Постанова № 32318631, 09.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Справа № 922/901/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Мельника В.В. (копія дов №14-327 від 16.03.2012р.),

відповідача за первісним позовом - Баєва О.Ю. (копія дов.№б/н від 14.03.2013р.),

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№1761Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року у справі №922/901/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова

про стягнення 520477,08 грн.

за зустрічним позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на боці позивача - Лозівська міська Рада, м.Лозова

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ та Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенерго" 412845,72 грн. суму основного боргу, 10266,46 грн. інфляційних витрат, 16360,49 грн. 3% річних, 52105,21 грн. пені, 28899,20 грн. 7% штрафу та судових витрат.

15 березня 2013 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області, 3-я особа - Лозівська міська Рада, про визнання договору № 14/6438/12 про переведення боргу недійсним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року у справі № 922/901/13-г (суддя Смірнова О.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір №14/6438/12 про переведення боргу від 26.10.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6, кодЄДРПОУ 20077720, р/р26000100664001 у ПАТ "Альфа-банк", м.Київ, МФО300346), Комунальним підприємством "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м.Лозова, вул.Ломоносова, 23, р/р 26003300506899 в філії Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" м.Харків, МФО 351823, код ЄДПРОУ 38076191) та Комунальним підприємством "Теплові мережі" (код ЄДРПОУ 33373495). Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р 26000100664001 у ПАТ "Альфа-банк", м.Київ, МФО 300346) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23, р/р 26003300506899 в філії Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823, код ЄДПРОУ 38076191) судовий збір в розмірі 1147,00 грн. Видано наказ після набрання рішенням законної сили.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 року у справі №922/901/13-г у повному обсязі. Постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства "Теплоенерго" - відмовити.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права та процесуального права. Зокрема, зазначає, що станом на дату укладення договору №14/6438/12, а саме: 26.10.2012р. не існувало постанови суду про визнання будь-кого із сторін, що брали участь у розгляді справи №922/901/13-г - банкрутом, а тому, на думку апелянта, застосування статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є неправильним. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року у справі №922/901/13-г законним та обґрунтованим, про що зазначено у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№5202 від 20.06.2013 року).

У судове засідання не з'явився представник Лозівської міської ради. Як вбачається з матеріалів справи, Лозівська міська рада була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи ухвалою суду від 06.06.2013 року, яка була направлена на адресу третьої особи та отримана 11.06.2013р, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

04.07.2013р. від Лозівської міської ради надійшов відзив (вх.№5513) на апеляційну скаргу, в якому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом, вважає рішення господарського суду Харківської області законним та обґрунтованим, таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Також просить розглянути дану справу без участі представника Лозівської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

26.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) та Комунальним підприємством "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області (первісний боржник), Комунальним підприємством "Теплоенерго" (новий боржник) був укладений договір №14/6438/12 про переведення боргу. Цей договір у відповідності до його змісту був погоджений кредитором за зобов'язанням по якому відбулось передання боргу, а саме: ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Відповідно п.1.1. договору №14/6438/12 про переведення боргу від 26.10.2012р. за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника, перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу №14/2528/11 від 30.09.2011р., укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та змінює первісного боржника у зобов'язанні.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового божника станом на момент укладання даного договору дорівнює 412 845,72 грн.

Відповідно до п.3.1 договору за цим договором до нового боржника переходять обов'язки первісного боржника, щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2528/11 від 30.09.2011р.;

Згідно з п.3.2 договору новий боржник зобов'язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором №14/2528/11 від 30.09.2011р.

У відповідності до пункту 6.1. договору купівлі-продажу природного газу №14/2528/11 від 30.09.2011р. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом свої зобов'язання виконав у повному обсязі. На підставі вказаного договору протягом жовтня 2011 - грудня 2011р.р. позивач за первісним позовом - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» поставив первісному відповідачу - КП «Теплові мережі» Лозівської міської ради Харківської області природний газ в обсязі 1689,658 тис. куб.м. на загальну суму 6441652,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом не виконав належним чином договірні зобов'язання, не оплатив поставлений природний газ. Його зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2528/11 від 30.09.2011 р. у відповідності до договору № 14/6438/12 про переведення боргу від 26.10.2012 р. прийняло на себе Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач за зустрічним позовом посилається на те, що станом на дату укладення договору №14/6438/12, а саме: 26.10.2012р. не існувало постанови суду про визнання банкрутом будь-кого із сторін, що брали участь у розгляді справи №922/901/13-г.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області на момент укладення договору №14/6438/12 про переведення боргу від 26.10.2012р. відповідно до постанови господарського суду Харківської області по справі №5023/5586/11 від 31.07.2012 року знаходилось у процедурі ліквідації (а.с.83-а.с.87, том 1).

В матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Харківської області по справі №5023/5586/11 від 05.12.2011 року, якою був затверджений комітет кредиторів, який не змінився та у якому відсутній позивач по справі (а.с.77, том 1).

Як до суду першої, так і апеляційної інстанцій позивачем за первісним позовом не було надано доказів в підтвердження того, що позивач за первісним позовом заявив будь-які кредиторські вимоги до КП "Теплові мережі" в процедурі його банкрутства, як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на момент укладення договору про переведення боргу), встановлено, що ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені у статті 23 цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою, зокрема, передбачено, що: - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; - укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно до п.1 ст.24 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Таким чином, ліквідація банкрута та здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі спрямовані на задоволення визнаних судом вимог кредиторів за рахунок продажу майна банкрута.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено повноваження ліквідатора, який приймає до свого відання майно боржника та вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, формує ліквідаційну масу, реалізує майно банкрута для задоволення включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.03.2012 року у відповідності до рішення № 597 ХХХ сесії VІ скликання Лозівської міської ради Харківської області було створено Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області зі статутним фондом 7727805,35 грн. У відповідності до рішення № 598 ХХХ сесії VІ скликання Лозівської міської ради Харківської області від 23.03.2012 р. було вирішено передати з балансу управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради на баланс в господарське відання комунальному підприємству "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області майно, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Лозова (а.с.92-а.с.93, том 1).

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області зареєстровано 24.04.2012 року, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, Статутом КП «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.94-а.с.105, том 1).

30.04.2012 року у відповідності до договору за актом приймання-передачі з балансу управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області було передане майно, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Лозова Харківської області, на баланс у господарське відання Комунальному підприємству "Теплоенерго" залишковою вартістю 7733338,32 грн.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. договору про надання на праві господарського відання комунального майна, яке використовується для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, обліковується на балансі комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області передбачено, що представник власника майна зобов'язаний здійснювати контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством майна на праві господарського відання шляхом підготовки до прийняття рішень у разі передачі майна або майнових прав, що належать підприємству, в заставу, майнову поруку, укладання договорів про переведення боргу, відступлення права вимоги.

Згідно з підпунктом 3.4.1. пункту 3.4. договору про надання на праві господарського відання комунального майна, яке використовується для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, обліковується на балансі комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області вказано, що користувач (КП "Теплоенерго") зобов'язаний використовувати комунальне майно, майнові права та обов'язки відповідно до мети визначеної у преамбулі договору та з урахуванням обмежень, передбачених пп. 3.2.2. п. 3.2. цього Договору (а.с.106-а.с.109, том 1).

Згідно з п.1.3 Статуту Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Лозова Харківської області та закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до п.1.5. Статуту Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області право господарського відання є речовим правом підприємства, яке володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним представником власника, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою представника власника у випадках, передбачених укладених Договором механізму використання майна.

Пунктом 6.3. Статуту Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області передбачено, що до компетенції вищого органу управління Підприємства, яким є Лозівська міська рада, віднесене надання дозволу на продаж або інше розпорядження будь - яким майном підприємства.

У відповідності до п.8 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарського суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Враховуючи вищенаведене, ліквідатору для укладення договору про переведення боргу потрібно отримати рішення (згоду) комітету кредиторів.

Згідно з абз 8 п.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинна на момент укладення договору про переведення боргу) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Однак, як вже зазначалося вище, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не були заявлені кредиторські вимоги до КП "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Як вбачається з договору №14/6438/12 від 26.10.2012р. сума боргу, яка переводиться на нового боржника дорівнює 412845,72 грн., а вартість активів боржника складає 32624151,81 грн., відповідно 1% балансової вартості активів банкрута дорівнює 326241,51 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сума боргу, яка була передана Комунальним підприємством "Теплові мережі" до Комунального підприємства "Теплоенерго" перевищує один відсоток балансової вартості активів банкрута, розмір яких зазначений в ухвалі господарського суду Харківської області по справі № 5023/5586/11 від 02.08.2011р.

Стосовно доводів апелянта про те, що йому невідомий текст ухвали від 02.08.2011р., на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач за первісним позовом, який є стороною у даній справі, має право ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, з текстом ухвали господарського суду Харківської області від 02.08.2011р. по справі №5023/5586/11, яка міститься в матеріалах справи на а.с.73-а.с.76, том 1.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, укладаючи договір №14/6438/12 від 26.10.2012р. про переведення боргу, боржник - КП «Теплові мережі» Лозівської міської ради Харківської області в особі ліквідатора Шапки І.В., зобов'язувався передати зобов'язання з оплати заборгованості, яка виникла за договором купівлі - продажу природного газу №14/2528/11 від 30.09.2011р., якої фактично не існувало, оскільки у відповідності до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на момент дії спірного договору, укладеного 26.10.2012р., КП «Теплові мережі» Лозівської міської ради Харківської області було визнано банкрутом, а ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не є кредитором боржника.

Щодо доводів апелянта про те, що, підписуючи договір №14/6438/12 про переведення боргу від 26.10.2012р., НАК «Нафтогаз України» не був обізнаний з текстом Контракту, укладеного Лозівською міською радою з директором КП «Теплоенерго», а відтак не знав про обмеження повноважень директора КП «Теплоенерго», то дане твердження спростовується тим, що Статут Комунального підприємства «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області містить безпосереднє посилання на Контракт.

Так, пунктом 6.4. Статуту Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області передбачено, що керівництво поточною господарською діяльністю Підприємства здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється розпорядженням Лозівського міського голови. Директор самостійно вирішує всі питання господарської діяльності Підприємства, за винятком тих, що належать до компетенції Лозівської міської ради. З директором Підприємства укладається контракт. В контракті з директором Підприємства визначаються строк найму, права, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених чинним законодавством України, інші умови найму за погодженням сторін.

Пунктом 2.2. Контракту з керівником комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради від 9 квітня 2012 року передбачено, що керівнику належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство, передбачені законодавством та іншими нормативними актами, а також статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до п.2.4. Контракту керівник без рішення власника не має право (заборонено), зокрема, передавати майно або майнові права, що належать підприємству, в заставу, майнову поруку, укладати договори про переведення боргу на підприємство, відступлення права вимоги. Для отримання рішення Власника, Керівник повинен письмово звернутися до нього та обґрунтувати необхідність укладення правочину. Тільки після отримання рішення Власника Керівник має право укласти правочин, право на укладання якого у відповідності до цього пункту контракту обмежено (заборонено). У разі укладення правочину без відповідного рішення власника на дозвіл про його укладення, такий проточин є недійсним (нікчемним) з моменту укладення, тобто такий, що укладений керівником з перевищенням повноважень.

Згідно з пунктом 2.5. Контракту на керівника покладені зобов'язання в забезпеченні ефективного використання майна, переданого в господарське відання та прибутку, який отримано підприємством, також керівник зобов'язаний забезпечувати збереження основних фондів та обігових коштів на рівні переданих в господарське відання згідно з договором на передачу майна та його використання, актом приймання-передачі.

Оскільки частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, то договір №14/6438/12 про переведення боргу від 26.10.2012р., підписаний директором КП «Теплоенерго» Л.М.Глоба, який не є уповноваженою на це особою.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; одержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 215 Цивільного кодексу України містить підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний празочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1-3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене та, враховуючи те, що підписання Договору №14/6438/12 від 26.10.2012р. відбулося з боку КП «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області особою, яка не мала ніяких повноважень на здійснення таких дій від його імені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним Договору №14/6438/12 від 26.10.2012р.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення 412845,72 грн. суми основного боргу, 10266,46 грн. інфляційних витрат, 16360,49 грн. 3% річних, 52105,21 грн. пені, 28899,20 грн. 7% штрафу, то судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні цих вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Харківської області щодо задоволення зустрічного позову та відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 року по справі №922/910/13-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року у справі №922/901/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складений 09.07.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.