Рішення № 32322564, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9951/13 01.07.13

За позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл»

про повернення майна

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від прокуратури Грищенко М.А. посвідчення № 011875

від позивача: Гвоздиков А.О. за дов. № 15-2\23-2 від 02.01.2013 р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл» про повернення майна.

У позовній заяві позивач просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дімеойл» передати за Актом приймання-передачі автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України зі зберігання 112 100 літрів бензину А-95 (преміям) класу С.Д та 5 960 літрів бензину А-92-10, на загальну суму 1 235 358,00 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/9951/13, розгляд справи призначено на 19.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 01.07.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 01.07.2013 р. повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 29.05.2013 та 19.06.2013 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/9951/13 від 29.05.2013р. та 19.06.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби,3).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 19.06.2013 р. та 01.07.2013р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.07.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник прокуратури та позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2012 року на підставі матеріалів конкурсних торгів, акцептованих 28 листопада 2012 року за вих.. № 15-2\23-659, укладено Договір № 0132 про поставку продукції за державні кошти автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України Товариством з обмеженою відповідальністю «Дімеойл».

Відповідно до п.1.1 Договору та додаткової угоди №1 від 18 грудня 2012 року ТОВ «Дімеойл» зобов'язується поставити до 31 грудня 2012 року автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України бензину А-95 «Преміум» класу С,Д кількістю 148 900 літрів по ціні 10,64 грн. за 1 літр на суму 1 584 296,00 грн., бензину А-92-10 кількістю 5 960літрів по ціні 7,15 грн. за 1 літр на суму 42 614,00 грн. та дизельного палива (ЕН-590) сорт F кількістю 5 960 літрів по ціні 6,65 грн. за 1 літр на суму 39 634,00 грн., на загальну суму 1 666 544,00 грн.. Автобаза Управління справами Апарату Верховної Ради України зобов'язується прийняти та оплатити вищезазначені нафтопродукти.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 25 грудня 2012 року № 11-0000753, № 11-0000760, Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України передана зазначена вище кількість нафтопродуктів.

Згідно платіжних доручень №№2777-2784 від 26 грудня 2012 року, автобаза Управління справами Апарату Верховної Ради України перерахувала грошові кошти на рахунок ТОВ «Дімеойл» в сумі 1 666 544,00 грн. за отримані нафтопродукти.

25 грудня 2012 року між автобазою Управління справами Апарату Верховної Ради України (Замовником) та ТОВ «Дімейол» (Виконавець) підписано Договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 0242.

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання нафтопродукти, які належать замовнику, зберігати її протягом погодженого сторонами терміну та в асортименті: дизельне паливо 5 960 літрів, бензин А-92 - 5 960 літрів, бензин А-95 євро 148 900 літрів, а також повернути її на вимогу замовника. При цьому замовник зобов'язується оплатити послуги виконавцю на умовах договору.

25.12.2012 року між сторонами підписано Акт здачі-прийняття нафтопродуктів.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що оплата замовником послуг виконавця за договором здійснюється у безготівковому порядку протягом 30 днів з моменту прийняття товару на відповідальне зберігання із розрахунку, що вартість 1000 л. бензину та дизельного пального складає 0 грн. 50 коп., разом з ПДВ 20%. Загальна сума послуги за договором складає 80,41 грн., разом з ПДВ 20% - 13,40 грн..

На підставі Акту здачі-прийняття робіт від 25 грудня 2012 року замовник на виконання п.3.1 Договору сплатив послуги виконавця на загальну суму 80,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2788 від 27 грудня 2012 року.

Згідно п. 2.1.5 Договору, виконавець зобов'язаний своєчасно здійснювати відпуск продукції замовнику згідно наданим замовником розпорядженням на відпуск нафтопродуктів.

25 січня 2013 року між сторонами було узгоджено та підписано Графік постачання пального зі зберігання.

28 січня 2013 року замовником було передано виконавцю Розпорядження № 15-2\26-30 на відвантаження дизельного палива у кількості 5 960 літрів до 01 лютого 2013 року.

05 лютого 2013 року замовником було передано виконавцю Розпорядження № 15-2\26-48 на відвантаження бензину А-95 (преміум) у кількості 10 000 літрів до 07 лютого 2013 року.

12 лютого 2013 року замовником було передано виконавцю Розпорядження № 15-2\25-83 на відвантаження бензину А-95 (преміум) у кількості 10 000 літрів до 14 лютого 2013 року.

19 лютого 2013 року замовником було передано виконавцю Розпорядження № 15-2\26-102 на відвантаження бензину А-95 (преміум) у кількості 10 000 літрів до 21 лютого 2013 року.

Виконавцем у встановлені строки Розпорядження замовника не були виконані, нафтопродукти не було передано.

25 лютого 2013 року виконавець відвантажив зі зберігання замовнику 8 165 літрів бензину А-95 (преміум), що підтверджується Актом прийому-передачі від 25 лютого 2013 року та видатковою накладною № РН-11-0000753.

27 лютого 2013 року виконавець відвантажив зі зберігання замовнику 2 834 літрів дизельного палива, що підтверджується Актом прийому-передачі від 27 лютого 2013 року та видатковою накладною № РН-11-0000760.

11 березня 2013 року Замовником було передано виконавцю Розпорядження № 135 на відвантаження бензину А-95 (преміум) у кількості 10 000 літрів до 12 березня 2013 року.

З наявних в матеріалах справи Актів прийому-передачі та видаткових накладних № РН-11-0000753, № РН-11-0000760 від 20.03.2013 року вбачається, що виконавець відвантажив зі зберігання замовнику 4 170 літрів бензину А-95 (преміум) та 3 126 літрів дизельного пального.

26 березня 2013 року між сторонами підписано Графік постачання пального зі зберігання згідно договору № 0132 від 18 грудня 2012 року та договору зберігання № 0242 від 25 грудня 2012 року.

04 квітня 2013 року виконавець по акту прийому-передачі та видатковою накладною № РН-11-00754 відвантажив зі зберігання замовнику 285 літрів бензину А-95 (преміум), по акту прийому-передачі та видатковою накладною № РН-11-0000753 відвантажив замовнику зі зберігання 15 440 літрів бензину А-95 (преміум).

17 квітня 2013 року виконавець по акту прийому-передачі та видатковою накладною №РН-11-0000754 відвантажив за зберігання замовнику 8 740 літрів бензину А-95 (преміум).

Позивач зазначає, що станом на день подання позову, виконавцем відвантажено зі зберігання Замовнику дизельного пального 5 960 літрів та бензину А-95 (преміум) - 36 800 літрів, не постачено 112 100 літрів бензину А-95 (преміум) і бензину А-92-10 - 5 960 літрів на загальну суму 1 235 358,00 грн..

08 квітня 2013 року замовник направив розпорядження № 15-2\26-205 виконавцю на відвантаження бензину марки А-95 у кількості 17 480 літрів до 10 квітня 2013 року. Однак, відповідачем дане розпорядження не виконано.

11 квітня 2013 року позивачем направлено в адресу відповідача претензію за вих.. № 15-2\28-226з вимогою терміново повернути зі зберігання нафтопродукти, які були передані на зберігання. Відповідач на претензію не відреагував.

Гарантійним листом за вих.. № 145 від 20.05.2013 року відповідач зобов'язався здійснити постачання нафтопродуктів Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не передано за Актом приймання-передачі автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України зі зберігання 112 100 літрів бензину А-95 (преміум) класу С.Д та 5 960 літрів бензину А-92-10, на загальну суму 1 235 358,00 грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін,

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Із вимог ст.. 953 ЦК України вбачається, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть, якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно п. 2.1.5 Договору, виконавець зобов'язався своєчасно здійснювати відпуск продукції замовнику згідно наданим замовником розпорядженням на відпуск нафтопродуктів.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору № 0242 відповідального зберігання нафтопродуктів від 25 грудня 2012 року несвоєчасно відвантажувались нафтопродукти та не виконана вимога про термінове повернення нафтопродуктів зі зберігання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, відповідачем не передано за Актом приймання-передачі автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України зі зберігання 112 100 літрів бензину А-95 (преміум) класу С.Д та 5 960 літрів бензину А-92-10, на загальну суму 1 235 358,00 грн., суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позов визнається судом законним, доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника Прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМЕОЙЛ» про повернення майна - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІМЕОЙЛ» (01042, м. Київ, вул.. Патріса Лумумби, 3, код ЄДРПОУ 37270318) передати за Актом приймання-передачі Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України (01133, м. Київ, вул.. Щорса, 24, код ЄДРПОУ 05907124) зі зберігання 112 100 літрів бензину А-95 (преміум) класу С.Д та 5 960 літрів бензину А-92-10, на загальну суму 1 235 358,00 грн. (один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім грн.. 00 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМЕОЙЛ (01042, м. Київ, вул.. Патріса Лумумби, 3, код ЄДРПОУ 37270318) судовий збір у розмірі 24 707 (двадцять чотири тисячі сімсот сім) грн.. 16 коп. в дохід Державного бюджету України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.07.2013 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала