Рішення № 32321079, 08.07.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3769/13-ц

2/639/1548/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шиянової Л.О.,

за участю секретаря - Шевченко А.В.,

представника позивача - Татарінцева О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій прохає суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі понесених витрат у сумі 12 619,17 грн., сплачений судовий збір в розмірі 229,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.07.2010 року у м. Полтава по вул. В.Рогозяннської з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автомобілем «Форд Транзит» з державним номерним знаком НОМЕР_2, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «ГАЗ-322132» з державним номерним знаком НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_3 Розмір завданих збитків становить 14 663,00 грн. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2010 року по справі №3-3124/2010 р., яка набрала законної чинності 18.10.2010 р., відповідача було визнано винним у скоєнні вищезазначеного ДТП. Зазначена шкода особисто винним у ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Позивачем була відшкодована ОСОБА_3 сума збитків у розмірі 12 619,17 грн. Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК У країни позивач звернувся до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але зазначені вимоги не були виконані.

У судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві. В останнє судове засідання, 08.07.2013р., представник позивача подав суду заяву із проханням слухати справу за його відсутністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з'явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином,що підтверджується врученням телеграми, але, відповідач причини неявки до суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутність не надав.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи, що відповідач у справі належним чином повідомлений про день та час слухання справи і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, та в матеріалах справи достатньо наявних доказів, позивач не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутності нез'явившогося відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.07.2010 року, приблизно о 13 год. 45 хв., в м. Полтава на перехресті вул. В.Рогозянської з вул. Правди трапилось зіткнення автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 з автомобілем «ГАЗ-322132 ПЕ СПГ», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ГАЗ-322132 ПЕ СПГ», державний номер НОМЕР_1.

Розмір завданих збитків, згідно Звіту про оцінку майна (незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ГАЗ 322132 ПЕ СПГ, реєстраційний НОМЕР_1) від 27.08.2010 р., складеного Приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6149/07, виданий ФДМУ 08.10.2007р., оцінювач - аварійний комісар Орзулов М.О., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №2830 від 25.12.2004р.; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №2484 від 25.03.2005р.; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №654-ПК від 16.11.2006р.; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2786-ПК від 29.10.2008р.; сертифікат аварійного комісара АК-АЗ №092 від 24.11.2007р.; посвідчення аварійного комісара АК-АЗ №092 від 24.11.2007 р.; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №155-ПК від 23.10.2009р., становить 14 663,00 грн. за пошкоджений транспортний засіб. Огляд пошкодженого транспортного засобу проведено 17.08.2010 р.(а.с.9-45).

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2010 року по справі №3-3124/2010 р., набрала законної чинності 18.10.2010 р., ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні вищезазначеного ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності. Дана постанова набрала законної чинності ( а. с. 8).

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з ч. 2.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Стаття 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 1.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимоги вищевказаного Закону України та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Згідно до полісу № ВС/6134433 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі, автомобіль «ГАЗ-322132 ПЕ СПГ», державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, застрахований, строк дії полісу з 17.02.2010р. по 16.02.2011р.( а.с.7)

01.11.2010р. Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало від ОСОБА_3 відповідну заяву про відшкодування ( а.с.6). Договірних зобов'язань між Моторним (транспортним) страховим бюро України, ОСОБА_3 та відповідачем не виникло.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, що вказано у ст. 11 ЦК України.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

Як вбачається з Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №3276 від 16.11.2010 року та платіжного доручення № 4683 від 16.11.2010 року , у зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 12 619,17 грн., без врахування ПДВ ( а. с.46-47).

Таким чином , Моторне (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положення ст. 119 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Після проведення виплати ОСОБА_3 у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача.

27.12.2010 р. листом за вих. № 24914/3-2-05 Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

На підставі ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Оскільки відповідачем заперечень на позовну заяву не надано, суд змушений розглядати справу на підставі наданих доказів і вважає, що є всі підстави для задоволення позову

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать й витрати на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2013 року між Моторним (транспортним) страховим бюро України та ТОВ « Юридична фірма «АНКОНА» був укладений контракт про надання правової допомоги за №81 ( а.с.51-57).

Відповідно до умов контракту ТОВ « Юридична фірма «АНКОНА» як виконавець винагороду приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу МТСБУ (замовнику) у питаннях стягнення заборгованості з третіх осіб по справам, пов'язаним з проведенням регламентних виплат.

Згідно до розділу ІV( вартість і порядок оплати послуг виконавця) Контракту розмір базової винагороди становить 2 000,00 грн., що включає в себе вартість послуг виконавця за надання правової допомоги замовнику по відповідній справі у судах всіх інстанцій до моменту одержання судового рішення, що набуло законної сили.

Згідно до ст. 2 Контракту надання правової допомоги здійснюється на підставі Контракту та додаткових угод до нього. У додатковій угоді обов'язково зазначається відомості про справу за якою надається правова допомога.

Як вбачається з Додаткової угоди №2 до Контракту про надання правової допомоги №81 від 08.01.201З року, Замовником Виконавцю була передана справа № 11849 по стягненню з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 12 619,17 грн., та платіжним доручення № 693 від 08.02.2013 року була оплачена винагорода за правову допомогу у сумі 2 000,00 грн. (а.с.58-59,60).

Таким чином , враховуючи вищезазначене та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2229 грн. 40 коп. (сплата судового збору у розмірі 229,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.).

Керуючись ст.ст.5,7, 10, 11, 57,60,61,169, 208, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 993,1166, 1188, 1191,Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, с. Власівка, Кегичевського району, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, бульвар Русанівський, 8, м. Київ, 02154, п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код 21647131) кошти в розмірі понесених витрат у розмірі 12 619,17 грн., (дванадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 17 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, с. Власівка, Кегичевського району, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, бульвар Русанівський, 8, м. Київ, 02154, п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код 21647131) судові витрати у розмірі 2229 ( дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. з яких: 229,40 грн. - судовий збір, 2000,00 грн. - витрати на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л