Постанова № 32307090, 08.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа № 805/8257/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про скасування рішення від 30.11.2012 року № 4790/32270533, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля» (далі - ДП «Артемвугілля», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (далі - УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки, відповідач) про скасування рішення від 30.11.2012 року № 4790/32270533.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірним рішення УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області №4790/32270533 від 30.11.2012 року про застосування ДП «Артемвугілля» штрафних санкцій в сумі 30799,32 грн. та нарахування пені в сумі 5543,88 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі, оскільки відповідач прийняв одне рішення за декілька базових звітних періодів, а не окремо за кожний базовий період, при цьому, спірне рішення не погоджено з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, а також відповідачем порушено строки надсилання цього рішення на адресу позивача та не враховано наявної заборгованості з різних тарифів єдиного внеску. Таким чином, позивач просить у судовому порядку скасувати рішення УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки від 30.11.2012 року № 4790/32270533.

Представник позивача Медведєв В.Ю. (довіреність від 28.12.2012 року № 1-12/12-250) надав клопотання з проханням розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що спірне рішення від від 30.11.2012 року № 4790/32270533 не суперечить чинному законодавству, оскільки ДП «Артемвугілля» не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за ставкою 34,7%, 2,6%, 33,2% за червень 2012 року, у зв'язку з чим УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки були застосовані відносно ДП «Артемвугілля» штрафні санкції та пеня. Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача Рубан О.А. (довіреність від 27.03.2013року № 9656/02) також надав клопотання з проханням розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Державне підприємство «Артемвугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 19.02.2003 року за № 1 256 120 0000 000078, ідентифікаційний код 32270533, місцезнаходження - 84601, Донецька область, м. Горлівка, просп. Леніна, буд. 13.

Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДП «Артемвугілля» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відокремлений підрозділ позивача є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску в установлені Законом України № 2464-VI строки в повному обсязі.

З матеріалів справи судом встановлено, що УПФУ в Центрально-Міському районі міста Горлівки прийнято рішення від 30.11.2012 року № 4790/32270533 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату несвоєчасне перерахування) єдиного внеску», згідно якому до ДП «Артемвугілля» застосовано штраф у розмірі 30799,32 грн. та нараховано пеню у розмірі 5543,88 грн. за період з 30.07.2012 року по 17.08.2012 року.

Підставою для прийняття цього рішення стало несвоєчасна сплата ДП «Артемвугілля» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на користь УПФУ в Центрально-Міському районі міста Горлівки за ставкою 34,7%, 2,6%, 33,2% за червень 2012 року.

При цьому, позивач не заперечує проти того, що несвоєчасно сплатив поточні платежі за зазначений період, що також підтверджується карткою особового рахунку ДП «Артемвугілля» (а.с. 30-32).

Разом з цим, позивач вважає, що УПФУ в Центрально-Міському районі міста Горлівки неправомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки відповідачем не застосовано одне рішення за кожний базовий період та не дотримано форми рішення згідно додатку 10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення.

Правовідносини, що склалися між сторонами по справі з 01 січня 2011 року регулюються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.2 , 7 ст. 9 Закону України № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць.

Отже, позивач повинен був сплатити зобов'язання з єдиного внеску за червень 2012 року до 20 липня 2012 року.

Відповідно до вимог ч. 10 статті 9 Закону України № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

30 листопада 2012 року УПФУ Центрально-Міському районі міста Горлівки прийняте рішення № 4790/32270533 про застосування ДП «Артемвугілля» штраф у розмірі 30799,32 грн. та нарахування пені в розмірі 5543,88 грн. за період з 30.07.2012 року по 17.08.2012 року за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.7).

Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 6 ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону Пенсійному фонду та його територіальним органам надано право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно із вимогами ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно із вимогами ч.13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів. Додатком 10 до цієї Інструкції передбачена форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Дана форма містить в собі посилання на частину десяту та пункт 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Оскаржуване позивачем рішення містить посилання на пункт 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено право територіального органу Пенсійного фонду застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Також рішення містить посилання на частину 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено нарахування пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Підприємством самостійно нараховано зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за базовий період: червень 2012 року та несвоєчасно їх сплачено, що підтверджується даними особового рахунку позивача з єдиного внеску.

У зв'язку з вказаним порушенням відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від несплаченої суми зобов'язань та нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Позивач помилково тлумачить ч. 14 ст. 25 зазначеного вище Закону в частині обов'язкового погодження кожного прийнятого рішення з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та помилково вважає, що воно повинно надсилатися протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

Приписами частини 14 статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що порядок прийняття рішень, встановлений Пенсійним фондом за погодженням Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Закон не вимагає узгодження кожного прийнятого рішення територіальним органом ПФУ з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, як не вимагає надіслання такого рішення протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

Отже, відповідачем виконані вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, позивачем не доведено своєчасну сплату зобов'язань з єдиного внеску за червень 2012 року у граничні терміни, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що стало підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно якої при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, то суд вважає, що це також не вплинуло на суми застосованих санкцій та нарахованої пені та не порушило права позивача.

Що стосується перерозподілу коштів позивача, спрямованих на сплату єдиного внеску за конкретний період на погашення недоїмки, що виникла раніше, то хронологічний порядок погашення прямо передбачений частиною 6 статті 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій у розмірі у розмірі 30799,32 грн. та пені у розмірі 5543,88 грн. правомірним та таким, що ґрунтується на законі, а отже відсутні правові підстави для його скасування.

Таким чином, з аналізу перевірених доказів та наведених норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування рішення від 30.11.2012 року № 4790/32270533 про застосування до ДП «Артемвугілля» штраф у розмірі 30799,32 грн. та нарахування пені у розмірі 5543,88 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій відповідача згідно заявленому позову, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про скасування рішення від 30.11.2012 року № 4790/32270533 - відмовити повністю.

Постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 08 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.