Ухвала суду № 32315767, 11.07.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1409/13-ц

Провадження № 2-п/265/42/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі Скоробогатько Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 3 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 4 грудня 2007 року, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 3 червня 2013 року, ухваленим за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 4 грудня 2007 року № Д098/АК-236.07.2, позовні вимоги були судом задоволені та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 413712,13 грн., а також стягнуто з відповідачів в рівних частках на користь ПАТ «Родовід Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 3441 грн.

18 червня 2013 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 3 червня 2013 року, не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи, що в суду не було підстав для ухвалення заочного рішення. Вказувала, що вона була присутньою 28 березня 2013 року на судовому засіданні при розгляді справи, а 3 червня 2013 року не могла бути присутньою, оскільки перебувала у цей день у лікаря із своєю малолітньою донькою. При цьому посилається на те, що вона не отримувала копії деяких документів із наявних у матеріалах справи, які були додані представниками банку до позовної заяви, в тому числі копії кредитного договору. Таким чином вона не мала змоги висловити свої заперечення на позов банку. На підставі переліченого просить суд скасувати заочне рішення від 3 червня 2013 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У судовому засіданні заявник, ОСОБА_1, повністю підтримала вимоги, викладені у заяві про перегляд заочного рішення суду від 3 червня 2013 року.

Представник заявника, ОСОБА_3, яка діє за довіреністю, в судовому засіданні, підтримуючи заяву ОСОБА_1, посилалась на те, що ОСОБА_1 не мала змоги зявитись до суду 23 квітня 2013 року та 3 червня 2013 року, бо спершу заявник перебувала на похованні свого дядька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а другого разу захворіла донька заявника, тому та з донькою 3 червня 2013 року була у лікаря.

Представником заявника також були надані до матеріалів справи письмові заперечення на позов ПАТ «Родовід Банк», з яких вбачається, що на обґрунтування необхідності перегляду заочного рішення представник заявника, ОСОБА_3, вказує, що з наданих представниками банку розрахунків неможливо визначити час, з якого утворилась заборгованість у ОСОБА_2 Також вказує на безпідставність нарахування банком відсотків на пеню за невиконання умов кредитного договору. Зауважує на необхідність застосування спеціальної позовної давності в частині вимог банку про стягнення пені. Вважає обовязковою участь при вирішенні спору боржника, ОСОБА_2, колишнього чоловіка заявника. Вважає незаконними дії банку щодо застосування за кредитним договором подвійною юридичної відповідальності за одне й те саме порушення умов договору. Також додавала, що ОСОБА_1 не надала свою згоду на підвищення відсоткової ставки банком за кредитним договором.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду заяви.

Представник, ПАТ «Родовід Банка», яка діє на підставі довіреності, не з'явилась на розгляд заяви, надавши суду клопотання з проханням вирішити справу у її відсутність, наполягаючи на раніше заявлених позовних вимогах банку.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 231 ЦПК України передбачає, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. При цьому неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду справи про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку або залишити заяву без задоволення.

Відповідно до положень ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість посилання представника заявника на неможливість з наданих ПАТ «Родовід Банк» розрахунків визначити час, з якого утворилась заборгованість у ОСОБА_2 за кредитним договором від 4 грудня 2007 року, спростовується матеріалами справи, розрахунком нарахування боргу за кредитом, відсотками, комісії, пені та 3% річних, з яких убачається, що з 13 січня 2009 року у ОСОБА_2 почалась прострочка виконання зобовязання за цим договором.

Також матеріалами справи спростовуються посилання представника заявника, ОСОБА_3, щодо нарахування ПАТ «Родовід Банк» відсотків на пеню за невиконання умов кредитного договору від 4 грудня 2007 року, та спростовуються посилання про відсутність згоди ОСОБА_1, як поручителя, на підвищення відсоткової ставки за цим договором, що вбачається з наявного у матеріалах справи договору поруки, який був укладений 19 лютого 2009 року Банком з ОСОБА_1 вже після укладення угоди Банком із позичальником про підвищення відсоткової ставки. Таким чином на момент укладання договору поруки відсоткова ставка за договором кредиту вже становила 11% річних та у подальшому не змінювалась.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачений спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, який може застосовуватися незалежно від застосування таких засобів забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка.

Таким чином доводи представника заявника, щодо незаконного застосування банком подвійної юридичної відповідальності за одне й те саме порушення виконання умов договору кредиту від 4 грудня 2007 року, є такими, що не ґрунтуються на законі.

Згідно зі ст. 256 ЦК України особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності, яка за п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) становить 1 (один) рік.

За положеннями ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому за ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, виходячи з того, що у кредитному договорі від 4 грудня 2007 року був визначений строк виконання зобовязання, а саме: 14 грудня 2014 року, то перебіг позовної давності за вказаним договором кредитування починається саме зі спливом цього строку, що також стосується й вимог банку про стягнення неустойки.

Також суд не знаходить підстав для перегляду рішення суду від 3 червня 2012 року за іншими доводами, наведеними заявником та його представником.

За матеріалами справи, рішення за якою представник заявника просить переглянути, вбачається, що заявник була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи на 28 березня 2013 року на 15-00 год., про що свідчить зворотне поштове повідомлення, за яким відповідачка отримала окрім судового виклику також копію позовної заяви та доданий до позову документів, з'явившись у вказане судове засідання. Отримавши судовий виклик на 23 квітня 2013 року на 10-30 год., що підтверджується розпискою ОСОБА_1, остання не з'явилась в судове засідання на вказану дату за невідомих суду причин. Заявник була належним чином повідомленою про розгляд справи на 3 червня 2013 року на 11-00 год., про що свідчить зворотне поштове повідомлення, отримане адресатом 7 травня 2013 року, однак повторно не з'явилась до суду (а. с. 39, 43, 52).

При цьому суд відхиляє доводи заявника, як на підставу для перегляду заочного рішення від 3 червня 2013 року, як непереконливі, що вона не мала змоги з'явитись до суду, бо повторна неявка ОСОБА_1 на момент розгляду справи була за невідомих суду причин, та оскільки остання не повідомила суд про причини своєї неявки, не надавши при цьому доказів неможливості повідомити суд завчасно про свою неявку на час розгляду справи.

Суд також вказує, що ОСОБА_1 не заявляла клопотання перед судом про надання їй для огляду копії матеріалів справи, коли була присутньою в судовому засіданні 28 березня 2013 року, а згодом вона отримала усі необхідні копії документів доданих до позовної заяви представниками позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно положень, закріплених у ст. 232 ЦПК України, вбачається, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача та поважність неможливості повідомити про причини своєї неявки в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й обов'язкова наявність в сукупності із цим істотних доказів, які не були вивчені при вирішенні справи, однак які б могли вплинути на правильність рішення, яке заявник просить переглянути.

Таким чином суд встановив, що заявником не було надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи за позовом ПАТ «Родовід Банк», або які б спростовували обставини встановлені рішенням суду від 3 червня 2013 року за вказаною справою.

З огляду на викладене суд вважає, що посилання на обставини, які заявник вважає такими, що впливатимуть на необхідність перегляду заочного рішення суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 3 червня 2013 року.

Таким чином суд вважає, що подана заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 3 червня 2013 року повинна бути залишена без задоволення.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 3 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 4 грудня 2007 року - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Роз'яснити заявнику, що заочне рішення суду від 3 червня 2013 року може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя