передбачено за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач зобовязаний сплатити пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Пунктом 9.3 Договору передбачено, що сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов договору розглядається як істотне порушення договору, яке надає право банку вимагати від позичальника незалежно від встановлених договором строків, повернення кредиту та інших передбачених договором платежів. Тому відповідач зобовязаний повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі та на умовах, що передбачені цим договором (а.с. 19-22, 23-25).

В якості забезпечення виконання за кредитним договором було укладено договір іпотеки № 0401/0808/71-097-Z-1 від 22.08.2008року, відповідно якого відповідач ОСОБА_2 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності (а.с.30-31, 32,33,34).

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Разом з тим, 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 0401/0808/71-097 від 22.08.2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» та відповідачем ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк», усі права кредитора за вказаним кредитним договором належать ПАТ "Альфа-Банк" (а.с. 10,11-18).

Згідно наданої банком довідки розрахунку заборгованості від 11.03.2013 року, вбачається, що заборгованість становить 332482,42 грн., з яких: за кредитом - 41390,95 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 330837,86 грн.;по відсотках - 205,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1644,56 грн. (а.с.62,63)

Але суд не може погодитись із розрахунком заборгованості по тілу кредита та відсоткам за користування кредитом, зазначеним банком (а.с.63). Чому саме такі суми відсотків зазначені в розрахунку представник банку пояснити в судовому засіданні не змогла, викликаний в судове засідання робітник банку, який проводив зазначені розрахунки для дачі пояснень не з"явився.

В судовому засіданні було встановлено, що відсотки нараховувались згідно п. 3.2 договору за користування кредитом із суми кредиту 76500 долларів США (а.с.83).

Позивачем було придбано право на вимогу за кредитним договором 15.06.2012 року, з 18.06.2012 року почали нараховувати відсотки. Згідно розрахунку банку (а.с.84) за червень 2012 року відповідачу нараховано 428,44 доларів США, проте як повинно було бути 338,13 долларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х13 дн.), за липень 2012 року нараховано 830,10 доларів США, а повино бути 806,31 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х31 дн.), за серпень 2012 року нараховано 830,10 доларів США, а повино бути 806,31 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х31 дн.), за вересень 2012 року нараховано 803,32 доларів США, а повино бути 780,30 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х30 дн.), за жовтень 2012 року нараховано 830,10 доларів США, а повино бути 806,31 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х31 дн.), за листопад 2012 року нараховано 803,32 доларів США, а повино бути 780,30 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х30 дн.), за грудень 2012 року нараховано 830,10 доларів США, а повино бути 806,31 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х31 дн.), за січень 2013 року нараховано 830,10 доларів США, а повино бути 806,31 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х31 дн.), за лютий 2013 року нараховано 749,76 доларів США, а повино бути 728,28 доларів США (12,5%:365дн.х76500дол.:100%х28 дн.), за березень 2013 року було нараховано 205,76 доларів США, в березні відбулась продаж квартири та часткове погашення заборгованості. Таким чином, банком за вказаний період повино було бути нараховано відсотків 6864,31 долари США, а банком було нараховано відсотків 8409,57 доларів США. Відповідачем було виплачено за вказаний період процентів 8203,82 долари США, тобто переплата за відсотками становить 1339,51 доларів США (8203,82-6864,31дол. США) і зазначена сума підлягає відрахування із суми заборгованості. Крім того, підлягає відрахуванню із заборгованості сума 738 доларів США сплачена відповідачем згідно квитанції № 15590052 від 05.06.2012 року, якої не значиться у сплачиних згідно розрахунку позивача (а.с.87). Крім того, згідно розрахунку банку (а.с.84) вбачається, що ними тіло кредиту було зменьшено на суму пені в розмірі 328,57 доларів США і зазначено, що тіло кредиту становить 41062,38 доларів США, проте як в позові зазначено, що тіло кредиту становить 41390,95 доларів США, тому зазначена сума пені також підлягає відрахуванню із суми заборгованості. Із залишком тіла кредиту, після продажу кредиту в розмірі 41390,95 доларів США не можна також погодитись тому, що згідно тогож розрахунку вбачається, що після продажу квартири відповідача була сплачена сума в розмірі 36056,18 доларів США, тому заборгованість по тілу кредита становить 40443,82 доларів США (76500 доларів-36056,18 доларів). Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 38037,74 доларів США, що по курсу НБУ (7,993) становить 304035,66 грн. (40443,82 доларів -1339,51дол.-738дол.-328,57дол.США).

Розподіляючи судові витрати між сторонами, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути, пропорційно до задоволених позовних вимог, на користь позивача з відповідача: судовий збір в розмірі 3040,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 553, 554 ГК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку Альфа-Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м. Полонне, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р 37396000000004, заборгованість за кредитним договором № 0401/0808/71-097 від 22.08.2008 року у розмірі 304035,66 грн., та судові витрати у сумі 3040,35 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ульяніч І.В.