Рішення № 32313998, 17.05.2013, Селидівський міський суд Донецької області

2/242/154/2013

242/187/2013-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О. В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю представника позивача Миропольцевої К. С., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.01.2013 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідно до договору № DNH4KP35950051 від 09.06.2006 року, ОСОБА_2 09.06.2006 року отримав кредит у розмірі 7150 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.06.2007 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно договору встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів є 5 років.

У порушення умов договору, відповідач зобов'язання належним чином не виконав.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № DNH4KP35950051 від 09.06.2006 року станом на 11.01.2013 року у сумі 82485 грн. 62 коп., а також судові витрати у розмірі 824 грн. 85 коп.

06.03.2013 року представником позивача надано уточнення до позовної заяви, в якому зазначено, що кредитний договір № DNH4KP35950051 від 09.06.2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 з кінцевим терміном повернення 09.06.2009 року, як вказано в договорі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та пояснили суду, що позивачем у справі пропущено термін звернення до суду, передбачений чинним законодавством. Крім того, дата складання акту прийому-передачі товару передує даті якою підписано кредитний договір, що ставить під сумнів його укладання. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно заяви позичальника № DNH4KP35950051 від 10.06.2006 року для повного розрахунку за товар і сплати комісії Банку та ТОВ «Приват Кредит» за консультативні послуги, Банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 7150 грн. на строк 36 місяців, по 09.06.2009 року включно з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09 проценти у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника повернення кредиту, сплати процентів в обумовлених у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також комісії, яка зазначена в Умовах. Позичальник доручає банку без додаткового узгодження перерахувати кредитні кошти в день надання: в сумі 5500 грн. на поточний рахунок підприємства торгівельно-сервісної мережі СПД ОСОБА_4

Відповідно акту прийому-передачі товару № DNH4KP35950051 продавець СПД ОСОБА_4 передав, ОСОБА_2 прийняв 09.06.2006 року товар на загальну вартість 5685 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

На підставі ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем у справі не виконано вимоги чинного цивільно-процесуального законодавства щодо надання суду доказів на підтвердження обставин, на які він послався, як на підставу своїх вимог.

Посилання представника позивача на акт прийому-передачі товару № DNH4KP35950051 від 09.06.2006 року від СПД ОСОБА_4 на суму 5685 грн. як на доказ про обґрунтування своїх позовних вимог є безпідставними, оскільки вказаний акт складено датою, що передує підписання відповідачем заяви позичальника № DNH4KP35950051 від 10.06.2006 року.

Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно пункту 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні справ, що виникають із кредитних правовідносин» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Як вбачається з матеріалів справи, строк повернення кредиту встановлено до 09.06.2009 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Оскільки позивачем у справі не було надано належних та допустимих доказів того, що сторонами у справі укладено письмовий договір про збільшення позовної давності, суд вважає, що ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з даним позовом за межами строку, встановленого ЦК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним у задоволенні позову ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 259, 266-267, 509, 626, 628, 638, 640-642 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя