Постанова № 32316001, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. (15:45) Справа №801/5304/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3455,43 грн.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим 3455,43 грн. заборгованості з єдиного соціального внеску за 2012 рік.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI та мотивовані тим, що відповідачем не сплачується у встановлені законодавством строки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу за відсутністю його представника. Відповідно до наданого клопотання позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, письмових заперечень суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як визначено пунктами 4, 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі Інструкція).

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування передбачений пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції.

Відтак, платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.

За змістом статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2012 року становить 1073 гривень, з 1 квітня - 1094 гривень, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривень.

Згідно наданого позивачем розрахунку зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску, загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті відповідачем за 2012 рік, складає 3455,43 грн., що відповідає наведеному вище розрахунку.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску на день розгляду справи не була сплачена відповідачем, що призвело до утворення заборгованості в сумі 3455,43 грн.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 передбачено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № Ф - 99 від 06.03.2013 р. на суму 3455,43 грн. недоїмки зі сплати внеску за 2012 р., однак була повернута позивачу з відміткою «по закінченню терміну зберігання» 13.04.2013 р.

Доказів щодо оскарження вищевказаної вимоги або сплати суми єдиного внеску позивачем під час розгляду справи суду не надані.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску за 2012 р. визначений пенсійним фондом у розмірі 3455,43 грн.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Управління Пенсійного фонду в Совєтському районі АРК посилається на те, що відповідачем не були сплачені суми нарахованого єдиного внеску за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2012 р. в загальному розмірі 3455,43 грн. При цьому, відповідні суми були нараховані ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, яка обрала спрощену систему оподаткування.

Під час розгляду справи, судом був направлений запит до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС щодо надання документально підтвердженої інформації стосовно виду системи оподаткування (загальної чи спрощеної), на якій в 2012 році здійснював підприємницьку діяльність відповідач.

Згідно наданої Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС відповіді від 27.05.2013 р., відповідачем з 01.07.2012 р. обрана спрощена система оподаткування.

Аналогічні обставини вбачаються з наданої позивачем копії свідоцтва платника єдиного податку, в якій в якості дати обрання відповідачем спрощеноїсистеми оподаткування також зазначено 01 липня 2012 року.

За таких обставин, відповідач у другому кварталі 2012 року перебував на загальній системі оподаткування, оскільки податковим органом в зазначений період не надавалося свідоцтво про сплату єдиного податку, у зв'язку з чим при здійсненні донарахування суми єдиного соціального внеску позивачем неправомірно застосовані норми, які регулюють умови та порядок нарахування і сплати ЄСВ фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.

З урахуванням цього, досліджуючи обставини щодо обов'язку відповідача по сплаті єдиного внеску в квітні - червні 2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Отже, ЄСВ нараховується на суми фактичного доходу (прибутку) підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, при цьому суд звертає увагу на те, що словосполучення "за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)" свідчить про те, що мінімальний розмір єдиного внеску має бути сплачений тільки у тому разі, якщо підприємець отримував дохід. Пенсійний фонд України в Листі № 12657/03-20 від 22.06.2011 р. також зазначив, що єдиний внесок в сумі не менше мінімального страхового внеску сплачується підприємцями за підсумками року тільки за ті місяці, в яких вони мали дохід (прибуток).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем в 2-му кварталі 2012 року був отриманий дохід (прибуток), що є необхідною передумовою виникнення у нього обов'язку по сплаті єдиного соціального внеску в розмірі, не менш за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з частиною 1 статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Проте, враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем доходу в квітні - червні 2012 року, суд вважає, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АРК про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 1138,86 грн. (3455,43 грн. - 2316,57 грн. = 1138,86 грн., де 2316,57 грн. - сума недоїмки зі сплати ЄСВ за період липень - грудень 2012 р.). недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску за вказаний період (2-й квартал 2012 р.) документально не підтверджені, а отже, є необґрунтованими у цій частині.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів з погашення заборгованості за період з липня по грудень 2012 р., позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи лише в частині нарахування ЄСВ за третій та четвертий квартали 2012 р.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97200, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим (97200, АР Крим, смт. Совєтський, вул. 50 Років СРСР, 4а, р/р 37193104000125 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ідентифікаційний код 22300323) заборгованість в розмірі 2316,57 грн. (дві тисячі триста шістнадцять гривень п'ятдесят сім копійок).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.