Рішення № 32306307, 11.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2874/13 Справа № 2/0417/6874/12 Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Григорченко Е.І. Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі -Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного підприємства «Золодар», приватного підприємства «ТавріяПівденьАгро», закритого акціонерного товариства «Науково - виробниче об'єднання "Орбіта», товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» про визнання недійсними договорів купівлі - продажу, визнання недійсним договору застави, визнання права спільної сумісної власності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернулася з позовом до відповідачів і просила суд визнати недійсними договір купівлі-продажу цінних паперів № 278Б від 02.10.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар"; договір купівлі-продажу цінних паперів № 979Б від 08.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар";договір купівлі-продажу цінних паперів № 346Б від 21.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар";договір купівлі-продажу цінних паперів № 1033Б від 22.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар"; договір купівлі-продажу цінних паперів № 354Б від 26.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "ТавріяПівденьАгро"; договір купівлі-продажу цінних паперів № 356Б від 26.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "ТавріяПівденьАгро".

Визнати недійсним договір застави акцій. Витребувати у приватного підприємства "Золодар" прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" у кількості 860 000 штук та прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Орбіта" в загальній кількості 1 556 196 штук. Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на 860000 штук простих іменних акції Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта". Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на 1556196 штук простих іменних акції Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" . Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» внести зміни до системи реєстру власників простих іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» щодо припинення блокування на особовому рахунку Приватного підприємства «Золодар» простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» у кількості 860000 штук. Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» відкрити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в системі реєстру власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» особовий рахунок співвласників. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» здійснити депозитарну операцію щодо припинення блокування на особовому рахунку Приватного підприємства «Золодар» простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Орбіта» у кількості 1 556 196 штук. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» відкрити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільний рахунок співвласників цінних паперів. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» здійснити облікову депозитарну операцію щодо переказу простих іменних цінних акцій Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Орбіта» у кількості 1 556 196 штук з рахунку в цінних паперах Приватного підприємства «Золодар» та зарахування на спільний рахунок співвласників цінних паперів ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 28.07.1995 року уклала шлюб з ОСОБА_3 За час шлюбу ОСОБА_3 придбав 860 000 шт. простих іменних акцій ЗАТ „НВО „Орбіта" та 1 556 197 шт. простих іменних акцій ВАТ НВП „Орбіта".

Нещодавно позивач дізналася, що її чоловік ОСОБА_3 здійснив відчуження простих іменних акцій, що належать їм на праві спільної сумісної власності, без її згоди, тому просить суд визнати договори купівлі-продажу цінних паперів недійсними. Позивачка також посилається на те, що у відповідності до договору застави акцій, посвідченого 27 грудня 2007 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, ПП „Золодар", як новий власник акцій, передало в заставу, а ЗАТ „НВО „Орбіта" прийняло 860 000 шт. простих іменних акцій ЗАТ „НВО „Орбіта" та 1556196 шт. простих іменних акцій ВАТ „НВП „Орбіта".

Враховуючи те, що договори купівлі-продажу цінних паперів, за якими ПП „Золодар" придбало спірні корпоративні права, є недійсними, тому 860 000 шт. простих іменних акцій ЗАТ „НЕЮ „Орбіта" та 1 556 196 шт. простих іменних акцій ВАТ „НВП „Орбіта" не можуть бути предметом застави, оскільки ПП „Золодар" не є власником та не може відчужувати ціні папери.

За таких обставини позивач просить визнати договір застави недійсним та визнати за нею та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на 860 000 шт. простих іменних акцій ЗАТ „НВО „Орбіта" та на 1 556 196 шт. простих іменних акцій ВАТ „НВП „Орбіта". Крім того, позивач просить суд зобов'язати ЗАТ „НВО Орбіта" та ТОВ «Імпульс» внести відповідні зміни до системи реєстру простих іменних цінних паперів ЗАТ „НВО „Орбіта" та ВАТ „НВО „Орбіта".

Відповідач ПП „Золодар" позов визнав.

Відповідачі ЗАТ «Науково - виробниче об'єднання "Орбіта», ТОВ «Імпульс» позовні вимоги не визнали.

Відповідач ПП «ТавріяПівденьАгро» припинив діяльність.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню, згідно п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, та ухвалення нового рішення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 28.07.1995 року уклала шлюб з ОСОБА_3 /а.с. 11/.

14 травня 2007 року ОСОБА_3 придбав за договорами купівлі - продажу цінних паперів, прості іменні акції ЗАТ „НВО „Орбіта" в загальній кількості 860 000шт. В цьому ж році ОСОБА_3 за договорами купівлі - продажу цінних паперів, придбав 1 556 197 шт. простих іменних акцій ВАТ „НВП „Орбіта".

Придбані ОСОБА_3 прості іменні акції ЗАТ „НВО „Орбіта", в загальній кількості 860 000 шт. - продані ОСОБА_3 Приватному підприємству „Золодар", за договором купівлі-продажу цінних паперів № 278Б від 02.10.2007 року, договором купівлі-продажу цінних паперів № 979Б від 08.11.2007 року, договором купівлі-продажу цінних паперів № 346Б від 21.11.2007 року, договором купівлі-продажу цінних паперів № 1033Б від 23.11.2007 року /а.с. 25, 27, 29, 31/.

Прості іменні акції ВАТ „НВП „Орбіта", в загальній кількості 1 556 196 шт., були продані ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства «ТавріяПівденьАгро», за договором купівлі-продажу цінних паперів № 354Б від 26.11.2007 року та договором купівлі-продажу цінних паперів № 356Б від 26.11.2007 року /а.с. 33, 35/.

На даний час прості іменні акції ВАТ „НВП „Орбіта", в загальній кількості 1556197 шт., належать ПП „Золодар".

ОСОБА_3 за продаж спірних акцій отримав 647 963,92 грн.

ЗАТ „НВО „Орбіта" була надана позика ПП „Золодар" по договору № 2209/05-07 від 26.12.2007 року із коштів кредиту, який ЗАТ „НВО „Орбіта" отримало по кредитному договору №012/03-00/241-07 від 25.12.2007 року. Вказаний кредит було взято ЗАТ „НВО „Орбіта" для надання позики ПП „Золодар".

В забезпечення виконання зобов'язань ПП „Золодар" перед ЗАТ „НВО „Орбіта" по поверненню позики по договору №012/03-00/241-07 від 25.12.2007 року весь пакет акцій, що належить ПП „Золодар" в статному капіталі ЗАТ „НВО „Орбіта" та весь пакет акцій, що належить ПП „Золодар" у статутному капіталі ВАТ „НВП „Орбіта", знаходяться у заставі в ЗАТ „НВО „Орбіта".

Позивач є приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та, виконуючи свої професійні обов'язки, посвідчувала документи ПП „Золодар", а тому їй була відома та обставина, що власником акцій, що належали її чоловіку стало ПП „Золодар".

На виконання умов договорів купівлі - продажу акцій, ОСОБА_3 було оформлене та підписане передавальне розпорядження для внесення відповідних відомостей про зміну власника до реєстру власників іменних цінних паперів та передано реєстратору ТОВ „Імпульс".

Відчуження акцій не потребує нотаріального посвідчення чи державної реєстрації.

Акція є неподільною, тому лише власник акцій набуває повний комплекс корпоративних прав та обов'язків. Зазначені права та обов'язки належать лише тому з подружжя, який є власником цінних паперів, і в разі поділу майна подружжя вартість акцій повинна бути включена до вартості майна подружжя, яке підлягає поділу.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач жодним чином не мала та не має права на розпорядження акціями, та її згода при укладанні договорів купівлі - продажу акцій не потрібна. Позивач має право лише на половину коштів, отриманих від продажу зазначених вище акцій.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач пропустила позовну давність, тому відмовив у позові з цих підстав.

З такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсними оспорюванні договори купівлі-продажу цінних паперів, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що акція є неподільною, позивач не мала та не має права на розпорядження акціями, та її згода при укладанні договорів купівлі - продажу акцій не потрібна.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на ст. 215, 368, 369 ЦК України, ст. ст. 65 , 60, 69 СК України, ст. 6 Закону України від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", роз'яснення п. п. 7 та

8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", п. п. 26 та 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" і не з'ясував обставин справи за змістом цих положень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач та ОСОБА_3 з 28.07.1995 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого останній придбав прості іменні акції ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" у кількості 860 000 штук та прості іменні акції ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Орбіта" в кількості 1556196 штук /т. 2 а.с. 1-127/.

Відповідно роз'яснень, які містяться в п. 27 постанови, Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", відповідно до ст. 177 ЦК об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери.

Згідно зі ст. 6 Закону України від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" акція є іменним цінним папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера) щодо акціонерного товариства, а також немайнові права, передбачені законодавчими актами, що регулюють питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акції можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вони були придбані за їх спільні кошти.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя визначені ст. 60 СК України. Так, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути грошові кошти, акції та інші цінні папери.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Зазначене відповідає роз'ясненням, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про право на шлюб, на розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

Відповідно до положень ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Докази, які б підтверджували, що спірні договори купівлі-продажу акцій укладені із згоди позивача та одержані кошти від продажу акцій використані в інтересах сім'ї, суду не надані.

Колегія суддів прийшла до висновку про порушення положень ст. 65 СК України, положень ЦК України під час укладення спірних угод, що є підставою для визнання вказаних договорів недійсними.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів купівлі - продажу акцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції, що позивач не має права на розпорядження акціями та її згода при укладанні договорів купівлі - продажу акцій не потрібна, а має право лише на поділ вартості акцій при поділу майна, є помилковими.

Що стосується позовних вимог щодо визнання недійсним договору застави, то колегія суддів вважає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволення, оскільки, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу акцій підлягають задоволенню, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про витребування акцій з чужого володіння підлягають задоволенню з наступних підстав.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності, зокрема, ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що спірні акції вибули з володіння позивача, як власника, без його згоди, набувач придбав спірні акції за відплатним договором і не знав про те, що ці акції придбані у особи, яка не мала права його відчужувати, враховуючи зазначені вище мотиви щодо спільної власності подружжя.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волею.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що майно вибуло з володіння позивача з його згоди.

Представник відповідача ПП «Золодар» в апеляційному суді пояснив, що при укладенні ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу акцій згода ОСОБА_2 на продаж акцій не надавалася, тому з позовом відповідач згоден.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про те, що ОСОБА_3 не мав права відчужувати спірні акції без згоди іншого власника, тому, в даному випадку, зазначені акції підлягають поверненню подружжю.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо визнання права власності на спірні акції не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, є підставою для здійснення відповідних дій щодо внесення змін до реєстру власників простих іменних паперів.

Колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» та ТОВ «Імпульс» вчинити відповідні дії щодо внесення змін до системи реєстру власників цінних паперів тощо, оскільки зазначені позовні вимоги є передчасними, так як відсутні підстави для зобов'язання реєстратора, дії якого не оскаржені, вчинення таких дій.

Крім того, в разі виникнення спору щодо внесення змін до системи реєстру власників цінних паперів, такий спір підвідомчий господарському суду, і в тому разі, якщо однією з осіб, які беруть участь у справі, є фізична особа, оскільки в даному випадку правовідносини між акціонером, реєстратором та товариством виникають з корпоративних відносин.

Зазначене відповідає роз'ясненням в листі Верховного Суду України від 01.08.2007, "Практика розгляду судами корпоративних спорів".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за пропуском позовної давності, суд першої інстанції послався на те, що позивач є приватним нотаріусом та виконуючи свої професійні обов'язки, посвідчувала документи ПП „Золодар", а тому їй було відомо, що власником акцій, які належали її чоловіку стало ПП „Золодар".

Зазначені висновки суду є припущеннями. Крім того, спірні договори, укладені в 2007 році, свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видане на ім'я позивача 10.06.2009 року, а з позовом позивач звернулася 28.05.2012 році, тобто в межах позовної давності передбаченої ст. 257 ЦК України /т.1 а.с. 230-231/.

Між тим, позивач та її представник зазначили, що довідалася про порушення свого права нещодавно і одразу ж звернулася з цим позовом до суду 28.05.2012 року.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку строк, передбачений ст. 257 ЦК України, у межах якого позивач міг звернутися до суду з цими позовними вимогами, не сплинув.

Згідно позиції, викладеної у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Суд першої інстанції не звернув уваги на відповідні роз'яснення пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", зазначивши в рішенні про необґрунтованість позовних вимог, та відмовив у позові за спливом позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного відмовлення у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу акцій, повернення акцій, та застосування судом позовної давності, є обґрунтованими.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не є підставою для задоволення позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено цим рішенням, з зазначених вище підстав.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про визнання спірних договорів недійсними та витребування акцій задовольнити, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати недійсними:

- договір купівлі-продажу цінних паперів № 278Б від 02.10.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар";

- договір купівлі-продажу цінних паперів № 979Б від 08.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар";

- договір купівлі-продажу цінних паперів № 346Б від 21.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар";

- договір купівлі-продажу цінних паперів № 1033Б від 22.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Золодар";

- договір купівлі-продажу цінних паперів № 354Б від 26.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "ТавріяПівденьАгро";

- договір купівлі-продажу цінних паперів № 356Б від 26.11.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "ТавріяПівденьАгро".

Витребувати у приватного підприємства "Золодар" (код в ЄДРПОУ 33516535) прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" (ідентифікаційний код 30540020) у кількості 860 000 штук та прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Орбіта" (ідентифікаційний код 04833760) в кількості 1 556 196 штук, та повернути зазначені акції ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: