Рішення № 32315265, 20.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8041/13-ц

Провадження №2/761/4426/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарях Подмазко О.Д, Іовенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «УКРДІПРОХАРЧОПРОМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невиплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно до наказу ДП Український Державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром» № 177-л від 23.10.1986 року Позивача було прийнято на посаду старшого інженера у відділ вартості та організації будівництва з посадовим згідно штатного розкладу. Відповідно до наказу відповідача № 3-к від 14.01.2013р. позивача було звільнено з займаної посади ( та той час начальника відділу вартості , організації будівництва, техніко-економічних обґрунтувань) у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці ст. 40 п. 1 КЗпП України.В день звільнення позивача не було ознайомлено про нараховані суми, не було виплачено заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу. Станом на день звільнення, відповідно до довідки Відповідача № 18 від 22.05.2013р. Позивачу було нараховано, але не виплачено 12 272,56 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні, 56 копійок), з яких: 8980,56 грн. - заборгованість по заробітній платі; 2744,26 грн. - вихідна допомога при звільненні; 547,74 грн. - компенсація за невикористану відпустку. Однак в день звільнення з Позивачем не було проведено розрахунок та не було виплачено суми,які підлягали сплаті. Наразі невиплата Відповідачем заробітної плати, а також не проведення розрахунку при звільненні є грубим порушенням законодавства про працю з боку ДП Український Державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром», а невиплачена заробітна плата підлягає стягненню у примусовому порядку з виплатою середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за правилами ст.. 117 КЗпП України. За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за затримку такої виплати та невикористану відпустку, моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

В подальшому позивач, його представник уточнили вимоги. Зазначили, що якщо останнім днем періоду заборгованості вважати 07.06.2013 року, тобто день судового засідання, то загальна кількість днів затримки виплати заробітної плати складає 144 дні. З врахуванням розміру середньої заробітної плати за один календарний день - 91,29 грн., розмір компенсації за час затримки фактичного розрахунку по заробітній платі складає: 144 дні* 91,29 грн. =13 145,76 грн. Таким чином, за правилами ст. ст. 115,116,117 КЗпП України з ДП Український Державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром» на користь Позивача підлягає стягненню 25 418,32 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень, 32 копійки), з яких: 8980,56 грн. - заборгованість по заробітній платі; 2744,26 грн. - вихідна допомога при звільненні; 547,74 грн. - компенсація за невикористану відпустку;13 145,76 грн. - середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Просили задовольнити позов в повному обсязі та не заперекчували щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Надав заперечення на позов де зазначив, що заробітна плата позивача за вересень виплачена позивачу у повному обсязі - 28.12.2012 р. - 500,00 грн. та 17.05.2013 р. - 1772,99 грн. про що позивача було повідомлено. Станом на 22.05.2013 р. на рахунку позивача обліковується сума 1 505,13 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача, а отже на день розгляду справи провести розрахунок не має можливості. Крім того зазначив, що позивач не надає жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди. Просить суд залишити позов без задоволення.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 169,224 ЦПК України, вважає за мжоливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів. ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що наказом ДП Український Державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром» 3-к від 14.01.2013 р. ОСОБА_2 було звільнено з посади начальника відділу вартості, організації будівництва, техніко-економічних обґрунтувань) у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Частиною 1 ст. 116 КЗПП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми можуть бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як вбачається з довідки № 18 від 22.05.2013 р. наданої представником відповідача, яка завірена належним чином, позивачу в період вересень 2009 р.- січень 2013 р. нараховано 12 272,56 грн., в тому числі заробітна плата за січень - 1113,84 грн., компенсація за невикористану відпустку - 547,74 грн.(період невикористаної відпустки - 23.10.2012 р. по 14.01.2013 р., 6 календарних днів), вихідна допомога при звільненні - 2744, 26 грн.

Як свідчить зазначена довідка 17.05.2013 р. одержано для видачі працівникам підприємства зарплата за вересень 2012 р. в т.ч. ОСОБА_2 1772,99, та відправлено за місцем проживання поштовим переказом.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази як направлення поштового переводу так і доказів, які свідчили, що при звільнені позивачу були плачені інші нараховані суми.

Також і надана представником Державного підприємства виписка з рахунку відповідача не дає суду можливості зробити висновок щодо виконання підприємством своїх обов'язків перед звільненим працівником.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відповідно до ст 117 КЗпП України.

Наданий представником розрахунок, сум які підлягають стягненню зроблено станом на 03.06.2013 р., позовні вимоги позивачем не збільшувались та він просив стягнути з відповідача суму зазначену у розрахунку.

Приписами ст. 60 ЦПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За встановлених обставин, враховуючи, що відповідачем не надано доказів виконання вимог чинного законодавства України щодо проведення розрахунку зі звільненим працівником, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення на його користь заборгованості по заробітній, вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунків.

При цього суд бере за основі розрахунок наданий позивачем, який було перевірено в ході розгляді справи.

Таким чином з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «УКРДІПРОХАРЧОПРОМ» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню: 25 418,32 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень, 32 копійки), з яких: 8980,56 грн. - заборгованість по заробітній платі; 2744,26 грн. - вихідна допомога при звільненні; 547,74 грн. - компенсація за невикористану відпустку;13 145,76 грн. - середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Згідно до ст. 237 - 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача на його користь суму у розмірі 5 000,00 грн. грн. на відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що відсутність заробітної плати протягом чотирьох місяців, необхідність вживання заходів щодо її отримання призвело до змін у його житті, необхідності економити на всьому навіть на харчуванні.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.19995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з відповідними доповненнями та змінами, роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Доказами, відповідно до приписів ст. 57 ЦПК України, є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За вимогами чинного процесуального законодавства, обставини зазначені позивачем на підтвердження вимог щодо наявності моральної шкоди мають бути підтверджені належними засобами доказування, за відсутності яких можна стверджувати про недоведеність позивачем факту завдання йому моральної шкоди.

Оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт заподіяння моральних чи фізичних страждань спричинених відповідачем, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями підприємства та наслідками, зазначеними ОСОБА_2 в позові, а тому не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Розподіляючи судові витрати суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,11,30,57,60,88,212-215,224-226 ЦПК України, ст. 116,117,237-1 КЗПП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «УКРДІПРОХАРЧОПРОМ» (код ЄДРПОУ 00334422) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 8 980 грн. 56 коп., вихідну допомогу при звільненні у розмірі 2 744 грн. 26 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 547 грн. 74 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 13 145 грн. 76 коп., а всього 25 418 грн. 32 коп.

Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості «УКРДІПРОХАРЧОПРОМ» (код ЄДРПОУ 00334422) в дохід держави судовий збір у розмірі 254 грн. 18 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя