Постанова № 32319629, 11.07.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2183/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (далі - позивач, УПФУ в Тячівському районі) звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), яким просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 979,59 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ФОП ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність, в порушення вимог ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не сплачено до Пенсійного фонду внески за період січень - березень 2011 року у загальній сумі 979,59 грн., однак, заборгованість до Пенсійного фонду в добровільному порядку відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим, УПФУ у Тячівському районі звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості в загальній сумі 979,59 грн. в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18 червня 2013 року, у відповідності до ст. 183 - 2 КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

ФОП ОСОБА_1 являється платником єдиного внеску у відповідності до ч.3 абзацу 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір там облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон 2464).

Згідно ч.1 ст. 8 Закону 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків, створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам, покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону 2464 платниками єдиного внеску с фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч. 11 ст. 8 Закону 2464 та п.п. 3.3 ч. 3 Інструкції про порядок нарахування ісплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 року № 21-5 (далі - Інструкція 21-5) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону 2464 встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 бази нарахування єдиного внеску, а саме на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

У ч. 12 ст. 9 Закону 2464 та п.п. 4.2.4 ч. 4 Інструкції 21-5 зазначено, що єдиний внесок, підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Оскільки, приватний підприємець не сплатив єдиний внесок за відповідний базовий звітний період, то вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати єдиного внеску,

Частиною 11 ст. 9 Закону 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням: штрафів. Базовим звітним періодом для даного платника є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, повідомлення-розрахунку, у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску за січень-березень 2011 року в сумі 979,59 грн., що підтверджується вимогою про сплату недоїмки № Ф від 10.07.2012 року.

Згідно п.п. 6.4 п. 4 Інструкції 21-5 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних, перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 Інструкції.

Відповідно до п.4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом: з нарахованою пенею.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 160, 163, 183 - 2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, 18 код 20449713) заборгованість у сумі 979,59 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок), по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

3. Допустити негайне виконання постанови.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті