Постанова № 32313779, 04.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року 810/3181/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2013 № 1265496, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на частку в розмірі 2/6 будинку АДРЕСА_1.

Позивач також просив суд зобов'язати відповідача зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 2/6 будинку АДРЕСА_1, відповідно до відомостей, зазначених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.10.2012 за № 35802687, виданому Комунальним підприємством "Бучанське бюро технічної інвентаризації", та даних технічного паспорту, виданого 10.01.2009 Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має право власності на нерухоме майно і це підтверджується правовстановлюючими документами, однак відповідач безпідставно і протиправно відмовив у реєстрації цього права.

Ухвалою від 19.06.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 04.07.2013.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився позивач. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У грудні 2012 року ОСОБА_1 у порядку спадкування набув права власності на частку в розмірі 2/6 будинку АДРЕСА_1 (свідоцтво про право на спадщину, видане 20.12.2012 державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за №2-3077).

Як убачається з витягу з Реєстру прав на власності на нерухоме майно від 10.10.2012 за № 35802687, виданому Комунальним підприємством "Бучанське бюро технічної інвентаризації", житловий будинок АДРЕСА_1 належав двом особам: частка у розмірі 2/3 - ОСОБА_2, 1961 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; частка у розмірі 2/6 - ОСОБА_3.

Після смерті ОСОБА_2 належна їй частка у розмірі 2/3 будинку була успадкована в рівних частинах двома спадкоємцями - сином ОСОБА_1 (частка у розмірі 2/6) та дочкою ОСОБА_4 (частка у розмірі 2/6 вказаного будинку).

12 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області із заявою про державну реєстрацію права власності на вказану частину успадкованого будинку, до якої додав копії свідоцтва про право на спадщину та технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду (інвентаризаційна справа № 2156, реєстровий № 1162), виготовленого 10.01.2009 Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації".

Рішенням від 30.03.2013 № 1265496 державний реєстратор Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Меншун В.В. відмовив позивачу у державній реєстрації права власності на вказаний будинок. В обґрунтування прийнятого рішення державний реєстратор зазначив, що документи, подані ОСОБА_1 для державної реєстрації прав не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначаються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

В силу статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 4 зазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження (ст. 15 Закону № 1952-IV).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.

Як вже зазначалось, Реєстраційна служба Бучанського міського управління юстиції Київської області відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень чи заяв до суду не надсилала, не зважаючи на вимогу суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення суду не надала.

З дослідженого у судовому засіданні рішення державного реєстратора від 30.03.2013 № 1265496, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності, убачається, що воно не містить жодних відомостей про обставини, на підставі яких його прийнято, їх правової оцінки та мотивів його прийняття. Таким чином, рішення є немотивованим, а тому безпідставним.

Водночас, надані позивачем документи є переконливими для беззаперечного висновку про наявність у позивача підстав для реєстрації права власності на частку в розмірі 2/6 будинку АДРЕСА_1.

За таких позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адмініністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.03.2013 № 1265496 державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Меншуна В.В., яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на частку в розмірі 2/6 будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Реєстраційну службу Бучанського міського управління юстиції Київської області зареєструвати за ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) право власності на частку в розмірі 2/6 будинку АДРЕСА_1, відповідно до відомостей про об'єкт нерухомості, зазначених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.10.2012 за № 35802687, виданому Комунальним підприємством "Бучанське бюро технічної інвентаризації", та даних технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду (інвентаризаційна справа № 2156, реєстровий № 1162), виготовленого 10.01.2009 Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 34 (тридцять чотири) гривень 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "09" липня 2013 р.