Ухвала суду № 32316083, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4805/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - Добровольської Олени Юріївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних у липні 2012 року ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз», правомірно включені позивачем до податкового кредиту за серпень 2012 року, оскільки вказані податкові накладні позивачем фактично отримані від контрагента саме у серпні 2012 року (31.08.2012 року). Також позивач вказує на те, що Податковим кодексом України не уточнюється, в якому саме податковому періоді повинна бути подана скарга на постачальника про відмову надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Позивач зазначає, що пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким передбачено подання до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника повинен тлумачитися в сукупності з пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в якому вказується, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 17 грудня 2012 року № 000562320.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - Добровольська Олена Юріївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.02.1994 року.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.07.2007 року, індивідуальний податковий номер 200444926651 (а.с.27).

У період з 15.11.2012 року по 30.11.2012 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість і зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №1387/40-20/2320/20044494 від 30.11.2012 року, за змістом якого висновок податкового органу про неправомірність включення ПІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суми ПДВ у розмірі 36729,00 грн. в результаті придбання послуг на маркетингове дослідження у ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» обґрунтовано включенням до складу податкового кредиту за серпень 2012 року не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 09.07.2012 року, отриманої від ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз», у зв'язку з чим в порушення п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2012 року по ряд.19 на загальну суму 36729,00 грн. внаслідок чого невірно визначена сума по ряд.20.2 зарахування від'ємного значення різниці за серпень 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду вересень 2012 року на суму 36729,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ПІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, ст. 202, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість у серпні 2012 року на суму 36729,00 грн.

17 грудня 2012 року на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562320, яким позивачу за порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 п. 200.1, 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 36729,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Державна податкова служба України рішенням від 28.02.2013 року № 3114/6/10-2115 скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що у вересні 2012 року ПІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» подало до ОДПС - ЦО обслуговування ВПП ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 20.09.2012 року, якою включено до складу податкового кредиту суму у розмірі ПДВ 36729,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» ЦТП ОФ на підставі податкової накладної від 09.07.2012 року №3 (а.с. 31-36).

У зв'язку з тим, що вказана податкова накладна не була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) разом із копіями документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг у постачальника.

Із змісту акту перевірки №1387/40-20/2320/20044494 від 30.11.2012 року вбачається, що висновок про завищення позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на 36729,50 грн. був обумовлений тим, що на порушення п. 201.4., 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2012 року податкову накладну, що виписана в іншому звітному періоді - липні 2012 року, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної та порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п. 33.3 ст. 3 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Таким чином, законодавець в абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не уточнює в якому саме податковому (звітному) періоді повинна бути подана скарга на продавця, що не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

При цьому заява із скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було включено шляхом подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» суму у розмірі 36729,50 грн. на підставі податкової накладної від 09.07.2012 року № 3 (а.с. 34-36).

Оскільки зазначена податкова накладна була оформлена постачальником з певними порушеннями, позивачем для отримання права на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, вказаних у цих податкових накладних, подано на постачальника заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток № 8).

Фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які включені до складу податкового кредиту, підтверджена платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи (а.с. 39), та не заперечується відповідачем.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що, як слідує з акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих під час розгляду справи, податковим органом реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» під сумнів не ставиться, інші обставини, що впливають на розмір бюджетного відшкодування, окрім подання заяви зі скаргою на постачальника, яка, на думку відповідача, не є підставою для включення до складу податкового кредиту за серпень 2012 року податкової накладної виписаної ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» у липні 2012 року, не досліджувались.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що доводи податкового органу стосовно того, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за липень 2012 року, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ «Каффеін Коммунікейшнз» товару мала місце саме в липні 2012 року, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 36729,50 грн. на підставі податкової накладної від 09.07.2012 року № 3, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України є необґрунтованими та неправомірними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 000562320.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - Добровольської Олени Юріївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.