Постанова № 32307012, 08.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р. Справа № 804/8001/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Лисенка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дорожник» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа Дніпродзержинська міська виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Дорожник» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа Дніпродзержинська міська виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому позивач просить: зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку № 260472945101 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним підприємством «Дорожник» (код ЄДРПОУ 313229952) у філії «Дніпровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 11.10.2012 року накладено арешт на розрахункові рахунки підприємства, в тому числі і на спеціальний рахунок № 260472945101, який відповідно до довідки, наданої Філією «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 15.04.2013 № 33/588 року, використовується для виплати коштів по лікарняних листках згідно ЗУ «Про єдиний соціальний внесок». Позивач вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови від 11.10.2012 року накладено арешт на спеціальний рахунок по коштах Фонду, який не може бути арештованим відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III. Також, арешт вказаного спеціального рахунку може привести до того, що грошові кошти, які повинні бути використані виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, будуть використані не за призначенням, всупереч законодавству України.

У судове засідання з'явився представник позивача, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

8 липня 2013 року відповідач до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника та пояснення, в яких зазначив, що здійснити примусове списання коштів, які мають призначення як страхові внески, відділ ДВС не може. Законодавчого врегулювання даного порядку списання коштів не має. За загальним правилом здійснення виконавчого провадження, до моменту завершення провадження, арешт з майна та коштів боржника не може бути знятий. Кошти по виконавчим документам на користь стягувачів та виконавчий збір на користь держави не були стягнуті у повному обсязі. Також зазначив, що у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Від Дніпродзержинської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 08.07.2013 року до суду були надані пояснення, в яких виконавча дирекція просила задовольнити позов в повному обсязі та розглянути справу без участі її представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №34837314 з виконання виконавчих документів, у складі якого перебуває 63 виконавчих документа про стягнення боргів з Комунального підприємства «Дорожник», ЄДРПОУ 31329952 (вул. Петровського, 176), з яких 4 виконавчі документи на суму 3 282 719,85 грн. стягнення на користь Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС України, на інших стягувачів на загальну суму стягнення 6 780 829,44 грн.

В ході виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем у відповідності до вимог ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», 11.10.2012р. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунок №260472945101, що обліковується в Філії «Дніпропетровське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит». Вказана постанова державного виконавця прийнята банком до виконання. На момент арешту на вказаному рахунку Комунального підприємства «Дорожник» перебували кошти у сумі 8363,56 грн.

Не погоджуючись з діями державного виконавця щодо накладення арешту на спеціальний рахунок по коштах Фонду, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з нижченаведеного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV (далі - Закон №606-XIV), Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-III (далі - Закон № 2240-ІІІ).

У відповідності до вимог ч. 2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. №2240-III, страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до частин першої та другої ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз статей 52, 57 цього Закону дає підстави стверджувати, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.

Разом з тим, за положеннями статті 21 Закону України № 2240-III передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 2 ст. 60 Закону № 606-XIV).

В судовому зсіданні представником позивача зазначено та підтверджено матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Дорожник» письмово 28.05.2013 року вих. № 238 зверталось до відповідної виконавчої служби з проханням зняти арешт з спеціального рахунку № 260472945101 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Однак, відповіді до теперішнього часу не отримано.

Також, Дніпродзержинська міська виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Дніпродзержинська МВ ДОВ ФСС з ТВП) зверталась до Дніпровського відділу ДВС ( лист від 25.02.2013р. №02-13-412) з проханням зняти арешт зі спеціального рахунку, але відповідь на адресу Дніпродзержинської МВ ДОВ ФСС з ТВП не надходила.

Крім того, Дніпродзержинська МВ ДОВ ФСС з ТВП зверталась до прокуратури Дніпровського району м. Дніпродзержинська (лист від 30.04.2013р. № 02-13-1005) та повідомляла про порушення Дніпровським відділом ДВС вимог чинного законодавства, але відповідь на адресу Дніпродзержинської МВ ДОВ ФСС з ТВП також не надходила.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що станом на 08.07.2013р. кошти на здійснення матеріального забезпечення застрахованим особам КП «Дорожник» не перераховані і залишаються на окремому рахунку зворотнього фінансування №25607231364003 в сумі 9053,81 грн.

Оскільки страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону, платіжна вимога №105 від 13 листопада 2012 року, адресована банку про безспірне списання коштів з рахунку, була повернута до відділу без виконання згідно глави 2 п.п 2.18 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 11.10.2012р. накладено арешт на спеціальний рахунок по коштах Фонду, який не може бути арештованим відповідно до вимог Закону України № 2240, оскільки цей рахунок є спеціалізованим, а саме, є рахунком Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на якому обліковуються кошти, які надійшли боржнику (КП «Дорожник») від Фонду для виплати коштів працівникам цього підприємства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Дорожник» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа Дніпродзержинська міська виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку № 260472945101 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним підприємством «Дорожник» (код ЄДРПОУ 313229952) у філії «Дніпровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 13 липня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник