Постанова № 32323661, 25.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа №805/8115/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: «12» година «15» хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Голуб В.А.,

при секретарі Матченко В.С.,

за участю:

представника позивача Кондратенка О.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 18 867, 48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецький міський центр зайнятості, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 18 867, 48 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 27.04.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, 04.05.2012 року йому був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю згідно п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

15.02.2013 року відповідач був знятий з обліку у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг центра зайнятості.

Як зазначає позивач, в заяві про надання статусу безробітного від 04.05.2012 року ОСОБА_2 зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Донецьким міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в Порядку затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62 та складено акт «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 96д від 18.02.2013 року. Згідно проведеної звірки даних з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що відповідач на дату реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, був фізичною особою-підприємцем.

Згідно пп. б п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Таким чином, як вказує позивач, на момент звернення до центру зайнятості та в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості, а саме з 04.05.2012 року по 14.02.2013 року ОСОБА_2 було нараховано 21 043,82 грн. та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 18 867,48 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 18 867,48 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, заперечував проти його задоволення у повному обсязі. Зазначив, що йому було не відомо, що він на момент звернення до відповідача був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідно до заяви від 04.05.2012 року відповідач звернувся до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про його працевлаштування, в якій зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, отримує пенсію з інвалідності (а.с. 8).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 18.02.2013 року № 96 д встановлено, що за результатами проведеної звірки з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 на дату реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, був фізичною особою-підприємцем (а.с.10).

У судовому засіданні на підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем надано суду рішення Господарського суду Донецької області від 16 травня 2002 року, яким скасована державна реєстрація Приватного підприємця ОСОБА_2 (а.с.29). Відповідач стверджував, що після прийняття даного рішення він підприємницькою діяльністю більше не займався, оскільки був переконаний, що вже не є приватним підприємцем.

Однак суд не приймає вказані доводи, з огляду на наступне.

Відповідно до довідки Кіровської районної у місті Донецьку ради № 01/27-5872 від 13.11.2012 року ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням Кіровської районної ради народних депутатів виконавчим комітетом № 60 від 21.02.1997 року. Станом на 01.07.2004 року відміна державної реєстрації не проводилась. З 01.07.2004 року інформація про державну реєстрацію, перереєстрацію, припинення реєстрації до районної ради не надходить (а.с.28).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 261872, 26.02.2013 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за спрощеною процедурою (а.с.30-31).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Згідно з п.«а» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Пунктом 1 ст. 7, п. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-II передбачено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з абз.3 п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до п.12 вказаного Порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року за № 915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Підпунктом 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357 передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.

Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Отже, відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, тобто належав до зайнятого населення, про що не повідомив відповідача. Вказана обставина виключала можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 04.05.2012 року по 14.02.2013 року склала 18 867, 48 грн. (а.с.11).

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 18 867, 48 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 18 867, 48 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень сорок вісім копійок) на р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 червня 2013 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 01 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.