Ухвала суду № 32304975, 21.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/11840/13 21.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"

до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"

про стягнення 30 748 468,83 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 30 748 468,83 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11840/13, слухання справи призначено на 12.07.2013 року.

Звертаючись із позовною заявою до Господарського суду міста Києва, позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, у якій просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод", що обліковуються на банківських рахунках - № 260070131911 - в національній валюті України, доларах США, Євро; № 26007010031911 - в російських рублях, золоті, № 26041010031911 - в національній валюті України, відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та на інших відкритих ним рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження в межах 30 817 288, 83 грн.;

- накласти арешт на товари в обороті, а саме вироби, які належать Публічному акціонерному товариству "Київський Ювелірний Завод" на праві власності, що знаходяться у торгівельних приміщеннях за адресами: м. Київ, вул. Голосіївська, 17, 18, 19; м. Київ, вул. Гончара-Дмитрівська, 79/4; м. Київ, вул. Володимирська, 20-А, м. Київ, м. Київ, 13-А, а також у місцях зберігання, доставки, складування та в інших місцях зазначених приміщень;

- накласти арешт на нежилі приміщення готельно-ділового комплексу "Панорама" № 82, 83, 84 загальною площею 478, 80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, які належать Публічному акціонерному товариству "Київський Ювелірний Завод".

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає про зниження поточних активів Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод" та збільшення його довгострокових зобов'язань, а також про повідомлення засобів масової інформації про спроби захоплення та привласнення заводу.

Також позивач зазначає, що на інтернет-ресурсах з купівлі-продажу нерухомості розміщені оголошення, з яких можливо зробити висновок про проведення Публічним акціонерним товариством "Київський Ювелірний Завод" тендеру з купівлі нерухомості, а саме: нежитлових приміщень для розміщення виробничих потужностей та магазинів з продажу ювелірних виробів, загальною площею від 3 000 кв.м. у Шевченківському районі міста Києва.

При цьому, позивачем надано роздруківки з мережі Інтернет, а саме: статтю із інтернет-сайту http://www.companion.ua про зниження у 2012 році чистого прибутку Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод" на 34, 2 % порівняно з 2011 роком, а також про зниження активів товариства та збільшення його довгострокових зобов'язань порівняно з вказаним періодом.

Крім того, позивачем надано роздруківку із інтернет-сайту http://www.unn.com.ua, на якому у розділі новин зазначається про скоєння рейдерської атаки на Публічне акціонерне товариство "Київський Ювелірний Завод" 28.04.2013 року.

Окрім того, на інтернет-сторінці http://kiev.ko.slando.ua розміщено оголошення Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод" про проведення тендеру з купівлі нерухомості для розміщення виробничих потужностей та магазинів з продажу ювелірних виробів, загальною площею від 3 000 кв.м. у Шевченківському районі міста Києва, про що Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" надано витяг із зазначеного сайту на паперовому носії.

Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У відповідності до вказаної норми, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до змісту пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 року при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У відповідності до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 26.12.2011 року, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 року у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Як випливає зі змісту позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", спір між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Київський Ювелірний Завод" виник внаслідок невиконання останнім договору про відкриття кредитної лінії № 235-Н/07 від 28.12.2007 року в частині повернення кредитних коштів.

На підставі зазначеного, накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, окрім тих, що є кореспондентськими, у розмірі ціни позову у даній справі, на думку суду, не може призвести до припинення його господарської діяльності.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що із наданих позивачем документів вбачається ймовірність списання грошових коштів із рахунку Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод", беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський Ювелірний Завод" в сумі 30 817 288, 83 грн., відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод", що обліковуються на банківських рахунках, відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та на інших відкритих ним рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження в межах суми заявлених вимог.

Наразі, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Що ж до заяви Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в частині накладення арешту на товари в обороті, а саме: вироби, які належать Публічному акціонерному товариству "Київський Ювелірний Завод" на праві власності, що знаходяться у торгівельних приміщеннях за адресами: м. Київ, вул. Голосіївська, 17, 18, 19; м. Київ, вул. Гончара-Дмитрівська, 79/4; м. Київ, вул. Володимирська, 20-А, м. Київ, м. Київ, 13-А, а також у місцях зберігання, доставки, складування та в інших місцях зазначених приміщень та накладення арешту на нежилі приміщення готельно-ділового комплексу "Панорама" № 82, 83, 84 загальною площею 478, 80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, які належать Публічному акціонерному товариству "Київський Ювелірний Завод", то суд відзначає, що позивачем не заявлено вимог щодо майна, на яке він просить накласти арешт та, при цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що обраний вид забезпечення позову не відповідає змісту позовних вимог.

За таких обставин, зазначений захід забезпечення позову суд визнає неадекватним по відношенню до заявлених позовних вимог та відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в цій частині заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Київський Ювелірний Завод" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 00227229), що обліковуються на банківських рахунках, відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) та на інших, відкритих Публічним акціонерним товариством "Київський Ювелірний Завод" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 00227229) рахунках, у банківських установах, що будуть виявлені державним виконавцем під час виконання даної ухвали в межах 30 817 288, 83 (тридцять мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 83 коп.) грн.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784).

5. Боржник: Публічне акціонерне товариство "Київський Ювелірний Завод" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 00227229).

6. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

7. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття, тобто з 21.06.2013 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

8. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з моменту її прийняття.

Суддя С.В. Стасюк