Рішення № 32315332, 02.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2013 р. Справа № 911/2032/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод склотари», смт. Пісківка Бородянського району,

до відповідача державного підприємства «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району,

про стягнення 108 888,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

з участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Р.О., уповноважений, довіреність від 01.10.2012р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод склотари», смт. Пісківка Бородянського району звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 27.05.2013р. б/н до відповідача - державного підприємства «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району, в якій просить суд стягнути з відповідача 108 888,00 грн. заборгованості за Договором від 27.08.2012р. №27, з яких: 71 648,80 грн. основної заборгованості, 24 826,13 грн. 30% річних та 12 413,07 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору від 27.08.2012р. №27, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних на загальну суму 639 012,16 грн., проте відповідач свої господарські зобов'язання за договором виконав частково, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 71 648,80 грн. Позивач стверджує, що у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення 30% річних в сумі 24 826,13 грн. та 12 413,07 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №911/2024/13 та призначено справу до розгляду.

Відповідач в судові засідання 18.06.2013р. та 02.07.2013р. свого представника не направив, вимоги ухвал суду від 29.05.2013р. та від 18.06.2013р. не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав. Залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень свідчать про те, що відповідач був повідомлений судом в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України про дату, час та місце проведення судових засідань належним чином завчасно.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод склотари», смт. Пісківка Бородянського району (далі по тексту - ТОВ «Пісківський завод склотари»), до відповідача - державного підприємства «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця», с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району (далі по тексту - ДП «НДАК «Пуща-Водиця»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 27.08.2012р. між ТОВ «Пісківський завод скловиробів» (продавець) та ДП «НДАК «Пуща-Водиця» (покупець) Договір №62 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (банку скляну) відповідно до умов даного Договору та згідно Специфікацій, в яких зазначаються найменування, кількість товару, строки та умови поставки, ціна за одиницю товару, та які є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов Договору:

- загальна вартість Договору складається з суми вартості всіх специфікацій за даним Договором (п. 1.5. Договору);

- ціна товару зазначається у специфікаціях до даного Договору (п. 3.1. Договору);

- оплата товару, зазначеного у даному Договорі, здійснюється на розрахунковий рахунок продавця на умовах відстрочки платежу до 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, якщо інше не погоджено у Специфікаціях до даного Договору (п. 3.2. Договору);

- продавець та покупець погоджують та підписують Специфікації при кожних змінах ціни товару, кількості та найменування товару (п. 4.2. Договору);

- підписані сторонами Специфікації, передбачені п. 1 даного Договору, є підтвердженням того, що покупець належним чином повідомлений продавцем про готовність товару для передачі покупцю у строки та на умовах відповідно до Договору (п.4.5. Договору);

- у разі порушення умов даного Договору винна сторона несе відповідальність у відповідності до діючого законодавства (п. 5.1. Договору);

- у разі невиконання умов оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент порушення зобов'язань від простроченого платежу за кожен день прострочки (п. 5.2. Договору);

- період нарахування пені та строк позовної давності по пені складає два роки (п. 5.6. Договору);

- у разі невиконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми (п. 5.8. Договору);

- даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р., але обов'язково до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань по сплаті коштів за поставлений товар за цим Договором (п. 8.1. Договору).

Крім того, сторонами підписані наступні Специфікації до Договору, а саме:

ь Специфікація від 27.08.2012р. №1 на суму 68 349,12 грн.,

ь Специфікація від 05.09.2012р. №2 на суму 140 069,12 грн.,

ь Специфікація від 14.09.2012р. №3 на суму 348 69,12 грн.,

ь Специфікація від 05.10.2012р. №4 на суму 348 069,12 грн.,

ь Специфікація від 05.11.2012р. №5 на суму 348 069,12 грн., яким погоджені ціна товару, строки поставки, вид тари та упаковки та загальна вартість товару.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 639012,16 грн., про що свідчать копії підписаних повноважними представниками обох сторін та засвідчених печатками обох сторін видаткових накладних, а саме:

від 28.08.2012р. №5876 на суму 68 349,12 грн.,

від 06.09.2012р. №6369 на суму 63 207,04 грн.,

від 06.09.2012р. №6370 на суму 55 680,00 грн.,

від 17.09.2012р. №6846 на суму 75 936,00 грн.,

від 18.09.2012р. №6949 на суму 75 168,00 грн.,

від 24.09.2012р. №7226 на суму 75 168,00 грн.,

від 15.10.2012р. №7667 на суму 75 168,00 грн.,

від 24.10.2012р. №7794 на суму 75 168,00 грн.,

від 06.11.2012р. №7948 на суму 75 168,00 грн., та відповідними вказаним накладним довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які видавалися відповідачем уповноваженій на отримання товару особі. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей наявні в матеріалах справи, а оригінали надані позивачем для огляду в судовому засіданні 18.06.2013р.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата товару здійснюється на розрахунковий рахунок продавця на умовах відстрочки платежу до 15 календарних днів, якщо інше не погоджено у Специфікаціях до даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій довідок по рахунку позивача від 27.05.2013р., на виконання умов Договору, відповідачем за період з 05.09.2012р. по 06.11.2012р. були частково перераховані на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 429 093,36 грн. за наступними платіжними дорученнями:

від 05.09.2012р. №2936 на суму 65 000,00 грн.,

від 14.09.2012р. №3014 на суму 40 000,00 грн.,

від 18.09.2012р. №3033 на суму 50 000,00 грн.,

від 24.09.2012р. №3123 на суму 50 000,00 грн.,

від 12.10.2012р. №3287 на суму 50 000,00 грн.,

від 15.10.2012р. №3291 на суму 25 000,00 грн.,

від 16.10.2012р. №3337 на суму 50 000,00 грн.,

від 22.10.2012р. №3435 на суму 50 000,00 грн.,

від 29.10.2012р. №3476 на суму 24 093,36 грн.,

від 06.11.2012р. №3542 на суму 25 000,00 грн.

Таким чином станом на 06.11.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 209918,80 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

06.11.2012р. між ТОВ «Пісківський завод скловиробів» та ДП «НДАК «Пуща-Водиця» укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Угода), згідно якої: 1) ДП «НДАК «Пуща-Водиця» зобов'язане станом на 06.11.2012р. сплатити ТОВ «Пісківський завод скловиробів» 209 918,80 грн. за скляну продукцію отриману за Договором від 27.08.2012р. №62; 2) ТОВ «Пісківський завод скловиробів» зобов'язано станом на 06.11.2012р. сплатити ДП «НДАК «Пуща-Водиця» 13 270,00 грн. заборгованості за отримані піддони та дерев'яні рамки; 3) розмір взаємних розрахунків підтверджується документами бухгалтерського обліку сторін; 4) для спрощення взаємних розрахунків, на підставі ст. 601 ЦК України, сторони домовились провести зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: а) зі сторони ДП «НДАК «Пуща-Водиця» зарахуванню підлягають 13 270,00 грн. - заборгованість за отриману скляну продукцію, б) зі сторони ТОВ «Пісківський завод скловиробів» зарахуванню підлягають 13 270,00 грн. - заборгованість за отримані піддони та дерев'яні рамки.

Таким чином, між сторонами проведено зарахування взаємних однорідних вимог на суму 13 270,00 грн. Після проведення заліку взаємних однорідних вимог, заборгованість ДП «НДАК «Пуща-Водиця» перед ТОВ «Пісківський завод скловиробів» станом на 07.11.2012р. складала 209919,80 грн. - 13270,00грн. = 196 648,80 грн.

В подальшому, як вбачається з копії довідки по рахунку позивача від 27.05.2013р., на виконання умов Договору, за період з 03.12.2012р. по 07.05.2013р. відповідачем були перераховані додатково грошові кошти на загальну суму 125 000,00 грн. за наступними платіжними дорученнями:

від 03.12.2012р. №3775 на суму 10 000,00 грн.,

від 05.12.2012р. №3796 на суму 10 000,00 грн.,

від 14.12.2012р. №3853 на суму 10 000,00 грн.,

від 28.01.2013р. №187 на суму 10 000,00 грн.,

від 31.01.2013р. №261 на суму 5 000,00 грн.,

від 08.02.2013р. №350 на суму 5 000,00 грн.,

від 13.02.2013р. №380 на суму 5 000,00 грн.,

від 22.02.2013р. №508 на суму 10 000,00 грн.,

від 07.03.2013р. №610 на суму 10 000,00 грн.,

від 02.04.2013р. №839 на суму 10 000,00 грн.,

від 05.04.2013р. №945 на суму 10 000,00 грн.,

від 11.04.2013р. №1014 на суму 10 000,00 грн.,

від 15.04.2013р. №1021 на суму 10 000,00 грн.,

від 07.05.2013р. №1233 на суму 10 000,00 грн.;

В день звернення позивача до суду з позовом відповідачем додатково здійснено оплату на суму 10000,00 грн. платіжним дорученням від 28.05.2013р № 1483.

Після порушення провадження у справі 29.05.2013р. відповідачем додатково здійснено оплату на суму 20000,00 грн., а саме платіжними дорученнями від 04.06.2012р. № 1533 на суму 10000,00 грн. та від 06.06.2013р. № 1565 на суму 10000,00 грн., що позивач підтверджує в усних поясненнях та поданому до суду акті звірки розрахунків станом на 12.06.2013р.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач свої грошові зобов'язання за Договором належним чином та в повному обсязі не виконав та не сплатив грошові кошти за поставлений товар, в результаті чого борг відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з позовом складає 196 648,80 грн. - 125000,00 грн. = 71648,80 грн. Враховуючи здійснення відповідачем додатково оплати товару після звернення позивача до суду в сумі 30000,00 грн., станом на день розгляду справи прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий за спірним Договором товар складає 71648,80 грн. - 30000,00 грн. = 41648.80 грн.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за отриманий товар суду не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та/або зауважень щодо якості та/або обсягу поставленого товару не надав. Ухвалами від 29.05.2013р. та від 18.06.2013р. суд двічі зобов'язував відповідача подати суду платіжні документи, банківські виписки, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірним Договором. Відповідач вимоги суду не виконав, витребувані судом документи не подав, відповідно доводи відповідача не спростував.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 71648,80 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 41648.80 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин провадження у справі в іншій частині вимог про стягнення з відповідача 30000,00 грн. основного боргу (спір щодо яких припинив існування в процесі розгляду справи), підлягає припиненню судом на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 12 413,07 грн. та 30% річних в сумі 24 826,13 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі невиконання умов оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент порушення зобов'язань від простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше встановлено пунктом 5.6 Договору, згідно якого період нарахування пені складає два роки.

Згідно частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління Національного банку України від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних встановлений пунктом 5.8 Договору, згідно якого у разі невиконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64). Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 3.2 Договору та Специфікаціями до Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктами 5.2, 5.8 Договору та спосіб захисту права згідно ст. 625 Цивільного кодексу України

та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача, належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

документнараховано, грн.строк оплати фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняпеня, грн. 30% річних, грн.видаткова накладна від 28.08.2012р. №587668 349,1211.09.2012р. платіжне доручення від 05.09.2012р. №2936 65 000,003 349,12 платіжне доручення від 14.09.2012р. №3014 40 000,00-36 650,88 платіжне доручення від 18.09.2012р. №3033 50 000,00-86 650,88 видаткова накладна від 06.09.2012р. №636963 207,0420.09.2012р. 32 236,164 дні (21.09.2012-24.09.2012)52,85105,98видаткова накладна від 06.09.2012р. №637055 680,00 платіжне доручення від 24.09.2012р. №3123 50 000,00-17 763,84 видаткова накладна від 17.09.2012р. №684675 936,0001.10.2012р. 58 172,161 день (02.10.2012)23,8447,81видаткова накладна від 18.09.2012р. №694975 168,0002.10.2012р. 133 340,166 днів (03.10.2012-08.10.2012)327,89657,57видаткова накладна від 24.09.2012р. №722675 168,0008.10.2012р. 208 58,164 дні (09.10.2012-12.10.2012)341,82685,51платіжне доручення від 12.10.2012 №3287 50 000,00158 508,163 дні (13.10.2012-15.10.2012)194,89390,84платіжне доручення від 15.10.2012 №3291 25 000,00133 508,161 день (16.10.2012)54,72109,73платіжне доручення від 16.10.2012 №3337 50 000,0083 508,166 днів (17.10.2012-22.10.2012)205,35411,82платіжне доручення від 22.10.2012 №3435 50 000,0033 508,167 днів (23.10.2012-29.10.2012)96,13192,79платіжне доручення від 29.10.2012 №3475 24 093,369 414,80 видаткова накладна від 15.10.2012р. №201275 168,0029.10.2012р. 84 582,808 днів (30.10.2012-06.11.2012)277,32556,16платіжне доручення від 06.11.2012 №3542 25 000,0059 582,80 Угода від 06.11.2012р. про зарахування зустрічних однорідних вимог 13 270,0046 312,801 день (07.11.2012)18,9838,07видаткова накладна від 24.10.2012р. №779475 168,0007.11.2012р. 121 480,8013 днів (08.11.2012-20.11.2012)647,231 298,01видаткова накладна від 06.11.2012р. №794875 168,0020.11.2012р. 196 648,8013 днів (21.11.2012-03.12.2012)1 047,722 101,18платіжне доручення від 03.12.2012р. №3775 10 000,00186 648,802 дні (04.12.2012-04.12.2012)152,99306,82платіжне доручення від 05.12.2012р. №3796 10 000,00176 648,809 днів (06.12.2012-14.12.2012)651,571 306,72платіжне доручення від 14.12.2012р. №3853 10 000,00166 648,8045 днів (15.12.2012-28.01.2013)3 073,446 163,72платіжне доручення від 28.01.2013р. №187 10 000,00156 648,803 дні (29.01.2013-31.01.2013)193,13386,26платіжне доручення від 31.01.2013р. №261 5 000,00151 648,808 днів (01.02.2013-08.02.2013)498,57997,14платіжне доручення від 08.02.2013р. №350 5 000,00146 648,805 днів (09.02.2013-13.02.2013)301,33602,67платіжне доручення від 13.02.2013р. №380 5 000,00141 648,809 днів (14.02.2013-22.02.2013)523,911 047,81платіжне доручення від 22.02.2013р. №508 10 000,00131 648,8013 днів (23.02.2013-07.03.2013)703,331 406,66платіжне доручення від 07.03.2013р. №610 10 000,00121 648,8054 дні (08.03.2013-02.04.2013)2 699,605 399,21платіжне доручення від 02.04.2013р. №839 10 000,00111 648,803 дні (03.04.2013-05.04.2013)137,65275,30платіжне доручення від 05.04.2013р. №945 10 000,00101 648,806 дні (06.04.2013-11.04.2013)250,64501,28платіжне доручення від 11.04.2013р. №1014 10 000,0091 648,804 дні (12.04.2013-15.04.2013)150,66301,31платіжне доручення від 15.04.2013р. №1021 10 000,0081 648,8022 дні (16.04.2013-07.05.2013)738,191 476,36платіжне доручення від 07.05.2013р. №1233 10 000,0071 648,8021 день (08.05.2013-28.05.2013)*618,341 236,68платіжне доручення від 28.05.2013р. №1483 10 000,0061 648,80 платіжне доручення від 04.06.2013р. №1533 10 000,0051 648,80 платіжне доручення від 06.06.2013р. №1565 10 000,0041 648,80 всього639012,16 584 093,3641 648,80 13982,0928003,41*за заявлений позивачем період

судом встановлено, що за заявлений позивачем в позові період до 28.05.2013р. з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 13 982,09 грн. та 30% річних в сумі 28 003,41 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 12 413,07 грн. та 30% річних в сумі 24 826,13 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 12 413,07 грн. та 30% річних в сумі 24 826,13 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Враховуючи те, що порушення своїх зобов'язань з боку відповідача призвели до необхідності позивачу звернутися до суду за захистом своїх прав, що призвело до додаткових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору, суд, на підставі частини другої ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору. Зазначена правова позиція дотримується і Вищий господарський суд України в в пункті 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи твердження позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - державного підприємства «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів» заборгованості за Договором від 27.08.2012р. №62 в розмірі 78888,00 грн., з яких: 41 648,80 грн. основної заборгованості, 30% річних в сумі 24826,13 грн., пеня в сумі 12413,07 грн. В іншій частині вимог (30000,00 грн. основного боргу, які сплачені після звернення позивача до суду) суд припиняє провадження на підставі пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України. Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 179, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, , ч.ч. 1, 2 ст. 549, ст.ст. 601, 610, ч.1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ч.1 ст. 193, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 49, пунктом 1-1 частини першої ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів» до державного підприємства «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця» задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 63, код ЄДРПОУ 00849296)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пісківський завод скловиробів» (07820, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Жовтнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 33894121)

41 648,80 грн. (сорок одну тисячу шістсот сорок вісім гривень вісімдесят копійок) основної заборгованості,

12 413,07 грн. (дванадцять тисяч чотириста тринадцять гривень сім копійок) пені,

24 826,13 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять шість гривень тринадцять копійок) 30% річних,

2177,76 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім гривень сімдесят шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в іншій частині позовних вимог про стягнення 30 000,00 грн. основного боргу.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 11.07.2013р.