Рішення № 32310556, 28.03.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-27/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 березня 2011 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

з участю прокурорів: Герасименко Ю.Ю., Орел О.І., Тимошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 Аваль про стягнення суми вкладу та відсотків по вкладу,-

в с т а н о в и в :

В липні 2010 року Миргородський міжрайонний прокурор звернувся в суд з цим позовом в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення її прав відповідачем / а.с. 1 3 /.

Користуючись своїми процесуальними правами, в листопаді 2010 року прокурор подав до суду уточнену позовну заяву за своїми попередніми вимогами, підтриману позивачкою ОСОБА_1, в якій збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача за період з січня 2009 року по 11 листопада 2010 року 73351 гривну суми вкладу та відсотків по ньому / а.с. 120 122 /.

Ухвалою суду від 09 грудня 2010 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 колишнього начальника Миргородського відділення відповідача / а.с. 131 /.

Під час розгляду справи по суті прокурор та позивачка ОСОБА_1 уточнений позов підтримали, просили задовольнити його, пояснивши, що в грудні 2008 року в приміщенні службового кабінету начальника Миргородського відділення відповідача ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 уклала з нею, як представником банку відповідача договір на вклад у національній валюті, передавши згаданому представнику банка 50000 гривень. На підтвердження отриманих від неї за укладеним договором коштів одержала від начальника відділення банку відповідний прибутковий касовий ордер, який мав необхідні підписи та був скріплений печаткою Миргородського відділення відповідача. З пояснень сторони позивачів вбачається, що звернення ОСОБА_1 до Полтавської обласної дирекції відповідача про повернення суми вкладу, після закінчення строку дії договору, не було задоволено.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діяв на підставі відповідних довіреностей / а.с. 68, 77 /, позов прокурора не визнав. По суті заявлених вимог пояснив, що договір, на який посилається сторона позивача, між банком та ОСОБА_1 фактично не укладався, не зареєстрований і не обліковуються в установі банку. Договір банківського вкладу має укладатися в письмовій формі і така форма вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено видачею документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності чи банківськими правилами. Такого документу стороною позивачів суду не надано. З цих підстав заявлені вимоги є безпідставними.

Третя особа ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в порядку визначеному ч. 9 ст. 74 ЦПК України / а.с. 198 /, в судове засідання не зявилася, свого ставлення до заявленого позову не висловила.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що 28 грудня 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та ВАТ „ОСОБА_2 Аваль, укладено Договір № 20/02 02/08 за умовами якого позивачка передала відповідачу банку терміном на три місяці готівкою грошові кошти в сумі 50000 гривень з виплатою 25 % річних / а.с. 7 /.

Факт передачі позивачкою грошових коштів відповідачу на виконання умов вищезгаданого договору підтверджується прибутковим касовим ордером № 3 від 29 грудня 2008 року / а.с. 8 /.

В березні 2009 року ОСОБА_1 зверталася до представництва відповідача з заявою про повернення суми вкладу / а.с. 5 /, однак, в задоволенні такої заяви їй було відмовлено з посиланням на те, що спірний договір не зареєстрований в установі банку та укладений начальником Миргородського відділення відповідача ОСОБА_3 на умовах не передбачених нормативними документами відповідача. Крім того, відповідний рахунок за цим договором не відкривався і кошти до банку не надходили.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За змістом ст. 631 ч. 2 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Статтею 638 ч. 1 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу ( депозиту ) одна сторона ( банк ), що прийняла від другої сторони ( вкладника ) або для неї грошову суму ( вклад ), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативноправовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Суд вважає, що договір від 29 грудня 2008 року, копію якого надано стороною позивачів на підтвердження заявлених вимог, відповідає вимогам згаданих норм, оскільки має просту письмову форму й містить усі істотні умови, необхідні для договору даного виду, а саме: розмір вкладу, розмір відсотків за користування вкладом, порядок їх нарахування термін дії договору.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Наданий позивачами прибутковий ордер № 3 від 29.12.2008 року / а.с. 8 / відповідає вказаним вимогам Інструкції, а отже він є документом, який підтверджує внесення грошової суми до банку, тобто письмова форма договору банківського вкладу є додержаною.

Одночасно з цим договір на вклад Універсальний був підписаний від імені банку повноважною особою ОСОБА_3, оскільки таке повноваження начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ „ОСОБА_2 Аваль як укладення депозитних договорів від імені банку, передбачено довіреністю, виданою їй 27.12.2006 року, Процедурою щодо надання повноважень на право підпису від імені „ОСОБА_2 Аваль, затвердженою постановою Правління Банку № П-101/11 від 11 вересня 2006 року. На час укладення цього договору остання працювала на посаді начальника Миргородського відділення, відповідно до наказу №76/1 і згідно своєї посадової інструкції забезпечувала якісне обслуговування клієнтів, залучала та обслуговувала багатих, заможних клієнтів, забезпечувала контроль за організацією касової роботи у відділенні, за збереженням готівки, проведення касових операцій.

Частиною 4 ст. 95 ЦК України встановлено, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ст. 237 ч. 1 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Статтею 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

При таких обставинах суд вважає додержаною письмову форму договору банківського вкладу.

Одночасно з цим суд не може прийняти до уваги посилання представника банку відповідача на невідповідність змісту згаданого прибуткового касового ордеру № 3 вимогам Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 14 серпня 2003 року №337, оскільки положення вказаної Інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обовязкових правил поведінки для клієнтів банку. У правовідносинах позивачки ОСОБА_1 з банком касову операцію проводила працівник банку, а не сама позивачка, а тому остання і не може бути відповідальною за порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів. Виданий банком ОСОБА_1 прибутковий касовий ордер має підпис посадової особи, достовірність та повноваження якої засвідчені печаткою банку. Отже, цей прибутковий касовий ордер є документом бухгалтерського обліку, складений представником банку і за його відповідність вимогам нормативних актів несуть відповідальність працівники банку.

Одночасно з цим відповідно до пункту 6.4 Договору від 29.12.2008 року банк відповідач брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб ( в даному випадку ОСОБА_3М.), як за свої власні.

Та обставина, що Постановами Правління ВАТ „ОСОБА_2 Аваль №П-79/2 від 27.06.2008 року та АППБ „Аваль №П-78/8 від 03.11.2004 року встановлені порядок, форми типи і види депозитних договорів не має правового значення, тому, що відповідно до ст. 57 Конституції України, кожному громадянину гарантується право знати свої права та обовязки, а тому закони та інші нормативно правові акти, які визначають права та обовязки громадян, повинні бути доведені до відому населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права та обовязки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є недійсними. Вказані нормативно-правові акти офіційно не опубліковані і в Єдиний державний реєстр нормативних актів не включені.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника банку відповідача на те, що кошти від позивачки за зазначеним договором до каси банку не надходили і рахунки по згаданому депозитному договору не відкривалися, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачкою. коштів відповідальному працівнику банку, тим більше, що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього, за умовами згаданого договору (п. 2.2), вказаний рахунок зобовязувався відкрити банк, а у виданому вкладнику касовому ордері банком було зазначено номер рахунку, який відповідав змісту договору.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2.3. спірного договору вкладник має право по закінченню строку договору отримувати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Стаття 1060 ЦК України встановлює що, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Виходячи із аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи факти, встановлені судом, ПАТ „ОСОБА_2 Аваль зобовязаний повернути позивачці, внесену останньою суму вкладу по договору, а відмова від такого повернення є неправомірною. Тому суд вважає, що вимога позивачів про стягнення суми вкладу ґрунтується на законі, а отже підлягає до задоволення.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом суд виходить із наступного.

З письмових заперечень проти позову ПАТ „ОСОБА_2 Аваль вбачається, що на дату укладення спірного договору на вклади у ВАТ „ОСОБА_2 Аваль діяли максимальні розміри процентних ставок у гривнах 12 % річних.

Даних про те, що начальник Миргородського відділення АТ „ОСОБА_2 Аваль ОСОБА_3 мала повноваження укладати договори по депозитним вкладам з більш високими відсотками судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що при визначенні відсоткової ставки по спірному депозитному вкладу у гривнах слід виходити з розміру 12 % річних, а не 25 % річних, як це зазначено в договорі, оскільки стягнення більших відсотків, ніж офіційно встановив ОСОБА_2, не відповідатиме положенням ст. ст. 5, 44 Закону України „Про банки і банківську діяльність.

Виходячи із меж позовних вимог про стягнення на користь позивачки відсотків по вкладу в гривнах за період з січня 2009 року по 11 листопада 2010 року, як зазначено прокурором у позові, суд вважає необхідним стягнути із ПАТ „ОСОБА_2 Аваль на користь ОСОБА_1 заборговані відсотки по вкладу у гривнях в сумі 11205 гривень 26 копійок ( 50000 х 12%:100 = 6000: 364 = 16,43 х 682 + 11205, 26 гр.).

Понесені позивачко ОСОБА_1 судові витрати по оплаті вартості публікації оголошення в пресі про виклик третьої особи, які документально підтверджені / а.с. 191, 194, 196, 198 /, підлягають до часткового відшкодування за рахунок відповідача згідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 83, 44 % від заявлених позовних вимог ( 61205, 26 х 100 % : 73351 ).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 95, 203, 232, 237, 239, 244, 526, 625, 626, 631, 1058, 1059, 1060, 1061, 1074 ЦК України, пунктами 1.1, 2.1, 2.4.1, 2.5, 3.1.1, 3.2.1, 3.2.2., 3.2.3, 3.3.2, 4.2, 6.4 Договору № 20/02 02/08 на вклад Універсальний від 29 грудня 2008 року, пунктом 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції у банках України, ст. 17 Загальної декларації прав людини, ст. ст. 41, 57, 99 Конституції України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 Аваль ( юридична адреса 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300001 ) на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 02/08 від 29 грудня 2008 року 50000 гривень та 11205 гривень 26 копійок відсотків по цьому вкладу, стягнувши за даним договором 61205 гривень 26 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 Аваль на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті публікації оголошення в пресі про виклик третьої особи 350 гривень 45 копійок.

Всього стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 Аваль на користь ОСОБА_1 61555 ( шістдесят одну тисячу пятсот пятдесят пять ) гривень 71 копійку.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 Аваль на користь держави в рахунок відшкодуванням витрат по оплаті інформаційно технічного забезпечення розгляду справи 120 ( сто двадцять ) гривень та в рахунок оплати судового збору 612 ( шістсот дванадцять) гривень 05 копійок.

В іншій частині позовних вимог Миргородського міжрайонного прокурора до Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 Аваль відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_5