Рішення № 32315521, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/6679-2012 19.06.13

За позовом: За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат "Молпродукти"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

про: стягнення 256.006,29 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Грабильнікова О.А. - за довіреністю від 01.06.2012, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 25.01.2012 № 1994, товариство з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ «МОЛПРОДУКТИ» поставило, а товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ» отримало товар загальною вартістю 270.675,00 грн., але на користь позивача його не оплатив.

На підставі викладеного, позивач простить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача 270.675,00 грн. - основного боргу; 4.103,65 грн. - пені; 822,64 грн. - 3 % річних та 405,00 - втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 по справі № 5011-10/6679-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 у справі № 5011-10/6679-2012 скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 № 04-1/120 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-10/6679-2012, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 справу № 5011-10/6679-2012 прийнято до провадження судді Балац С.В.

Представник позивача, в порядку передбаченому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, яка мотивована частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 20.000,00 грн.

Суд, перевіривши повноваження представника позивача на наявність прав в останнього на зменшення розміру позовних вимог та дослідивши зазначену заяву, дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню.

Суд неодноразово зобов'язував відповідача надати письмові пояснення по суті спору з урахуванням вказівок наведених у постанові Вищого господарського суду України від 26.02.2013. Проте вимоги суду залишені відповідачем без виконання та без жодних обґрунтованих пояснень з цього приводу.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився. Від відповідача до господарського суду тричі надходили клопотання та телеграми, якими останній просив суд відкласти розгляд даної справи у зв'язку з перебуванням представника останнього у відрядженні.

З зазначеного вище приводу суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості направити до суду іншого свого повноважного представника для приймання участі у судовому засіданні при розгляді судом даного спору.

Крім того, приписами частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, систематичне нез'явлення представника відповідача у судові засідання, невиконання відповідачем вимог суду, розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.

В судовому засіданні 19.06.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ «МОЛПРОДУКТИ», як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 25.01.2012 № 1994 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію, сировину для харчової промисловості (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами даного спору згідно видаткових накладних межах строку дії Договору.

Кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції визначається згідно складених в письмовій формі заявок відповідача, які останній передає позивачеві за допомогою факсу, телетайпу, мережі Інтернет, тощо (п. 2.2 Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору строк поставки, умови поставки та місце поставки погоджуються сторонами під час передачі заявок відповідачем.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що товар вважається переданим відповідачеві з моменту її фактичної передачі останньому разом з необхідними супровідними документами та підписання відповідачем відповідного документу про прийняття цього товару. З зазначеного моменту відповідач набуває право власності на продукцію.

Згідно п. 4.3 Договору розрахунки за фактичну кількість поставленого товару відповідач здійснює з позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом тридцяти календарних днів після набуття відповідачем права власності на товар.

Як передбачено п. 7.1 Договору, товар позивач зобов'язаний передати відповідачеві у строки, вказані в заявках відповідача.

Заявки відповідача є невід'ємною частиною Договору і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані відповідачем та скріплені його печаткою (п. 12.7 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, згідно письмових замовлень відповідача, поставив останньому товар загальною вартістю 270.675,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується наступними видатковими накладними, засвідчені копії яких наявні в матеріалах даної справи: від 24.02.2012 № РН-0000031, від 19.03.2012 № РН-0000042 та від 27.03.2012 № РН-0000047. Вказані видаткові накладні підписані з боку відповідача уповноваженими ним особами на отримання товарно-матеріальних цінностей та, водночас, скріплені печаткою підприємства останнього. Засвідчені копії довіреностей від 24.02.2012 № 64 та від 01.03.2012 № 000315 виданих відповідачем особам на отримання товарно-матеріальних цінностей наявні в матеріалах справи.

Даний спір виник внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором, останній в строк визначений пунктом 4.3 отриманий ним товар на користь позивача не оплатив.

Представник позивача, в порядку передбаченому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, яка мотивована тим, що відповідач частково оплатив товар на користь позивача у сумі 20.000,00 грн.

Суд, дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, дійшов висновку, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому вказана заява підлягає задоволенню, а позовні вимоги зменшенню на суму 20.000,00 грн.

На виконання вказівок касаційної інстанції зазначених в постанові від 26.02.2013 по даній справі, які у розумінні ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, Господарський суд міста Києва встановив, що відповідачем передані позивачеві письмові заявки на товар від 02.03.2012 та від 27.03.2012, в яких відповідач зазначив вид, кількість товару, який підлягає поставці останньому, а також дату та місце його поставки.

При цьому суд зазначає, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем, незважаючи на те, чи мала місце поставка за договором. Зазначене повністю узгоджується із правовою позицією викладеної у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 по справі № 9/252-10.

Більш того, як зазначено вище, відповідач оплатив частково отриманий ним товар на користь позивача, що, в свою чергу, приводить до логічного висновку, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем, яка виникла внаслідок порушення грошового зобов'язання за Договором.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачами не спростований, а відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню в розмірі 250.675,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Беручи до уваги вчинене з боку відповідача правопорушення, позивач заявив позовну вимогу про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, розмір якої становить 4.103,65 грн., а також за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 822,64 грн. та збитків від інфляції в сумі 405,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4.103,65 грн., 3 відсотків річних в сумі 822,64 грн. та збитків від інфляції в сумі 405,00 грн. підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Таким чином, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕСАНС КЕПІТАЛ ІНВЕСТ» (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 3/2, літера «А»; код ЄДРПОУ 34047146, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ «МОЛПРОДУКТИ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд.17, приміщення 20; код ЄДРПОУ 37070047, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 250.675,00 (двісті п'ятдесят тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу; 4.103,65 (чотири тисячі сто три) грн. 65 коп. - пені; 822,64 (вісімсот двадцять дві) грн. 64 коп. - 3 % річних; 405,00 (чотириста п'ять) грн. 00 коп. - збитків від інфляції; 5.520,13 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 13 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2013 року.

Суддя С.В. Балац