Рішення № 32323160, 10.12.2012, Старобільський районний суд Луганської області

10.12.2012

Справа № 2/1230/1340/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

(повний текст)

10 грудня 2012 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого судді Озерова В.О.,

при секретарі Туловової А.С.,

представника позивача

за первісним позовом

представника відповідача

за зустрічним позовом Гіммельфарба С.О.,

відповідача за первісним позовом

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат»до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат»про стягнення боргу,

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Броварський побуткомбінат»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування свого позову ПАТ «Броварський побуткомбінат»посилається на те, що 12.11.2012 року до позивача звернувся ОСОБА_2 з заявою, якою повідомив про заміну кредитора в зобов'язанні, а саме в договорі купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року, укладеному між позивачем та ТОВ «Ирак Петрол Трейд». Даний договір купівлі-продажу укладено на підставі волевиявлення сторін та з метою отримання прибутку. Договір відповідає всім умовам та вимогам чинного законодавства України, сторони договору не оспорюють його дійсність та чинність. Статтею 3 ЦК України закладено засади цивільного законодавства, серед яких -свобода договору. Стаття 627 ЦК України передбачає свободу договору, де зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п. 2.2, позивач мав оплатити товар у двотижневий строк (тобто до 16.11.2012 року включно) ціну договору шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на рахунок продавця. Позивач не заперечував проти такої оплати, що підтверджується підписанням сторонами самого договору купівлі-продажу. Даний обов'язок також закріплений в Цивільному кодексі України ст. 692, де зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Позивач належним чином виконав умови договору щодо прийняття товару та зобов'язувався в строки обумовлені договором оплатити його. Позивач окремо вказує, що ним не порушувались умови договору купівлі-продажу, він не заперечував проти виконання своїх зобов'язань. Тож вважає, що не вбачається жодних порушень позивачем умов названого вище договору купівлі-продажу. 11.11.2012 року до позивача надійшов лист від ТОВ «Ирак Петрол Трейд», яким було повідомлено, що ПАТ «Броварський побуткомбінат»має виконувати свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № БВ6/124/12 на користь нового кредитора -ОСОБА_2 Дану вимогу продавець за договором купівлі-продажу та ОСОБА_2 в своїх листах мотивували тим, що 09.11.2012 року між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «Ирак Петрол Трейд»укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Ирак Петрол Трейд»відступив право вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги боргу первісним кредитором до позивача на одержання боргу, строк якого настав, у сумі 3500 грн., який виник в результаті невиконання договору, купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року. Позивач з даним договором не згодний і вважав його укладеним з порушенням норм чинного законодавства України та таким що суперечить умовам договору купівлі-продажу від 02.11.2012 року. Згідно заяви ОСОБА_2, йому одночасно з укладенням спірного договору було надано всі документи, що стосуються переданої вимоги. Тож відповідачу та продавцю за договором купівлі-продажу №БВ6/124/12 було відомо, що право вимоги та строк виконання зобов'язання позивачем наставав не раніше 16.11.2012 року, що передбачено п. 2.2 договору купівлі-продажу. Відповідно до ст. 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Стаття 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відносить договори та інші правочини. Постановою пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»п. 2 передбачено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК (435-15) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України). Пункт 4 даної постанови передбачає, що Судам відповідно до статті 215 ЦК (435-15) необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Пункт 6. Вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України. Тож з наведеного в позовній заяві вбачається, що відповідач та продавець по договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 укладаючи спірний договір уступки права вимоги не прийняли, що право вимоги на час вчинення договору не настало, а відповідно і відсутній предмет договору. Таким чином, позивач вважає, що договір уступки права вимоги є недійсним та не міг бути укладений сторонами 09.11.2012 року, оскільки право вимоги до позивача настало лише 16.11.2012 року.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Броварський побуткомбінат»про стягнення боргу.

В обґрунтування свого зустрічного позову позивач ОСОБА_2 посилається на те, що 09.11.2012 року між ним та ТОВ «Ирак Петрол Трейд»укладено договір відступлення права вимоги. Умовами даного договору, а саме п. 1.1 передбачено, що ТОВ «Ирак Петрол Трейд»відступив право вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги боргу первісним кредитором до ПАТ «Броварський побуткомбінат»на одержання боргу, строк якого настав, в сумі 3 500 000 грн., який виник в результаті невиконання договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року. Згідно умов п. 1.1. договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року, укладеному між ТОВ «Ирак Петрол Трейд»та ПАТ «Броварський побуткомбінат», продавець зобов'язувався продати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані в договорі цінні папери. Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року сторонами визначена вартість цінних паперів в сумі - 3 500 000 (три мільйони п'ятсот тисяч) гривень без ПДВ. Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 визначений строк у 14 днів з моменту підписання договору, протягом якого покупець повинен розрахуватись з продавцем за отримані цінні папери. Таким чином, позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом, як покупець за названим вище договором купівлі-продажу, повинен був розрахуватись за отримані цінні папери до 16.11.2012 року. Саме дане зобов'язання ПАТ «Броварський побуткомбінат» було переуступлено ТОВ «Ирак Петрол Трейд», як продавцем у договорі купівлі-продажу № БВ6/124/12, на користь ОСОБА_2 по договору відступлення права вимоги від 09.11.2012 року. Так, 12.11.2012 року відповідач звернувся до позивача за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом з заявою-повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні, а саме в договорі купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року, укладеному між ПАТ «Броварський побуткомбінат»та ТОВ «Ирак Петрол Трейд». На дану заяву ПАТ «Броварський побуткомбінат»не надав жодної відповіді, але пізніше стало відомо, що ПАТ «Броварський побуткомбінат»звернувся до суду с позовною заявою про визнання договору уступки права вимоги недійсним. Даною позовною заявою позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом фактично не визнає існування свого зобов'язання перед відповідачем за первісним позовом позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 по сплаті боргу по договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року, а договір відступлення права вимоги укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Ирак Петрол Трейд»від 09.11.2012 року вважає недійсним, посилаючись на відсутність зобов'язань на час укладення спірного договору. За таких обставин ОСОБА_2 змушений звернутись до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення боргу по договору № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року, оскільки строк передбачений п. 2.2. настав, а первісний позивач своїх зобов'язань не виконав. Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Сам позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом в своїй позовній заяві посилається на ст. 692 ЦК України, яка передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Однак, з обставин справи вбачається, що ПАТ «Броварський побуткомбінат»не виконав свого обов'язку по сплаті вартості проданих йому цінних паперів, як на момент укладення договору відступлення права вимоги від 09.11.2012 року так і на дату, на яку посилається в своїй позовній заяві - 16.11.2012 року, тобто останній день виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару. Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань сторона, що затримує виконання, сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, яка вказана в п. 2.1. даного договору, за кожен день затримки. Пунктом 5.2. договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань сторона, що не виконала зобов'язання, сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від суми, вказаної у п. 2.1. даного договору, з відшкодуванням усіх збитків, завданих іншій стороні. Таким чином сума боргу ПАТ «Броварський побуткомбінат»перед ОСОБА_2 складає - 3 874 384 (три мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 88 копійок. Розрахунок суми боргу: основний борг - 3 500 000,00 грн., пеня відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу: 3 500 000,00 х 0,040983 х 17/100 = 24384,88 гривень, де «0,040983»- подвійна облікова ставка НБУ (в період затримки виконання зобов'язання облікова ставка НБУ складала 7,5%) за кожен день затримки (15/366=0,040983), «17» - кількість днів затримки, штраф 10% відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу: 350 000,00 грн. Разом: 3500000 + 24384,88 + 350000 = 3 874 384,88. 11 листопада 2012 року, про що зазначає сам позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом, до ПАТ «Броварський побуткомбінат»надійшов лист від ТОВ «Ирак Петрол Трейд», яким було повідомлено, що ПАТ «Броварський побуткомбінат»має виконувати свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № БВ6/124/12 на користь нового кредитора - ОСОБА_2 Як раніше зазначалось, ОСОБА_2 повідомив ПАТ «Броварський побуткомбінат»про заміну кредитора у зобов'язанні і надав йому одночасно з заявою копії договору купівлі-продажу № БВ6/124/12, з якого походить право вимоги та договору відступлення права вимоги. Твердження позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом про момент виникнення зобов'язання, не відповідає дійсності з наступних підстав:

Стаття 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відносить договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 525 ЦК України закріпила недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання і передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 512 ЦК України передбачає підстави заміни кредитора у зобов'язанні, де серед іншого зазначено, що 41. кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 ЦК України встановлює форму правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні та в частині 1 передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В даному випадку, підставою виникнення зобов'язання ОСОБА_2 перед ТОВ «Ирак Петрол Трейд» став договір купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02.11.2012 року, оскільки саме по ньому були відступлені права кредитора до ОСОБА_2 Даний договір укладений в простій письмовій формі, а отже і договір відступлення права вимоги від 09.11.2012 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Ирак Петрол Трейд»мав бути укладений в простій письмовій формі.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 позовні вимоги позивача ПАТ «Броварський побуткомбінат»підтримав у повному обсязі та просила суд визнати недійсним договір уступки права вимоги від 09.11.2012 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Ирак Петрол Трейд»та застосувати реституцію, як наслідок недійсності правочину. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі, оскільки вважає недійсним договір уступки права вимоги від 09.11.2012 року, таким чином, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 свої вимоги підтримав у повному обсязі та просила суд стягнути з ПАТ «Броварський побуткомбінат»на його користь борг в розмірі 3 874 384 (три мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 88 копійок, а також судовий збір в розмірі 3 402 (три тисячі чотириста дві) гривні. Первісний позов ПАТ «Броварський побуткомбінат»не визнав у повному обсязі, оскільки позивачем за первісним позовом відповідачем за зустрічним позовом не надано суду належних доказів недійсності договору відступлення права вимоги, у зв'язку з цим просив суд відмовити в задоволенні первісного позову.

Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановлює наступні факти та правовідносини.

02 листопада 2012 року між ТОВ «Ирак Петрол Трейд»та ПАТ «Броварський побуткомбінат»було укладено договір купівлі-продажу № БВ6/124/12, згідно якого ПАТ «Броварський побуткомбінат»придбав цінні папери -4 простих векселя на загальну суму 3 500 000 грн. (а.с. 22).

Згідно п. 2.2 договору купівлі-продажу № БВ6/124/12, строк виконання зобов'язання був визначений строк у 14 днів з моменту підписання договору, протягом якого покупець повинен розрахуватись з продавцем за отримані цінні папери. Строк виконання настав 16 листопада 2012 року.

Вказаний договір, його умови та дійсність сторони не оспорюють.

09 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Ирак Петрол Трейд»було укладено договір відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору, ТОВ «Ирак Петрол Трейд»відступив право вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги боргу первісним кредитором до ПАТ «Броварський побуткомбінат»на одержання боргу, строк якого настав, в сумі 3 500 000 грн., який виник в результаті невиконання договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02 листопада 2012 року (а.с. 19).

12 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Броварський побуткомбінат»с заявою-повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні, а саме в договорі купівлі-продажу № БВ6/124/12 від 02 листопада 2012 року, укладеному між ПАТ «Броварський побуткомбінат» та ТОВ «Ирак Петрол Трейд».

ПАТ «Броварський побуткомбінат»звернувся з вимогою про визнання недійсним вказаний договір відступлення права вимоги (цесії), з підстав того, що на момент укладання оспорюваного правочину, строк виконання основного зобов'язання ще не наступив.

Статтею 203 ЦК України, передбачені Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ПАТ «Броварський побуткомбінат»в якості обґрунтування недійсності договору відступлення права вимоги посилався на відсутність простроченого зобов'язання на момент укладання оспорюваного договору.

Порядок укладання договору відступлення права вимоги, його суттєві умови та вимоги щодо форми, встановлені ст. ст. 512-519 ЦК України.

Стаття 512 ЦК України передбачає підстави заміни кредитора у зобов'язанні, де серед іншого зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 ЦК України встановлює форму правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні та в частині 1 передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Таким чином, діюче законодавство не передбачає в якості обов'язкової умови укладання договору відступлення права вимоги, настання строку виконання відступленої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем за первісним позовом відповідачем за зустрічним позовом не надано суду належних доказів недійсності договору відступлення права вимоги.

Таким чином, суд вважає, що первісні позовні вимоги, про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, з обставин справи вбачається, що ПАТ «Броварський побуткомбінат»не виконав свого обов'язку по сплаті вартості проданих йому цінних паперів, як на момент настання обов'язку по сплаті -16 листопада 2012 року, так і на час слухання справи.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.1 договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 встановлені санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань. Сторона, що затримує виконання, сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, яка вказана в п. 2.1. даного договору, за кожен день затримки.

У відповідності до п. 5.2. договору купівлі-продажу № БВ6/124/12 передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань сторона, що не виконала зобов'язання, сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від суми, вказаної у п. 2.1. даного договору, з відшкодуванням усіх збитків, завданих іншій стороні.

Таким чином, вимоги зустрічного позову щодо стягнення суми боргу, а також санкцій за його невиконання, є такими що засновані на законі та підлягають задоволенню.

Сума основного боргу становить 3 500 000,00 грн.

Пеня відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу: 3 500 000,00 х 0,040983 х 17/100 = 24384,88 грн., де «0,040983»- подвійна облікова ставка НБУ (в період затримки виконання зобов'язання облікова ставка НБУ складала 7,5%) за кожен день затримки (15/366=0,040983), «17»- кількість днів затримки.

Штраф 10% відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу: 350 000,00 грн.

Разом: 3500000 + 24384,88 + 350000 = 3 874 384,88 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача по зустрічному позову на користь позивача по зустрічному позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує судовий збір в сумі 3 402 грн. з відповідача по зустрічному позову на користь позивача по зустрічному позову.

На підставі викладеного, ст. ст. 203, 215, 512-519, 526, 530, 611, 612 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат» до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним -відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат»про стягнення боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат»(р/р 26000003837001 в Броварській філії ПАТ «Укрінбанк», код ЄДРПОУ 03054752, місце знаходження: вул. Гагаріна, 26 м. Бровари Київської області, індекс 07400, МФО 321808) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) борг в розмірі 3 874 384 (три мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 88 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат»(р/р 26000003837001 в Броварській філії ПАТ «Укрінбанк», код ЄДРПОУ 03054752, місце знаходження: вул. Гагаріна, 26 м. Бровари Київської області, індекс 07400, МФО 321808) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 3 402 (три тисячі чотириста дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Озеров