Постанова № 32319971, 21.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 р. Справа №2а-2860/08/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - ЗаднепровськійВ.О.,

за участю представника позивача Родіни І.С., Шрамко О.С.

представника відповідача Костіна Е.О., Костантінівська О.Е.

від прокуратури Вартанова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби за участю прокуратури в донецькій області про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення -

встановив:

ТОВ „Донрозробка" звернулося з позовом до Шахтарської ОДПІ про визнання недійсним повідомлення-рішення від 11.12.07 №0003391742/0/1701 яким визначено суму податкового зобов'язання в сумі 1 393 450 грн. з яких 464 483,46 грн.. штрафні (фінансові) санкції 928966,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач зазначає, що при перевірці відповідачем відношення готівки з призначенням «згідно заяв на переказ готівки» ним було помилково кваліфіковано як дохід, який підлягає оподаткуванню відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» тому, що грошові кошти, які не знайшли відображення у розрахунково-платіжних відомостях та надходили на особисті карткові рахунки працівників позивача у виписках банку відсутні. Тому позивач вважає, що він не має відношення до інших сум, які були перераховані на зарплатні картки робітників. Позивач вважає наявність порушення, вказаного в податковому повідомленні-рішенні Шахтарської ОДПІ №0003391742/0/1701 від 11.12.07, безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству, а зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення у яких зазначив, що під час проведення виїзної позапланової перевірки позивача з питання правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.04 по 05.07.07 було встановлено порушення пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме підприємством занижено податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.04 по 30.06.07 на суму 464483,46 грн., у зв'язку з тим, що підприємством у податкових розрахунках за формою 1 ДФ відображено дохід, виплачений найманим працівникам не у повному обсязі. На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003391742/0/1701 від 11.12.07. Відповідач зазначає, що позивачем здійснювалась виплата доходу з неповним нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб за рахунок не включення в оподатковуваний дохід сум на карткових рахунках працівників з призначенням платежу «заява на переказ готівки». В результаті чого податок з доходів фізичних осіб не нараховано та не перераховано до бюджету в розмірі 496705,72 грн.

На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Під час судового розгляду справи ухвалою від 28.04.09 було призначено судово -економічну експертизу, та отримано висновок №7 судово-економічної експертизи. (т.1 а.с. 218).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 11.12.2007 № 0003391742/0/1701. Ухвалою Віщого адміністративного суду України від 21.03.13 справа К-24923/10 касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції та заяву прокурора Донецької області про приєднання до касаційної скарги було задовольнити частково, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донрозробка" (ідентифікаційний номер 31362083) є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №293911 (т.1 а.с. 80)

Відповідачем, на підставі Постанови Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07.08.07 (т.1 а.с. 65), наказу від 10.08.07 №325, у зв'язку з порушенням кримінальної справи у відношенні посадових осіб позивача, було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Донрозробка» з питання правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.04 по 05.07.07 під час перевірки було встановлено порушення пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме підприємством занижено податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.04 по 30.06.07 на суму 464483,46 грн., також позивачем у податкових розрахунках за формою 1 ДФ відображено дохід, виплачений найманим працівникам не у повному обсязі. Відповідачем зазначено, що позивачем здійснювалась виплата доходу з неповним нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб за рахунок невключення в оподатковуваний дохід сум на карткових рахунках працівників з призначенням платежу «заява на переказ готівки». В результаті чого податок з доходів фізичних осіб не нараховано та не перераховано до бюджету в розмірі 496705,72 грн. За наслідками перевірки було складено акт від 29.11.07 № 1248/144/17-111/31362083 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 11.12.07 № 0003391742/0/1701 (т.1 а.с. 5, 6).

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що згідно наданих документів до перевірки позивачем відображено суму заробітної плати найманих працівників, які належать до виплати - у розмірі 688777,54 грн. Згідно даних вилучених документів на виконання Постанови Шахтарського міськрайоного суду Донецької області: копій електронних файлів, роздрукованих на паперових носіях та відомостей про надходження коштів на карткові зарплатні рахунки робітників позивача, роздруківки банку по розрахунковому рахунку, наданому Донецькою філією ТОВ «Українського промислового банку», лист Донецької філії ТОВ «Українського промислового банку» від 28.08.07 №25-3143/1, в якому було зазначено, що грошові кошти, що надходили на вищезазначені карткові зарплатні рахунки фізичних осіб, надходили від позивача з рахунку №260080100331, позивачем було перераховано на карткові зарплатні рахунки працівників підприємства грошові кошти у розмірі 4 721 446,11 грн. в т.ч.:

- заробітну плату у розмірі 688777,54 грн., що відповідає даним бухгалтерського обліку та даним податкових розрахунків за формою»1-ДФ»;

- безвідсоткову позику з поверненням у розмірі 133 275, 00 грн. Відповідно копій заяв працівників підприємства на надання безвідсоткових позичок з поверненням 01.05.05 по 31.12.06 перераховувало працівникам свого підприємства позики на карткові зарплатні рахунки , які не відображено в податковому розрахунку форми «1-ДФ» ;

- «готівку, згідно заяв на переказ готівки» у розмірі 3 899 393,57грн., у тому числі за період з 01.10.04 по 05.07.07. Згідно листа Донецької філії ТОВ «Українського промислового банку» від 28.08.07 №25-3143/1. Згідно письмових пояснень працівників, позивач перераховував заробітну плату на карткові зарплатні рахунки двома сумами аванс та остаточна заробітна плата. Перерахований аванс - це сума заробітної плати найманих працівників, яка належить до виплати, відповідно даним платіжних відомостей на виплату заробітної плати наданих позивачем та даним розрахунку ф. «1ДФ», остаточно заробітна плата - це сума яка надходила на карткові зарплатні рахунки працівників, як «готівка, згідно заяв на переказ готівки».

Судом встановлено, що в акті відповідача відзначається арифметична помилка при підрахуванні донарахованого податку з доходів фізичних осіб за 2007 р., а саме: відповідно до акту сума донарахованого податку за період 01.01.07 - 30.06.07 складає - 200 356,75 грн. (у січні 2007 р. - 48 892,83 грн., у лютому 2007 р. - 13 601,91 грн., у березні 2007 р. - 69 198,45 грн., у квітні 2007 р. - 573,09 грн., у травні 2007 р. - 5 430,27 грн., у червні 2007 р. - 30 437,94 грн.) (а.с.14). Фактично, при арифметичному підрахуванні сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб за 2007 р. складає - 168 134,49 грн. У зв'язку з викладеним, при подальшому дослідженні, суд виходить із суми донарахованого за результатами перевірки податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі - 168 134,49 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Пунктом 1.3 статті 1 цього Закону встановлено, що дохід з джерелом його походження з України це - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Згідно з п. 4.1 та п. 4.2.1 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Статтею 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Разом з тим, ст..22 закону передбачено, що починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

Пунктом 17.2 статті 17 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Аналіз наведених норм свідчить, що доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу. Податковий агент (юридична особа), який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 13 відсотків від об'єкта оподаткування у періоді з 01.01.04 по 31.12.06, 15 відсотків від об'єкта оподаткування у періоді з 01.01.07. Одночасно, наведеним законом визначено, що банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

До матеріалів справи надані копії Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, позивача. Зазначені податкові розрахунки заповнені у відповідності до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №451 від 29.09.03, з зазначенням обов'язкових реквізитів, підписані відповідними посадовими особами, скріплені печаткою податкового агента ТОВ "Донрозробка". Вказані обставини були визнані відповідачем у судовому засіданні.

В результаті зіставлення даних по сумам нарахованої заробітної плати працівникам позивача, що задекларовані в Податкових розрахунках з даними зазначеними в розрахунково-платіжних відомостях, судом встановлені розбіжності, а саме:

Загальна сума нарахованої заробітної плати за 1 квартал 2005 р., згідно з даними форми №1-ДФ склала - 262 982,81 грн., сума нарахованої заробітної плати відповідно до розрахунково-платіжних відомостей склала - 352 798,35 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати за 2 квартал 2005 р., згідно з даними форми №1-ДФ склала - 638 421,57 грн., сума нарахованої заробітної плати відповідно до розрахунково-платіжних відомостей склала - 404 785,57 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати за 3 квартал 2006 р., згідно з даними форми №1-ДФ склала - 402 293,95 грн., сума нарахованої заробітної плати відповідно до розрахунково-платіжних відомостей склала - 401 003,95 грн.

Крім того, судом встановлено, що у податкових розрахунках позивача відображались окрім доходів у вигляді заробітної плати доходи, виплачені самозайнятій особі (ознака доходу 42) у розмірі - 1 290,00 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати за 4 квартал 2006 р., згідно з даними форми №1-ДФ склала - 346 215,22 грн., сума нарахованої заробітної плати відповідно до розрахунково-платіжних відомостей склала - 342 265,22 грн. Сума відхилення складає - 3 950,00 грн. В результаті дослідження формування відхилення по сумам нарахованої заробітної плати між даними відображеними у формі №1-ДФ та зазначеними у розрахунково-платіжних відомостях судом встановлено, що у Податкових розрахунках позивача відображались окрім доходів у вигляді заробітної плати доходи, виплачені самозайнятій особі (ознака доходу 42) у розмірі - 3 950,00 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати за 1 квартал 2007 р., згідно з даними форми №1-ДФ склала - 369 085,12 грн., сума нарахованої заробітної плати відповідно до розрахунково-платіжних відомостей склала - 366 337,37 грн.. Сума відхилення складає - 2 747,75 грн. В результаті дослідження формування відхилення по сумам нарахованої заробітної плати між даними відображеними у формі №1-ДФ та зазначеними у розрахунково-платіжних відомостях судом встановлено, що у Податкових розрахунках позивача відображались окрім доходів у вигляді заробітної плати доходи, виплачені самозайнятій особі (ознака доходу 42) у розмірі - 2 747,75 грн.

В результаті зіставлення даних по сумам нарахованого податку на доходи, що задекларовані підприємством в Податкових розрахунках з даними зазначеними в розрахунково-платіжних відомостях, судом встановлені розбіжності, а саме:

Загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за 1 квартал 2005 р., згідно з даними форми №1-ДФ склала - 0,00 грн., сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб відповідно до розрахунково-платіжних відомостей склала - 41 660,71 грн.

Крім того, відповідачем надані копії виписок по поточному рахунку №2600801300331, що належить позивачу, відкритому в Донецькій філії ТОВ "Укрпромбанк" про обсяг та обіг коштів на рахунку з вказівкою найменування контрагентів, дат, номерів платіжних доручень, сум та змісту операцій, призначень платежів за період з 16.12.04 по 05.07.07.

Надані копії виписок по поточному рахунку №2600801300331 містять запис «копія дійсна», завірені підписом заступника начальника інспекції-Начальником управління оподаткування фізосіб В.І. Асташова та засвідчені печаткою відповідача.

Відповідно до п. 1.4, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 (далі Інструкція), платіжні інструменти - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника. Пунктом 1.13 Інструкції встановлено, що ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів, зокрема, платіжного доручення. Таким чином, законодавець визначив, що платіжне доручення - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника.

Дослідження наданих суду бухгалтерських документів - виписок банку, свідчить, що загальна сума грошових коштів які перераховано підприємством позивачем з призначенням платежу «перерахування зарплати на БПК (безготівкові персональні картки) працівників позивача, нарахованої за період з 01.10.04 по 30.06.07 склала - 3 211 194,24 грн.

Відповідно до наданих розрахунково-платіжних відомостей, суми заробітної плати, які належать до виплати робітникам позивача за період з 01.10.04 по 30.06.07 складають - 3 233 435,36 грн., суми заробітної плати, які перераховано згідно до наданих первинних бухгалтерських документів - виписок банку складають - 3 211 194,24 грн., тобто підприємством перераховано заробітної плати на 22 241,12 грн. менше, ніж зазначено в розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної плати. В результаті дослідження формування відхилення між сумами заробітної плати, які належать до виплати відповідно до розрахунково-платіжних відомостей та фактично перерахованими підприємством згідно до копій платіжних доручень встановлено, що відхилення у сумі - 22 241,12 грн. сформувалося внаслідок наступного: 13 721,80 грн. (виплачено менше, ніж в розрахунково-платіжних відомостях) - сума заробітної плати, виплачена робітникам через касу підприємства. Відповідно до оборотної відомості по рахунку 301 «Каса у національній валюті» за період з 01.10.04 по 30.06.07, яка містить реквізити, передбачені п.4 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», 8 893,30 грн. (виплачено менше, ніж в розрахунково-платіжних відомостях) - заборгованість працівників перед підприємством та погашення заборгованості працівників по виконавчим документам (штрафи, страховка, інші) позивачем за рахунок заробітної плати; 373,98 грн. (виплачено більше, ніж в розрахунково-платіжних відомостях) - заборгованість підприємства перед працівниками.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем на карткові зарплатні рахунки працівникам підприємства перераховувались суми заробітної плати, нарахованої за період з 01.10.04 по 30.06.07, які відображені у розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної плати.

Відповідно до наданих розрахунково-платіжних відомостей, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.04 по 30.06.07 складають 496 926,56 грн., суми податку на доходи фізичних осіб, які перераховано згідно до наданих первинних бухгалтерських документів (копій платіжних доручень) складають - 497 231,66 грн., тобто підприємством перераховано податку на доходи фізичних осіб на 305,10 грн. більше, ніж зазначено нарахованого податку в розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної плати.

Аналіз наведених відомостей в наданих документах, свідчить, що позивачем нараховувався та перераховувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб від сум нарахованої працівникам підприємства за період з 01.10.04 по 30.06.07 заробітної плати, які відображені у розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної плати.

В результаті дослідження наданих суду бухгалтерських документів (копій платіжних доручень), з'ясовано, що загальна сума грошових коштів, яку перераховано позивачем відповідно до договорів про безвідсоткову позику з поверненням на карткові рахунки працівникам підприємства за період з 01.10.04 по 30.06.07 склала - 303 574,00 грн.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, яку перераховано підприємством на карткові зарплатні рахунки працівників підприємства за період з 01.10.04 по 30.06.07 складає - 3 514 768,24 грн., у т.ч.: заробітна плата у сумі - 3 211 194,24 грн., у тому числі з 01.10.04 по 31.12.04 - 238 430,32 грн., за 2005 рік - 1 140 219,07 грн., за 2006 рік - 1 141 658,75 грн., за 2007 рік (з 01.01.2007 р. по 30.06.2007р.) 690 886,10 грн.; безвідсоткова позика з поверненням у розмірі - 303 574,00 грн., у тому числі з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. - 15 000,00 грн., за 2005 рік 54 074,00 грн., за 2006 рік - 109 000,00 грн., за 2007 рік (з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р.) - 125 500,00 грн.

Аналіз наданих відповідачем завірених копій виписок по поточному рахунку №2600801300331 позивача, відкритому в Донецькій філії ТОВ «Укрпромбанк» про обсяг та обіг коштів на рахунку з вказівкою найменування контрагентів, дат, номерів платіжних доручень, сум та змісту операцій, призначень платежів за період з 16.12.2004 р. по 05.07.2007 р. свідчить, що надані первинні бухгалтерські документи - виписки банку не містять даних стосовно списання коштів з поточного рахунку №2600801300331, підставою для платежу яких є перерахування коштів на карткові зарплатні рахунки працівників «згідно заяв на переказ готівки», тобто переказ коштів позивачем не підтверджується.

Надані позивачем виписки банку по поточному рахунку №260060493980, відкритому в АБ "Український Бізнес Банк" за період з 01.10.04 по 15.12.04, свідчить, що надані первинні бухгалтерські документи - виписки банку не містять даних стосовно списання коштів з поточного рахунку №260060493980, підставою для платежу яких є перерахування коштів на карткові зарплатні рахунки працівників «згідно заяв на переказ готівки».

Виписки по картковим зарплатним рахункам працівників позивача, містять № рахунку, власник рахунку, адреса власника рахунку, назва підприємства, вхідний залишок, приход та витрати по рахунку, поточний залишок, ліміт овердрафта та які містять інформацію щодо зарахувань та списання грошових коштів по наступним показникам: дата операції; номер документу; код операції; назва операції; код валюти рахунку; сума валюти рахунку. Будь-які інші данні, надані виписки по картковим зарплатним рахункам працівників не містять.

Відповідно до наведеного, виписки по картковим зарплатним рахункам робітників позивача не містять дані, на підставі яких можливо зробити висновок стосовно того, що грошові кошти, які надходили на карткові зарплатні рахунки працівників за призначенням платежу «згідно заяв на переказ готівки» надходили від ТОВ "Донрозробка" з рахунку №2600801300331.

Вказане вище підтверджується висновком єкспертизи.

Як вже зазначалось, висновок відповідача про виплату доходу працівникам з неповним нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб за рахунок не включення в оподатковуваний дохід сум на карткових рахунках працівників з призначенням платежу «заява на переказ готівки», в результаті чого податок з доходів фізичних осіб не нарахований та не перерахований до бюджету в розмірі 496705,72 грн., було зроблено на підставі пояснень працівників позивача та листа Донецької філії Укрпромбанку від 27.08.2007 № 7312/10/17-113 (а.с. 64, т.1), в якому було зазначено, що грошові кошти, які надходили на рахунки фізичних осіб (працівників позивача) надходили від ТОВ «Донрозробка» та з будь-яких інших підприємств не надходили.

Скасовуючи постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, по даній справі, Віщий адміністративний суд України в ухвалі від 21.03.13 зазначив, що обставини встановлення джерела надходження грошових коштів на рахунки фізичних осіб відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входить до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення, яким донараховані податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з не нарахуванням, неутриманням та несплатою до бюджету сум цього податку позивачем як податковим агентом при виплаті доходів фізичним особам. В ухвалі також зазначено, що оцінка зазначеного листа банку судом була зроблена без врахування та оцінки доводів податкового органу з посиланням на письмові пояснення працівників позивача, які повідомляли про те, що на карткові зарплатні рахунки надходила виключно заробітна плата, а суми заробітної плати, зазначені у відомостях на виплату останньої, не відповідають фактично отриманим сумам, з врахуванням перерахованих сум на карткові рахунки. При цьому суд не перевірив доводи відповідача, що суми на карткові рахунки перераховувались всім працівникам за списочним складом одночасно та складали майже такі ж суми, що були виплачені за відомостями про виплату заробітної плати. Разом з тим, встановлення обставин, на які посилався податковий орган, має істотне значення, оскільки в разі їх підтвердження доводи позивача, що грошові кошти, що систематично зараховувались на рахунки його працівників згідно із списочним складом сплачувались не позивачем, є непереконливими.

Враховуючи наведене, суд зазначає, ч. 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Згідно частини 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті). Так, податковий орган, на обґрунтування своєї правової позиції, посилався на додану до матеріалів справи копію листа Донецької філії Укрпромбанку від 27.08.2007 № 7312/10/17-113 (а.с. 64, т.1), в якому було зазначено, що грошові кошти, які надходили на рахунки фізичних осіб (працівників позивача) надходили від ТОВ «Донрозробка» та з будь-яких інших підприємств не надходили.

Враховуючи те, що інформація що міститься в листі банку від 27.08.2007 № 7312/10/17-113, не повна, а перерахування коштів можливе не тільки від юридичних осіб а ще й від організацій та фізичних осіб, тобто можливе не однозначне тлумачення. Крім того, лист банку без наявності підтверджуючих документів не може бути підставою для висновків відповідача, у зв'язку з чим, позивачем було направлено запит до ТОВ «Укрпромбанк» від 18.06.13 №136, про можливість надання документів, пов'язаних з рухом грошових коштів по зарплатним карткам працівників. У відповіді від 19.06.13 №1648 ТОВ «Укрпромбанк» повідомив, що інформацію за період з 01.10.04 по 31.07.07 не має можливості надати, так як термін зберігання документів 5 років відповідно до Переліку документів, що утворюються в діяльності НБУ та банків України із зазначенням строків зберігання, затвердженого Постановою НБУ від 08.12.04 №601. Разом з тим, банк повідомив що він знаходиться в стадії ліквідації.

Таким чином, на час судового розгляду справи суду вже не можливо з'ясувати від кого безпосередньо находили кошти на зарплатні рахунки працівників відповідача, але цю можливість мав відповідач під час проведення перевірки, при тому, що у відношенні посадових осіб були порушені кримінальні справи.

Що стосується кримінальної справи порушеної у відношенні посадових позивача, то постановою Шахтарського міськрайсуду Донецької області від 06.07.09 залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05.08.09 було скасовано постанову Шахтарського міжрайонного прокурору від 04.05.07 про порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб позивача. Зокрема в ухвалі Апеляційного суду Донецької області було надано оцінку поясненням працівників позивача, а саме справа може бути порушена, тільки в тому випадку, якщо маються достатні підстави, що вказують на наявність ознак злочину. В порушення вимог ст.95 КПК особи, що подають заяви та повідомлення про злочин письмовому вигляді не попереджені при кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві відомості про від них не було взято відповідних розписок.

Таким чином, враховуючи що, суд з власної ініціативи не має можливості встановити джерела надходження коштів на зарплатні картки працівників позивача, а відповідно ч.2 ст. 71 КАС України, в частині обов'язку відповідача, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а також те, що відповідач мав можливість під час перевірки з'ясувати джерела виплати, тому суд розглянув праву в межах доказів наданих сторонами, зокрема відповідачем.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення від 11.12.07 №0003391742/0/1701 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 393 450 грн. 38 коп. з яких основний платіж 464 483, 46 грн. штрафні (фінансові) санкції 928 966, 92 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 11.12.07 №0003391742/0/1701 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 393 450 грн. 38 коп. з яких основний платіж 464 483, 46 грн. штрафні (фінансові) санкції 928 966, 92 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 21 червня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 26 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.