Рішення № 32309546, 17.02.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-72/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 січня 2011 року місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Альошиної Н.М.

при секретарі - Непокупній Л.М.,

адвоката - ОСОБА_1,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль», третя особа; ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, .

встановив;

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», 3особа ОСОБА_5 про стягнення суми вкладу, відсотків та пені згідно умов договору в сумі 323.784,50грн. в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму банківського вкладу 228.500грн. та пеню за прострочення виплати грошового вкладу в розмірі 95.284,50грн., а всього 323.784,50грн. та покласти на відповідача понесені нею судові витрати.

В ході судового слухання справи позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з уточненим позовом про відшкодування шкоди, в якому просила стягти з відповідача на її користь шкоду завдану працівником відповідача, а саме суму банківського вкладу у розмірі 228.500 грн., пеню за прострочення виплати суми грошового вкладу в розмірі 95.284,5 грн, а всього стягти з відповідача 323.784 грн. 50 коп. та понесені нею судові витрати.

На обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що 17 серпня 2006 року вона звернулася до Миргородського відділення АППБ «Аваль», правонаступником якого на даний час є ПАТ «ОСОБА_4 Аваль»з метою відкриття рахунку банківського вкладу.

У приміщенні кабінету керуючої Миргородським відділенням АПП банку «Аваль»особисто ОСОБА_5, запропоновано їй укласти договір на вклад універсальний з відсотковою ставкою 25 % річних строком на один рік. Умови запропоновані керуючою банком від імені банку її задовольнили і 17 серпня 2006 року у кабінеті керуючої Миргородським відділенням АПП «Аваль»між нею та Банком, інтереси якого по довіреності представляла ОСОБА_5, було укладено договір на вклад Універсальний № 20/02-02/25 строком до 17 серпня 2007 року на суму 23.000 гривень зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 25 % річних.

Договір був підписаний нею як вкладником, та від імені банку - ОСОБА_5 завірений мокрою банківською печаткою.

17 серпня 2006 року вона передала банку грошові кошти у розмірі вказаному в договорі, тобто 23.000 грн. шляхом їх готівкового внеску на відкритий їй Банком вкладний рахунок № 2625071913/25, та отримала прибутковий касовий ордер № 3 від 17 серпня 2006 року, чим вона виконала свої обовязки відповідно до умов ОСОБА_6.

29 листопада 2006 року вона поповнила свій вкладний рахунок на 11.000 грн. і отримала прибутковий касовий ордер №4 від 29 листопада 2006 року і станом на 29.11.2006 р. на рахунку була сума 34.000 грн.

01 лютого 2007 року вона поповнила свій вкладний рахунок на 12.000 грн. про що був виданий прибутковий касовий ордер № 16 від 01 лютого 2007 року і на рахунку було 46.000 грн.

15 червня 2007року вона поповнила вкладний рахунок на 80.000 грн., і отримала касовий прибутковий ордер №7 від 15.06.2007р., на рахунку була сума 126.000 грн.

Так як 17.08.2007р. закінчувався строк договору вона звернулася до керуючої Миргородським відділенням АПП ОСОБА_6 «Аваль»ОСОБА_7 з вимогою про повернення їй суми вкладу, остання запропонувала продовжити строк договору до 17.08.2008 року на умовах, що були передбачені договором. Вона погодилась і договір було пролонговано до 17.08.2008р.

Про продовження строку договору свідчить те, що вона 20 серпня 2007 року поповнила вкладний рахунок на 95.000 грн. про що їй було видано прибутковий касовий ордер, але цей ордер у неї не зберігся. Про прийняття банком вказаної суми свідчить особистий запис керуючої Миргородським відділенням Банку ОСОБА_5 на її примірнику договору банківського вкладу. Станом на 20 серпня 2007 року на рахунку була сума 221.000 грн.

09.11.2007 р. вона поповнила вкладний рахунок відповідно до умов договору на 7.500 грн., на рахунку вже була сума 228.500 грн.

07 березня 2008 року вона зняла відсотки нараховані відповідно до умов договору в сумі 10.000 грн. Жодних квитанцій Банком їй не було видано, але в її примірнику договору ОСОБА_5 зробила запис «- 10.000 (07.03.08)»

17 серпня 2008 року закінчився строк дії договору банківського вкладу, вона звернулася до відповідача з письмовою заявою у якій просила повернути суму грошового вкладу але банк до цього часу кошти в сумі 228.500 грн. не повернув та надіслав листа в якому повідомив, що договір на вклад укладений між нею та відповідачем не зареєстрований, не обліковується та не зберігається у ВАТ «ОСОБА_4 Аваль». Договір укладений ОСОБА_5 на умовах не передбачених нормативними документами Банку з перевищенням своїх повноважень.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що рахунки не відкривалися, кошти до Банку не надходили про що по вказаним фактам направлена інформація для проведення перевірки правоохоронними органами.

Відповідно до п.4.1 ОСОБА_6 у випадку не обгрунтованого не повернення Банком суми вкладу в строк, визначений в п.п. 1.1, ОСОБА_6 виплачує пеню у розмірі 0,05 % від неповерненої суми вкладу за кожен день затримки виплат, оскільки відповідач відмовляється повертати їй суму вкладу після закінчення строку договору, вона просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 95.284, 5 грн. ( 228.500 х 0,05%=114,25грн. в день, з 17.08.2008року по 30.11.2010р.= 834дні.х 114,25 = 95.284,50грн.

Пунктом 2.4.1 ОСОБА_6 передбачено, що відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк до дня який передує його повернення вкладникові. Відповідно до п.2.4.2 ОСОБА_6 нараховані відсотки можуть бути отримані вкладником календарного числа кожного місяця в яке було внесено суму грошових коштів, вказану в п.1.1 ОСОБА_6 на вкладний рахунок, та/ або в будь який інший робочий день після цієї дати, а також при закритті рахунку

Вона вважає, поскільки відповідач своїм листом фактично визнав що договір був укладений між нею та ОСОБА_5, яка була посадовою особою Банку до повноважень якої входило в тому числі укладення договорів від імені Банку, а пунктом 6.4 ОСОБА_6 передбачено, що ОСОБА_6 несе відповідальність за дії службовця при виконанні ним посадових обовязків, як за свої власні, її вимоги є законними.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її адвокат уточнені позовні вимоги підтримали просили суд їх задовольнити, пояснивши при цьому, що безпідставна відмова відповідача не повертати борг змусила її звертатися до суду та нести витрати судового збору, витрати ІТЗ з розгляду справи судом та юридичної допомоги.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків. Таким чином, навіть якщо працівник банку, який відповідно до своїх посадових обовязків мав право на укладення договору банківського вкладу і діяв не добросовісно та з перевищенням своїх посадових обовязків то це не є підставою для визнання договору неукладеним, а банк повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником.

Представник відповідача ОСОБА_2, діючий відповідно довіреності від 05.11.2009року(а.с.24) позовні вимоги не визнав вважає їх безпідставними та просив в їх задоволенні відмовити так як кошти у вигляді вкладу до банку не потрапляли. Відповідно до проведеної перевірки зазначений договір у банку не зареєстрований та не обліковується, рахунок у договорі № 2625071913/ 25 у банку не відкривався, грошові кошти від позивачки на виконання договору до банку не надходили, касові операції щодо прийняття від позивачки готівки в якості вкладу або видачі відсотків за вкладом не проводилися, прибуткові касові ордери банком позивачці не видавалися, що підтверджується висновком незалежної аудиторської фірми «Баланс»від 06.11.2009року, результатами позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції АТ «ОСОБА_4 Аваль»за період з 01.01.2003р по 16.03.2009р. що була проведена КРВ у м. Миргород та Миргородському районі при розслідуванні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст.191 ч.5 КК України на підставі постанови старшого слідчого Миргородської міжрайонної прокуратури від 04.02.2010року.

Цей договір є нікчемним поскільки недотримана його письмова форма, передбачена Інструкцією про касові операції в банках України, якою визначені зразки касових документів на підставі яких здійснюються приймання та видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом з використанням компютерної техніки з відображенням обовязкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією. Приймання готівки від клієнтів здійснюється через каси банків, після приймання готівки клієнту видається квитанція, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі та містить найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції та підпис працівника банку що прийняв готівку, відбиток печатки або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом, в зазначених прибуткових касових ордерах не міститься підпис касира. До службових обовязків ОСОБА_5 не входило здійснення касових операцій прийняття коштів від клієнтів, позивачкою належно не підтверджено завдання шкоди працівником банку.

Третя особа ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлена відповідно до вимог Закону в судове засідання не зявилась, про що судовим розпорядником були складені відповідні акти, тому суд вважає, що її неявка не перешкоджає розглядові справи, до того сам відповідач не заперечував того, що остання перебуває в розшуку.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши і детально проаналізувавши матеріали справи судом встановлено;

Судом встановлено, що 17 серпня 2006 року між позивачкою ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого у звязку із зміною назви є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/25 на вклад Універсальний.

Сума вкладу становила 23000 гривень.

Відповідно до п. 1.2 ОСОБА_6 на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних.

Згідно п. 2.2 ОСОБА_6, для обліку суми вкладу ОСОБА_6 відкрив позивачці рахунок № 2625071913/25.

Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 12 місяців (а.с. 6) до 17 серпня 2007року, його підписано сторонами та підпис представника відповідача скріплено мокрою печаткою банку.

На виконання умов договору позивачка ОСОБА_3 передала готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 23000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 3 від 17 серпня 2006 року (а.с.7).

Відповідно до п. 2.5 умов ОСОБА_6 ОСОБА_3 скориставшись своїм правом поповнення вкладного рахунку 29.11.2006року внесла 11.000грн.відповідно до касового ордеру №4.

01.02.2007року рахунок було поповнено на 12.000грн. та видано прибутковий касовий ордер № 16.

15.06.2007року позивачка поповнила вкладний рахунок на 80.000грн.,про що їй було видано прибутковий касовий ордер № 7 (а.с.7,8).

Так як строк дії договору закінчувався 17.08.2007року за угодою сторін дію цього договору було пролонговано до 17 серпня 2008року, про що представником банку на договорі було зроблено відповідну відмітку.

Позивачкою після продовження строку дії договору 09.11.2007року поповнено вкладний рахунок на 7.500грн. та отримано прибутковий касовий ордер № 5 (а.с.9).

Позивачка ОСОБА_3 в поясненнях зазначала про поповнення нею вкладного рахунку на 95.000грн., але підтверджуючого документу цьому не надала, а тому у суду відсутні підстави вважати це твердження як слушне.

Таким чином на банківському рахунку позивачки, як підтверджена документально була сума 133.500грн.

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона згідно ст. 60 ЦПК України зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За виниклої необхідності 07 березня 2008року позивачкою ОСОБА_3 в приміщенні банку було отримано10.000грн. як відсотки нараховані банком, про що ОСОБА_5 зробила відповідну відмітку на договорі, але квитанції не видала.

Своєю відповіддю від 16.04.2009року на звернення позивачки ОСОБА_3 про повернення суми вкладу (а.с.27) відповідач відмовив в задоволенні її заяви та повідомив, що спірний договір не зареєстрований та не зберігаються у ВАТ «ОСОБА_4 Аваль», крім того, вони укладені ОСОБА_5 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ «ОСОБА_4 Аваль»та з перевищенням своїх повноважень, на підставі вказаного договору рахунок у Миргородському відділенні не відкривався і кошти до банку не надходили, тому ВАТ «ОСОБА_4 Аваль»не має правових підстав для виплати коштів за договором, що змусило позивачку звертатися до суду за захистом своїх прав.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі та має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачкою копії прибуткових ордерів, оригінали яких були оглянуті судом при розгляді справи № 3 від 17.08.2006р., № 4 від 29.11.2006р., № 16 від 01.02.2007року, № 7 від 15.06.2007року, № 5 від 09.11.2007року (а.с.7-9) відповідають вказаним вимогам Інструкції, отже вони являються документами які підтверджують внесення грошової суми до банку і письмова форма договорів банківського вкладу є додержаною.

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_5 на той час начальником Миргородського територіально-відокремленого безбалансового відділення Полтавського обласного філіалу АППБ «Аваль», що підтвердив відповідач у своїй відповіді на адресу позивачки (а.с.27), та скріплений печаткою Миргородського відділення ПОД АППБ «Аваль», яка згідно показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, зберігалась у начальника відділення, свідки не заперечували проти схожості її підписів, та пояснили, що таких документів за період їх роботи з 2002, 2003років в банку не було, така форма їх виготовлення їм невідома, оскільки весь документооблік в Банку компютеризований. Гроші від клієнта після укладання договору, приймає виключно касир, що знаходиться в окремому приміщенні.

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

ОСОБА_5 діяла на підставі повноважень від імені банку передбачених довіреністю. Згідно п.6.4 ОСОБА_6 брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб (в даному випадку ОСОБА_5М.), як за свої власні.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 не будучи особою обізнаною в правилах проведення банківських операцій, звернулась до начальника відділення як до посадової особи, не зобовязана була знати порядок оформлення банківських операцій і не може бути відповідальною за порушення працівниками банку положень інструкцій та інших внутрішніх банківських нормативних документів.

З цих підстав, суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача про нікчемність даного договору, оскільки на його підтвердження не надано жодних доказів.

Не може бути прийняте судом до уваги посилання представника відповідача на те, що кошти від ОСОБА_3 за зазначеним договором до каси банку не надходили і рахунок по ньому не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі нею коштів відповідальному працівнику Банку ОСОБА_5, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі ОСОБА_3

Крім цього за умовами п.2.2 договору вказаний рахунок зобовязувався відкрити банк, а у виданому вкладнику прибутковому касовому ордеру банком був зазначений номер рахунку, який відповідав змісту договору.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів того, що ОСОБА_5 діяла з перевищенням своїх повноважень.

Суд не може взяти до уваги твердження представника відповідача, що аудиторськими висновками та актом КРУ (а.с.54- 66) підтверджується те що договір між позивачкою та відповідачем не укладався, оскільки метою перевірок було встановлення наявності заборгованості по спірним договорам по облікових документах банку станом на 30 червня 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, договір між позивачкою ОСОБА_3 і відповідачем ПАТ «ОСОБА_4 Аваль»на вклад Універсальний № 20/02-02/25 від 17 серпня 2006року є укладеним і таким, що набрав чинності.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.4.1 ОСОБА_6 у випадку не обгрунтованого не повернення Банком суми вкладу в строк, визначений в п.п. 1.1, ОСОБА_6 виплачує пеню у розмірі 0,05 % від неповерненої суми вкладу за кожен день затримки виплат.

Пунктом 2.4.1 ОСОБА_6 передбачено, що відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк до дня який передує його повернення вкладникові. Відповідно до п.2.4.2 ОСОБА_6 нараховані відсотки можуть бути отримані вкладником календарного числа кожного місяця в яке було внесено суму грошових коштів, вказану в п.1.1 ОСОБА_6 на вкладний рахунок, та/ або в будь який інший робочий день після цієї дати, а також при закритті рахунку

Відповідно до наданих доказів позивачкою про внесення суми вкладу на її рахунок у банк відповідача суд вважає, що сума пені, підлягаюча до стягнення з відповідача повинна обраховуватися, виходячи із доведеної суми вкладу 133.500грн. х 0,05% = 66,75грн. в день. Її сума за 834 дня (17.08.2008р.- 30.11.2010р) х 66,75грн. = 55.669,50грн., яка підлягає стягненню з відповідача, поскільки статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний відшкодувати шкоду завдану його працівником, а саме суму вкладу133.500грн. з нарахованою пенею за прострочення виплати грошового вкладу позивачці ОСОБА_3 55.669,50грн., що ґрунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України в звязку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки документально підтверджені судові витрати в сумі 5820,00 гривень, з них: 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700грн. судовий збір (а.с.1), 4000 гривень витрати на правову допомогу (а.с.38).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 386,525,611, 1058- 1060 ЦК України 10,11,60, 81,84, 88, 213-215,218, 294 ЦПК України, суд

Вирішив;

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3 грошовий вклад в сумі 133.500 грн. (сто тридцять три тисячі пятсот гривень), 55.669,50 грн. (пятдесят пять тисяч шістсот шістдесят девять тисяч грн.) 50коп. пені неповернутої суми вкладу по ОСОБА_6 № 20/02-02/ 25 на вклад Універсальний ( без пролонгації) від 17 серпня 2006 року, та 5820 гривень 00 коп. судових витрат, всього 194.989,50грн. (сто девяносто чотири тисячі девятсот вісімдесят девять грн.)50коп.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя:

ОСОБА_13