Ухвала суду № 32304351, 11.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2453/13 Головуючий у 1 інстанції: Білоусова О.М.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„02" липня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Торговельний будинок Україна» про стягнення вартості майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ЗАТ «Торговельний будинок Україна» про стягнення вартості майна.

У позові зазначав, що являється акціонером ЗАТ „Торговельний будинок Україна", що підтверджується протоколом №5 загальних зборів товариства від 10.02.2004 року.

В період з 12.04.2002 року по 25.07.2006 року він працював на посаді директора зазначеного товариства.

У цей період, а саме, 20.11.2002 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у ПП „Укртрансавто" верстати та сплатив їх вартість платіжним дорученням №21 від 20.11.2002 p.: верстат фрезерний ФСШ - 1; верстат ШЛПС-1; верстат круж Ц6- 2; верстат ЦМЕ; верстат комбінований КС 351; верстат комбінований 357; верстат рейсмусний СР-6-9; верстат столярний мод. 2м 112; верстат наждачний строгальний; верстат фуговочний СФ - 6.

Також 10.10 2003 року він придбав у ПП ОСОБА_3 за 20787 грн. верстат «Тема - 3200», що підтверджується видатковою накладною № 001 від 10.10.2003 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №0473 от 10.10.2003 p.

07.03.2003 року він придбав у ПП ОСОБА_5 за 3200 грн. теплогенератор «Бізон», тип 6с, що підтверджується накладною № 149 від 07.03.2003 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №149 від 07.03.2003 р.

Також 31.12.2005 року він придбав у ПП ОСОБА_6 за 3000 грн. аспіраційну систему, що підтверджується накладною № 012156 від 31.12.2005 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №4204 від 31.12.2005 р. Також 31.12.2005 р. придбав у ПП ОСОБА_6 за 3000 грн. торцовочну пилу, що підтверджується накладною № 012157 від 31.12.2005 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №4205 від 31.12.2005 p.

23.01.2006 pоку він придбав у ПП ОСОБА_7 за 2810 грн. комп'ютер Sempron 2800/512Mb/80Gd/l28Mb/DVD-RW та за 1400 грн. монітор 17 Viewsonic VA 702, що підтверджується актом приймання - передачі товару № б/н від 23.01.2006 р. та копією чеку від 23.01.2006 р.

23.01.2006 року він придбав у ПП ОСОБА_4 за 315 грн. картридж, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 854 от 23.01.2006 p.

14.02.2006 року він придбав у ПП ОСОБА_8 за 18400 грн. верстат форматно-раскроєчний М-590, що підтверджується накладною № 7 від 14.02.2006 р. та квитанцією до прибуткового касовому ордеру №74 від 14.02.2006 p.

25.03.2005 pоку він придбав у ПП ОСОБА_9 за 500 доларів США верстат двухфрезерний для виїмки пазів, що підтверджується актом закупки №317 від 25.03.2005 р.

Станом на 01.11.2012 року 500 доларів США по банківському курсу 8 грн. 15 коп. за 1 долар США складали 4075 грн.

Таким чином, придбавши зазначене майно, він витрати власні кошти у сумі 60 804 грн. 55 коп.

Після звільнення він намагався забрати свої особисті речі та майно, яке належить йому на праві власності та знаходиться на території товариства, але отримав відмову.

Зазначає, що 15.09.06 року він звернувся до Бердянського міськрайсуду Запорізької області з позовом до відповідача про витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.12.2011 року був частково задоволений заявлений ним, як власником майна, в порядкуст. 387 ЦК України позов до ЗАТ «Торговельний будинок Україна» про витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння, однак рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2012 року вказане рішення було скасовано, а в задоволенні його позову відмовлено.

Посилаючись на те, що хоча ніяке майно відповідачу ані за договором, ані по акту приймання-передачі він не передавав, однак частину його майна у складі: верстат фрезерний ФСШ - 1; верстат ШЛПС - 1; верстат круж Ц6- 2; верстат ЦМЕ; верстат комбінований КС 351; верстат комбінований 357; верстат рейсмусний СР-6-9; верстат столярний мод. 2м 112; верстат наждачний строгальний; верстат фуговочний СФ - 6, яку ЗАТ „Торговельний будинок Україна" безпідставно поставило на свій баланс, а також інше перелічене у позові майно, всього загальною вартістю 60804 гр. 55 коп., йому в натурі повернуто не було, на підставі ст.ст. 625, 1213 ЦК України просив стягнути з відповідача на його користь вартість зазначеного майна, як безпідставно набутого, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 25.07.2006 року по 01.01.2013 року у сумі 130155 гр. 21 коп.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У засідання апеляційного суду, призначене на 02.07.2013 року, апелянт ОСОБА_2 повторно не з"явився. Його клопотання про відкладання слухання справи у зв"язку з хворобою було відхилено, враховуючи, що вказане клопотання являлося повторним і при цьому ніяких доказів на підтвердження того, що за станом здоров"я він вдруге не може приймати участь у розгляді справи, суду не надано.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберігла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, положення гл. 83 ЦК України застосовуються до всіх правовідносин з безпідставного набуття та збереження майна, яке є одним з видів позадоговірних зобов"язань. При цьому відносини щодо витребування майна власника із чужого незаконного володіння одночасно врегульовані спеціальними нормами, а саме, ст.ст. 387-390 ЦК України.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов"язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовуєтьмя його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже вказана норма застосовується у разі, якщо під час розгляду судом справи про повернення майна будуть з"ясовані обставини того, що повернення майна в натурі стало неможливим, і у такому випадку суд може зобов"язати набувача відшкодувати вартість безпідставно набутого майна, з визначенням розміру відшкодування на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що позов про відшкодування вартості майна в порядку ст. 1213 ЦК України заявлено по даній справі стосовно того ж самого майна, із вимогами про витребування якого з чужого незаконного володіння позивач вже звертався у червні 2006 року і з приводу яких вже ухвалені судові рішення.

Необхідність стягнення саме вартості переліченого майна знову обгрунтовував посиланням на те, що у період перебування на посаді директора ЗАТ„Торговельний будинок Україна" верстати, комп"ютерну техніку та інше майно закупав за особисті кошти, а отже і придбане майно належало йому особисто, а на підтвердження неможливість повернення його в натурі посилався на те, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29.03.2012 року у задоволенні заявленого ним у червні 2006 року позову про витребування зазначеного майна було відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у стягненні вартості майна, суд правомірно виходив з того, що рішенням апеляціного суду Запорізької області від 29 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ „Торговельний будинок „Україна" про витребування майна з чужого незаконного володіння було повністю скасоване рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 грудня 2011 року, за яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково і ЗАТ „Торговельний будинок „Україна" було зобов"язано повернути ОСОБА_2 верстат фрезерний ФСШ - 1; верстат ШЛПС - 1; верстат круж Ц6- 2; верстат ЦМЕ; верстат комбінований КС 351; верстат комбінований 357; верстат рейсмусний СР-6-9; верстат столярний мод. 2м 112; верстат наждачний строгальний; верстат фуговочний СФ - 6, станок „Тема- 3200", теплоргенератор „Бізон" тип 6с; торцовочну пилу, комп"ютер, монітор, верстат форматно-розкроєчний М 590, станок двухфрезерний для виїмки пазів, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_2 вимог у повному обсязі.

При цьому підставами відмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння було не з"ясування судом обставин неможливості повернення в натурі майна ОСОБА_2, як власнику, а недоведеність останнім того, що він, а не ЗАТ „Торговельний будинок „Україна", є власником вказаного у позові майна і того, що воно безпідставно утримується відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Між тим, встановлені судовим рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ „Торговельний будинок „Україна" про витребування майна з чужого незаконного володіння обставини правових підстав для застосування положень ст. 1213 ЦК України не дають.

За вказаних обставин суд правомірно визнав безпідставними і вимоги ОСОБА_2 щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України, враховуючи також , що названа норма на позадоговірні правовідносини взагалі не поширюється.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України належно оцінив надані по справі докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував норми матеріального права до цих правовідносин і правомірно відмовив у задоволенні позову за його безпідставністю.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи,- безпідставні.

Ті докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми процесуального та матеріального права, і правильність судових висновків вони не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 березня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: