Рішення № 32316336, 05.07.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263\5505\13-ц

Провадження № 2\263\2266\13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Соловйова О.Л., при секретарі Рояновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі за текстом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 23.03.2013 року у розмірі 1 271 грн.97 коп. В процесі розгляду вказаної справи позивачем було уточнено позовні вимоги, в остаточній редакції позовної заяви ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 278 грн. 03 коп., судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, є споживачем електричної енергії. У відповідача виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у зв'язку із її несплатою у розмірі 1 278 грн. 03 коп. за період з 05.01.2010 року по 03.07.2013 року. У жовтні 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію. 08.11.2012 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя вказаний судовий наказ було скасовано. До теперішнього часу відповідачем в добровільному порядку не сплачено утворившоїся суми заборгованості, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача - Філіпова С.А., яка діє на підставі довіреності, підтримала позовну вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» із вказаних у позові підстав та наполягала на його задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не визнав з наступних підстав. Зауважив, що при зверненні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до суду із даним позовом позивачем було пропущено встановлений ст. 267 ЦК України строк позовної давності. За період з червня 2010 року по травень 2013 року відповідач не має заборгованості, оскільки здійснював оплату електричної енергії з урахуванням 50 відсоткової пільги, згідно із ст. 22 Закону України «Про міліцію». В своїх поясненнях відповідач посилається на той факт, що постанову КМУ № 879 від 01.08.1996 року, якою встановлено ліміти пільгового споживання електроенергії, було визнано такою, що не відповідає Конституції України відповідно до Рішення КСУ № 10 рп\2008 від 22.05.2008 року. Враховуючи викладене відповідач вважає, що ліміти, встановлені вказаною вище Постановою КМУ, які застосовуються ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» при розрахунку заборгованості, застосовуються незаконно. Враховуючи викладене, на переконання відповідача, він не має заборгованості перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», з огляду на що просить в задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.06.2001 року ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та відповідачем склалися фактичні договірні правовідносини, у відповідності до яких Енергопостачальник (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») зобов'язується постачати споживачу (ОСОБА_1) електричну енергію, а споживач в свою чергу зобов'язується своєчасно оплачувати одержану електричну енергію.

Відповідно до п.19, 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються відповідно діючим тарифам для населення на основі фактичних показників приладу обліку. Розрахунковим періодом за спожиту електричну енергію є календарний місяць. Сплата за використану протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно із довідкою-розрахунком заборгованості, наданою позивачем у справі, відповідно до особового рахунку № 172-27, який зареєстровано на ОСОБА_1, за період з 05.01.2010 року по 03.07.2013 року розмір заборгованості з оплати електричної енергії складає 1 278 грн. 03 коп. У вказаній довідці зазначено, що з 26.01.2008 року за ОСОБА_1 зареєстровано пільгу «Міліціонер на пенсії (з лімітом)»

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відповідач зауважує на відсутності у нього заборгованості за спожиту електричну енергію, вказуючи на необгрнутованість застосування лімітів пільгового споживання електричної енергії. Проте з такими посиланнями ОСОБА_1 суд погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг тощо. Наведена пільга зберігається за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, відповідно до наведеної норми Закону України «Про міліцію».

Пунктом 68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» в ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» були внесені зміни, а саме вказану норму доповнено словами «в межах норм, встановлених законодавством».

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України, враховуючи викладене на теперішній час діючою є норма ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» в первинній редакції вказаного Закону від 20.12.1990 року.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що положення ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» мають застосовуватись у сукупності з нормами інших законів.

Згідно ст. 9 Закону України від 05 жовтня 2000 року «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги встановлюються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам.

Враховуючи, що Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прийнятий пізніше у часі, стосовно Закону України «Про міліцію», тому, певна суперечність в положеннях цих законів повинна бути розв'язана за рахунок застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм, а саме, надання переваги нормі, яку прийнято пізніше.

Постановою Кабінету Міністрів України 879 від 01 серпня 1996 року встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначена постанова Не передбачає виключень щодо категорій пільговиків.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією вказаних положень, здійснюється за рахунок коштів Державного і місцевого бюджетів. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до вказаного Порядку управління праці та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, ведуть облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян.

Міністерство фінансів України, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України», на відповідний рік визначається головним розпорядником коштів державного бюджету, спрямованих на надання пільг громадянам.

Враховуючи викладені положення діючого законодавства, нормою ч.4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» не встановлений порядок реалізації цієї пільги. Порядок її надання закріплений зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України, яка не суперечить нормам закону і не позбавляє працівників міліції права на соціальний захист.

Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року також стосується регулювання та умов надання пільг, компенсацій і гарантій, а не порядку їх надання. У цьому рішенні Конституційний Суд зробив висновок про те, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони (абз.3,4 п.п. 5.4 п.5 мотивувальної частини).

Реалізація пільг, передбачених Законом України «Про міліцію», здійснюється з субвенції державного бюджету і не може проводитися за рахунок коштів суб'єкта господарювання, в даній справі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.

Згідно із ст.257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ст.267 ЦК України, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вказані положення діючого законодавства, суд, визначаючі період, за який підлягає стягненню сума заборгованості, що утворилась, враховує, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду із вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 05.01.2010 року по 04.05.2010 року, отже стягує з відповідача в заборгованість за спожиту електроенергію за період з 31.01.2011 року по 03.07.2013 року у розмірі 419 грн. 03 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ПКЕЕН, ЗУ "Про міліцію", ст. 88,213-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі на п/р № 260373011294 ОПЕРО філії - Донецьке обласне управління ВАТ «Ошадбанк», МФО 335106, ЗКПО 00131096, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 31.01.2011 року по 03.07.2013 у розмірі 419 (чотириста дев'ятнадцять) гривень 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» р/р № 26006310816114 у філії «Харцизське безбалансове відділення» ГО ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00130932 судовий збір у розмірі 229 грн. (двісті двадцять дев'ять) 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов