Ухвала суду № 32316665, 04.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р.Справа № 2а/1570/3540/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «ВКФ Ольвія» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ВКФ Ольвія» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року приватне підприємство «ВКФ Ольвія» (надалі - ПП «ВКФ Ольвія», позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, відповідач) № 0000722301 від 21 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 106 200 грн. та за штрафними санкціями на суму 26 550 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що до перевірки були надані первинні документи, які свідчать що господарські операції здійсненні позивачем у межах укладених ним з зазначеним контрагентом договорів щодо придбання послуг з усунення неплотності водо-стокових труб, з організації прибирання території приміщення та проведення робіт по утриманню приміщення та прямо пов'язана з господарської діяльністю позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «ВКФ Ольвія» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, це призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08 квітня 2011 року відповідачем було проведено невиїзну позапланову перевірку ПП «ВКФ Ольвія» з питань взаємовідносин з ТОВ«Альянс Регіон» за січень 2011 року, за результатами якої був складений акт №1566/23-1/22482123 від 08 квітня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ст.ст. 198.1, 198.2, 201.4, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України (надалі - ПК), в результаті чого ПП«ВКФ Ольвія» занижено податок на додану вартість на загальну суму 106 200,00 грн. за січень 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000722301 від 21 квітня 2011 року, яким ПП«ВКФ Ольвія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 106 200 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 26550 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не підтверджено відповідними первинними документами реальність господарських операцій з ТОВ «Альянс Регіон» у січні 2011 року, що свідчить про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, а тому право зазначеного платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Частиною першою статті 195 КАС України визначено, що суд апеляційної скарги переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, в апеляційній скарзі ПП «ВКФ Ольвія» зазначає, що судом першої інстанції не взята до уваги постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року №2а-0870/2421/11, якою підтверджується необґрунтованість та незаконність висновків відповідача в частині перевірки дотримання вимог податного законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності позивача по питанню взаємовідносин з ТОВ «Альянс-Регіон».

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, оскільки вони спростовуються наступним.

Як вбачається з постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року №2а-0870/2421/11, адміністративний позов ТОВ «Альянс-Регіон» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та скасування акту перевірки задоволено в частині визнання протиправними дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя по призначенню та проведенню 18 березня 2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Регіон». У решті позову суд відмовив.

Задовольняючи позов в цій частині суд зазначив, що дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки вчинені всупереч встановленому ПК порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за відсутністю обставин, для проведення такої перевірки.

Враховуючи наведене, встановлені обставини в цій справі жодним чином не стосуються здійснення фінансово-господарської діяльності позивача у взаємовідносинах з ТОВ «Альянс-Регіон» за січень 2011 року, тим більше, ці обставини не підтверджують протиправність дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Апелянт, посилаючись на приписи статті 69 КАС України зазначив, що суд безпідставно двічі відмовив позивачу у задоволенні клопотання про виклик свідка, а саме: директора ТОВ «Альянс Регіон».

Колегія суддів не погоджується з вказаними твердженнями апелянта, оскільки вони спростовуються технічним записом судових засідань від 19 березня 2012 року та 30 травня 2012 року.

Відмова в задоволенні цього клопотання була обґрунтована та вмотивована судом першої інстанції.

До того ж, частина 1 статті 70 КАС України чітко визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з самих клопотань позивача про виклик свідків, така необхідність у позивача пов'язана з можливістю надання вказаним свідком відомостей щодо руху справи №2а-0870/2421/11 та набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року №2а-0870/2421/11.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо необґрунтованості виклику свідків за цих обставин та вважає правомірною відмову суду в задоволенні клопотання позивача.

В апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на не розглянуте відповідачем заперечення №1 до акту перевірки від 08 квітня 2011 року, яке було надано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, з посилання на пп.56.8, 56.9 ст. 56 ПК.

Колегія суддів вважає вказані посилання апелянта помилковими, оскільки вони засновані на невірному трактуванні положень ПК, з огляду на наступне.

Так, порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 року № 34/18772 (надалі - Порядок №984).

Абзацом 1 пункту 3 розділу 1 Порядку №984 визначено, що акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної податкової служби.

Згідно з п.7 розділу ІV Порядку №984, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені ПК, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

На виконання наведених вимог, 21 квітня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000722301, яким ПП«ВКФ Ольвія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 106 200 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 26550 грн.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що акт перевірки відповідача не є рішенням в розумінні ст. 56 ПК, не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Посилання апелянта на невідповідність у вступній частині постанови суду першої інстанції даних, щодо довіреностей представників сторін, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться оскільки є формальними обставинами та не стосуються фактичних обставин справи.

Оскільки будь-яких інших доводів на спростування постанови суду першої інстанції апелянтом не надано, суд апеляційної інстанції переглянувши рішення суду та з'ясувавши обставини дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору №001 від 10 квітня 2003 року ПП «ВКФ Ольвія» є орендарем приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46.

Між ПП «ВКФ Ольвія» (замовник) та ТОВ «Альянс Регіон» (виконавець) було укладено договір про надання послуг №10/2011 від 04 січня 2011 року відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по надання послуг по організації прибирання у внутрішніх приміщеннях об'єкта замовника, загальною площею 14400кв.м., послуг по організації прибирання території, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, 46, відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги.

На підтвердження виконання ТОВ «Альянс Регіон» договору про надання послуг позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №174 від 31 січня 2011 року згідно якого ТОВ «Альянс Регіон» проведені роботи з організації прибирання території та приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 46 - 14400 кв.м на суму 216 000 грн.

Однак, у зазначеному акті не вказано прізвище ім'я по-батькові осіб, які його підписали, що не дає можливості ідентифікувати особу відповідальну за здійснення господарської операції, а також, він не засвідчений печатками підприємств.

Разом з цим, представник позивача у судовому засіданні суду першої інстанції зазначив, що за вказаною адресою знаходиться будівля, приміщення в якій здаються іншим суб'єктам господарювання в оренду для використання в якості офісних приміщень.

Однак доказів того, яким саме чином фактично здійснювалося прибирання приміщень та території, які особи безпосередньо здійснювали прибирання та чи здійснювалось щоденне прибирання чи одноразове прибирання приміщень та території ПП «ВКФ Ольвія», яким чином здійснювався облік наданих послуг позивачем не надано.

До того ж, судом з'ясовано, що відповідно до податкових розрахунків кількість працівників ТОВ «Альянс Регіон» складала 4 особи.

Відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження ТОВ «Альянс Регіон»: м.Запоріжжя, вул. 12 квітня, буд.11, кв. 31, дані про наявність у ТОВ «Альянс Регіон» відокремлених підрозділів відсутні, видами діяльності якими може займатися ТОВ«Альянс Регіон» визначено: посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; оптова торгівля паливом; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Даних про залучення до виконання вказаних робіт ТОВ «Альянс Регіон» субпідрядних організацій до суду не надано, при цьому, у разі залучення таких організацій відповідно до п.п. 5.1.3. п.5.3 договору №11/2011 виконавець зобов'язаний інформувати замовника

Позивачем на підтвердження здійснення розрахунків за вказаними договорами з ТОВ«Альянс Регіон» надано платіжні доручення, однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що переведення коштів не може свідчити безпосередньо про реальність господарської операції. Крім того, надані платіжні доручення не містять відміток банку про проведення зазначеної операції.

Враховуючи зазначені обставини, встановлені у ході з'ясування обставин справи, колегія суддів вважає, що ПП «ВКФ Ольвія» не підтверджено відповідними первинними документами реальність господарських операцій з ТОВ «Альянс Регіон» у січні 2011 року, що свідчить про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, а тому право зазначеного платника на податковий кредит не можна вважати законним.

З урахуванням наведених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ВКФ Ольвія» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ВКФ Ольвія» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова