Ухвала суду № 32315251, 21.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9548/13-ц

Провадження №4-с/761/138/2013

У Х В А Л А

іменем України

21 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві Савчука Костянтина Петровича, -

в с т а н о в и в:

у квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. Свої вимоги мотивує тим, що старший державний виконавець Савчук К.П. незаконно відмовив у відкриття виконавчого провадження по виконанні судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.12.2012 року. Мотивами відмови у відкритті виконавчого провадження у постанові державного виконавця від 21.03.2013 року вказано, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено інформацію про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника. Зазначив, що державний виконавець, при винесенні оскаржуваної постанови діяв в супереч положенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки положення Закону та Інструкція з організації примусового виконання рішень не містить норм, яка б вказувала на те, що відсутність інших необов'язкових даних у виконавчому документі є підставою для прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Вважає, що винесена постанова є незаконною та необґрунтованою, порушує права стягувача, прийнята безпідставно, з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просив вимоги скарги задовольнити в повному обсязі.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що 28 грудня 2012 року Шевченківським районним суду м. Києва видано судовий наказ у справі № 2н/2610/2531/2012 за заявою Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4441,88 грн. та судові витрати в розмірі 107,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України у судовому наказі зазначають: дата видачі наказу; найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; імя стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження; посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Судовий наказ № 2н/2610/2531/2012 від 28.12.2012 р. набрав чинності 25 січня 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ЦПК України Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконавчого органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно ч.2 цієї статті державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 21.03.2013 року старшим державним виконавцем винесено постанову № 37124323 про відмову у прийнятті до примусового виконання судового наказу № 2н/2610/2531/2012 від 28.12.2012 р. виданого Шевченківським районним судом м. Києва. Підставою відмови вказано те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено інформацію про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

Аналіз положень ст. 103 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що зазначення даних індивідуального ідентифікаційного номеру боржника у судовому наказі не вимагається і зазначається у випадку, якщо вони будуть відомі суду на день видачі судового наказу.

Крім того, Закон України «Про виконавче провадження» та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень не містять норм, які б вказували на те, що відсутність інших необов'язкових даних у виконавчому документі є підставою для винесення оскаржуваної постанови.

За таких обставин, суд вважає, що висновок старшого державного виконавця Савчук К.П. про невідповідність судового наказу вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Державний виконавець повідомлявся про розгляд скарги належним чином, проте будь-яких пояснень чи заперечень на день розгляду скарги суду не надав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу. В межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушень прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що під час проведення виконавчих дій при відкритті виконавчого провадження державний виконавець Савчук К.П. допустив порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст.14, 57-60, 209, 212-214, 383-386 ЦПК України, ст.21, 24, 31, 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ухвалив:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві Савчука Костянтина Петровича - задовольнити частково.

Визнати постанову ВП № 37124323 від 21.03.2013 року протиправною та скасувати.

Зобов'язати старшого державного виконавця відкрити виконавче провадження за судовим наказом № 2н/2610/2531/2012 від 28.12.2012 про стягнення з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. паспорт серії НОМЕР_1. виданий Шевченківським РУГУ МВС України 04.12.2007 року, прож. АДРЕСА_1) на користь ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» (м. Київ вул. Народного ополчення, 26-А) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 4549,18 грн. на рахунок № 2600 7101 48201 в ПАТ «Юнеск Банк», м. Київ, МФО 322539, ЄДРПОУ 04012661.

В іншій частині відмовити

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: