Постанова № 32304705, 02.07.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 2а/257/90/13

257/5158/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

при секретарі Кураксіній Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позов до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними мотивуючи свої вимоги тим, що вона має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку у УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради, як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового страхування. Вона отримує з 22.10.2012 року від відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», який складає 130 грн. на місяць. Вважає дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй вказаної допомоги протиправними, оскільки відповідно до чинного законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Просила суд визнати дії УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради неправомірним та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 22.10.2012 року.

Позивач в судове засіданні не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без її участі та також зазначила, що позовні вимоги вона не визнає, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № від 28.12.2008 № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року, було внесено зміни до ч. І ст. 15 Закону України ««Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. На підставі вищевикладеного позивач щомісячно отримує допомогу у розмірі 130 грн., тому просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, 2012 р.н., про що свідчить копія свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_2 Серія НОМЕР_1 від 04.09.2012 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ у м. Донецьку, актовий запис № 1002 (а.с. 8).

Відповідно до довідки № 668/03 від 28.03.2013 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради, як отримувач допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох років у розмірі 130 грн. (а.с. 5)

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 5 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" № 2240-III від 18 січня 2001 року.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону № 2240-III та виключено статті 40-44. Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», не встановлювалось на 2011р. та на 2012 р. іншій, ніж у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 «Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» від 27.12.2001р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування не можливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідно до норм чинного законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Керуючись Законом України № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне шахування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими хованням», Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст. ст.6,8,9-11, 69, 71,86, 159-163, 167 КАСУ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, 2012 р.н. до досягнення ним трирічного віку з 22.10.2012 року неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, 2012 р.н. у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 22.10.2012 року.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя