Рішення № 32320918, 04.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/18628/2012

Провадження № 2/344/1907/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Ковалюк І.П.

секретаря Гречун Т.Б.

за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу №3606288 від 07.09.2009року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, реєстраційний № об'єкту у РПВН: 8388444, домоволодіння, адреса АДРЕСА_1, визнання недійсним договору купівлі-продажу№3606417 від 07.09.2009року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, земельної ділянки, кадастровий номер 26010100000110020017, адреса АДРЕСА_1. В обґрунтування позову покладено те, що позивач із відповідачем ОСОБА_5. перебував в шлюбі, за час перебування в якому вона відчужила належне їм на праві спільної сумісної власності майно, а саме домоволодіння та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1, без його на те згоди.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала в повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник позов не визнали, суду надавши письмові заперечення просять в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнала, суду вказала,що вона являється добросовісним набувачем спірного домоволодіння та змеленої ділянки, підстав для задоволення позову немає.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, надані суду на обґрунтування та заперечення позовних вимог, всебічно та повно дослідивши таким чином обставини даної справи, суд прийшов до висновку про те, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Позивач посилається в позові, що 15.04.2005року в м. Лас Вегас, штат Невада, Сполучені штати було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_5. Даний шлюб розірвано заочним рішенням Приморського Районного суду м. Одеса від 17.09.2009року.

Главою 4 Сімейного кодексу України, зокрема, статтями 27-34 визначено порядок та значення державної реєстрації шлюбу. Так, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує кабінет Міністрів України.

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. І тільки за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть із поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

На відміну від викладених положень, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не було дотримано визначеної та необхідної процедури подачі заяви до органу державної реєстрації шлюбу. Також не визначено за їх заявами, що реєстрація їхнього шлюбу має проводитися в іншому місці, в даному випадку в м. Лас Вегас, Сполучені Штати Америки.

Відповідно до ст. 36 Сімейного кодексу України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Одним із таких прав, що виникає після реєстрації шлюбу, є право спільної сумісної власності подружжя, до якого належить майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Оскільки в даному випадку не було здійснено реєстрації шлюбу, яка дає підстави для виникнення прав та обов'язків подружжя, суд не може відносити майно, що набуте сторонами в час після 15.04.2005року до спільної сумісної власності подружжя.

Відсутність шлюбних відносин між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 ствердили в судовому засіданні також свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Останній, в свою чергу також вказав, що ОСОБА_5 за кредитні кошти купила в ОСОБА_4 домоволодіння та земельну ділянку, що заходиться в АДРЕСА_1. В зв'язку із кризою вона змушена була відпродати вказаний будинок гр. ОСОБА_2, щоб виплатити кредитні кошти банкові.

Твердження свідка ОСОБА_8 підтверджується копією договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007року (а.с.49-50).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивачем не надано достатніх доказів того, що він із відповідачем ОСОБА_5 перебував в дійсних шлюбних відносинах та за період таких придбали спільне майно, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

На підставі наведеного, ст.ст.27-37, ст. 57 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.П. Ковалюк