Рішення № 32312998, 10.06.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2639/13ц

2/638/2440/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2013 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді: Задорожного М.І.

при секретарі: Жупник Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Воєнна Іншуранс Груп», третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (правонаступник ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа») в рахунок погашення заборгованості за кредитом та по сплаті процентів ОСОБА_1 за кредитним договором №6601227 від 11.07.2008р. на рахунок НОМЕР_1 в відділенні №4 ПАТ «ПУМБ» в м.Харкові, код ЄДРПОУ 22643649, МФО 350385, грошові кошти в розмірі 21152 грн невиплаченого страхового відшкодування. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (правонаступник ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа») на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000 грн на відшкодування моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.07.2009р. між нею та відповідачем було укладено комплексний договір №06\02- 056774 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), за яким застраховано належний позивачу на праві власності автомобіль Hyundai Tucson, держ.НОМЕР_2.

Позивачем страховий платіж сплачено в повному обсязі. Автомобіль є предметом застави ПАТ «ПУМБ» і забезпеченням за кредитним договором. Термін страхового забезпечення визначено з 11.07.2009 по 10.07.2010р. (п. 14 договору).

05.03.2010р. стався страховий випадок (ДТП), внаслідок якого автомобіль отримав механічні ушкодження.

До часу подання позову протягом майже трирічного строку сума страхового відшкодування ані позивачу в рахунок ремонту автомобілю, ані вигодонабувачеві не сплачена.

Позивач зазначає, що до документів про страховий випадок, наданих страховику, нею було додано рахунок-дефектовку спеціалізованого СТО Хюндай (ХФ TOB «Український автомобільний холдинг»), згідно з яким сума на відновлення автомобілю склала: за запчастини 11672,00, сума на роботи 8680,00 грн, всього 20352,00 грн, та квитанцію про витрати на дефектування автомобілю в присутності представника страхової компанії 600,00 грн.

Але згодом позивачу було запрошено на інше СТО - TOB «Автоарт», який є офіційним ділером Toyota, а не Hyundai, де вона також сплатила за дефектування автомобілю в присутності представника відповідача (зняти\поставити бампер) 200,00 грн.

У січні 2011р., тобто із спливом більше 6 місяців після страхового випадку, відповідач звернувся до Банку - третьої особи - із листом, в якому просив визначитись, кому саме здійснити виплату (на користь Банку як вигодонабувача чи позивачу особисто), і в цьому листі сума страхового відшкодування визначалась лише приблизно, і була значно меншою, ніж розрахована спеціалізованою СТО. Тобто станом на 27.01.2011р. сума відшкодування взагалі визначена не була, незважаючи на надання позивачем усіх необхідних документів.

Внаслідок невиконання страховиком своїх зобов'язань мені завдано моральну шкоду у вигляді душевних хвилювань з приводу неправомірних дій щодо мене, яку оцінюю в 5000 (Пять тисяч) гривень.

Позивач у судове засідання, не з'явилась надала до суду заяву в якій підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, розглядати справу за її відсутністю. У разі неявки у судове засідання відповідача та третьої особи без поважних причин, просила рішення ухвалити при заочному розгляді.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, доказів, що підтверджують неявку з поважної причини, заяви про розгляд справи за їх відсутністю - не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на таке, справа розглядається у відсутності відповідача. За згодою позивачів та уповноважених представників позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст. 169, ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 10.07.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено комплексний договір №06\02- 056774 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), за яким застраховано належний позивачеві на праві власності автомобіль Hyundai Tucson, держ.НОМЕР_2. Позивачем страховий платіж сплачено в повному обсязі. Автомобіль є предметом застави ПАТ «ПУМБ» і забезпеченням за кредитним договором. Термін страхового забезпечення визначено з 11.07.2009 по 10.07.2010р. (п. 14 договору).

05.03.2010р. стався страховий випадок (ДТП). внаслідок якого автомобіль отримав механічні ушкодження, що підтверджується довідкою (а.с.13).

Позивач зазначає, що до документів про страховий випадок, наданих страховику, нею було додано рахунок-дефектовку спеціалізованого СТО Хюндай (ХФ TOB «Український автомобільний холдинг»), згідно з яким сума на відновлення автомобілю склала: за запчастини 11672,00, сума на роботи 8680,00 грн, всього 20352,00 грн, та квитанцію про витрати на дефектування автомобілю в присутності представника страхової компанії 600,00 грн.

Але згодом позивачу було запрошено на інше СТО - TOB «Автоарт», який є офіційним ділером Toyota, а не Hyundai, де вона також сплатила за дефектування автомобілю в присутності представника відповідача (зняти\поставити бампер) 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу відомо, що у січні 2011р., тобто із спливом більше 6 місяців після страхового випадку, відповідач звернувся до Банку - третьої особи - із листом, в якому просив визначитись, кому саме здійснити виплату (на користь Банку як вигодонабувача чи позивачу особисто).

Тобто станом на 27.01.2011р. сума відшкодування взагалі визначена не була, незважаючи на надання позивачем усіх необхідних документів.

Відповідно ч. 1 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, який страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

У пункті 4.4 договору застави транспортного засобу №6601235 від 11.07.2008 року укладеного між ЗАТ « Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 зазначено, що у разі здійснення страховиком виплати страхового відшкодування за договором страхування Предмету застави, така виплата направляється Заставодержателем на погашення всіх боргів зобов'язань (незалежно від настання строків їх виконання), а також на відшкодування витрат Заставодержателя, передбачених цим договором та\або пов'язаних з отриманням страхового відшкодування , якщо сторони письмово не домовляться про інше.

Згідно ст..526 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Крім того, оскільки позивач є споживачем послуги із страхування, до сказаних правовідносин повинні застосовувались норма Закону України «Про захист прав споживачів».

Tак, згідно із ч.5 ст.10 вказаного Закону у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Згідно із ст.21 того ж Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

- при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

- порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

- документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Дії відповідача підпадають під наведені норми закону, оскільки порушеними є права позивача як споживача і на інформацію, і на належне виконання умов договору. Крім того, оскільки відповідно до п. 1.3.1. договору кредиту №6601227 від 11.07.2008р., страхування предмета застави можливо лише у страховій компанії, визначеній банком, оскільки від нього залежить відсоткова ставка за кредитом. Тому позивач не мала належного права вибору страхувальника.

Згідно із ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Крім того, позивач зазначив, що внаслідок невиконання страховиком своїх зобов'язань їй завдано моральну шкоду у вигляді душевних хвилювань з приводу неправомірних дій щодо неї, яку оцінює в 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України, моральна немайнова шкода ,заподіяна громадянинові діяннями іншої особи, відшкодовуються особою, що заподіяла шкоду якщо вона не доведе що моральну шкоду заподіяний не по його провині. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням істоти позовних вимог, характеру діяння особи, що причинили шкоду, фізичних або моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків .

Моральну шкоду, завдану відповідачем в результаті невиконання страховиком своїх зобов'язань, позивач оцінює в 5000 грн., мотивуючи тим, що їй завдано моральну шкоду у вигляді душевних хвилювань з приводу неправомірних дій щодо неї з боку відповідача.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позивач довів суду всі обставини, на які вона посилається в підтвердження заявлених позовних вимог, довів суду переконливість наданих доказів.

Стосовно позовних вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн, суд задовольняючи вимоги виходить з того, що моральна шкода повинна відповідати принципам достатності, розумності, та у розмірах, адекватних обставинам справи, тому суд не знаходить підстав для зменшення розміру моральної шкоди .

Згідно із ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

З відповідачів згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України на користь позивача належить стягнути судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, ч.4 ст. 169, ст. 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди", суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Воєнна Іншуранс Груп», третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (правонаступник ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа») в рахунок погашення заборгованості за кредитом та по сплаті процентів ОСОБА_1 за кредитним договором №6601227 від 11.07.2008р. на рахунок НОМЕР_1 в відділенні №4 ПАТ «ПУМБ» в м.Харкові, код ЄДРПОУ 22643649, МФО 350385, грошові кошти в розмірі 21152 грн. невиплаченого страхового відшкодування.

Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (правонаступник ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа») на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (правонаступник ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа») на користь Держави судовий збір в розмірі 261,52 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя