Ухвала суду № 32304082, 02.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р.Справа № 815/780/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Федусик А.Г.,судді -Вербицькій Н.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготерм» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготерм» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерготерм» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 16.12.2012 року №0000602301 про нарахування податку на прибуток на суму 82975,00 грн. - повністю та №0000592301 в частині донарахування податку на додану вартість за основним платежем на суму 38304,85 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Нормаізол» та штрафних санкцій.

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №274/22-213/35768238 від 29.12.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготерм» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірним рішенням №0000602301 податку на прибуток на суму 82975,00 грн. стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про завищення позивачем за 3 квартал 2011 року валових витрат на суму 360760,00 грн., у тому числі 169236,00 грн. по ТОВ «Мега Буд» та 191524,00 грн. по ТОВ «Нормаізол». Підставою для нарахування спірним рішенням №0000592301 податку на додану вартість за основним платежем на суму 38304,85 грн. стали висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту липня 2011 року по підприємству ТОВ «Нормаізол» на суму 38304,85 грн., яка не підтверджена податковими накладними.

В своїй позовній заяві позивач вказує про помилковість висновків акту перевірки щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту, стверджуючи, що на час проведення перевірки позивачем у повному обсязі були надані усі документи, що підтверджують правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по завищенню валових витрат 3 кварталу 2011 року як порушення п.138.1, п.138.4, ст.138 Податкового кодексу України, а дії по завищенню податкового кредиту липня 2011 року на суму 38304,85 грн. як порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 ПК України.

Аналіз викладеного на стор 10 акту перевірки порушення по формуванню валових витрат 3 кварталу 2011 року на суму 360760,00 грн. свідчить про те, що на думку ДПІ позивач неправомірно включив до 3 кварталу витрати по придбанню послуг у ТОВ «Мега Буд» на суму 169236,00 грн. та по придбанню товарів у ТОВ «Нормаізол» на суму 191524,00 грн., оскільки відсутні документи про реалізацію позивачем у 3 кварталі 2011 року таких товарів та послуг.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000602301, суд першої інстанції погодився з доводами щодо не підтвердження позивачем факту реалізації придбаних у ТОВ «Мега Буд» та ТОВ «Нормаізол» товарів та послуг.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне.

На відміну від положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які діяли до 01.04.2011 року і передбачали правило першої події при формування валових витрат, Податковим кодексом України визначений дещо інший порядок формування витрат.

Так, відповідно до п.183.4 ст.183 ПК України в редакції, яка діяла на час формування витрат 3 кварталу 2011 року, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Тобто, при розрахунку об'єкта оподаткування платник податку має право врахувати витрати, включені до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) одночасно з визнанням доходів від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

Слід також зазначити, що за новими правилами податкового обліку доходи від продажу товарів у платника податку виникають за датою переходу покупцеві права власності, а при наданні послуг чи виконанні робіт - за датою підписання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п.137.1 ст.137 Податкового кодексу). Це означає, що витрати, які впливають на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг, виконаних робіт, включаються до складу витрат при розрахунку об'єкта оподаткування одночасно з визнанням доходів від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

Отже, оскільки докази реалізації позивачем у 3 кварталі 2011 року товарів та послуг, які були придбані у ТОВ «Мега Буд» та ТОВ «Нормаізол», відсутні, і позивач не підтвердив цього факту належними документами, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про наявність порушення позивачем приписів п.183.4 ст.183 ПК України та завищення позивачем валових витрат 3 кварталу 2011 року на суму 360760,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за цей період на суму 82975,00 грн. (360760,00 грн. х 23%).

Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення №0000602301 є цілком законною та обґрунтованою.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0000592301, колегія суддів зазначає наступне.

Цим рішення позивачу нараховані зобов'язання з ПДВ на загальну суму 52531,00 грн., у тому числі 42025,00 грн. - за основним платежем та 10506,00 грн. - за штрафними санкціями.

Як вбачається з акту перевірки, визначена цим рішенням сума за основним платежем складається з наступних сум завищеного податкового кредиту:

- 3720,19 грн. - по операціям з ТОВ «Пневмоінжінірінг» (2647,50 грн.) та ТОВ «Веста Сервіс» (1071,67 грн.), яка двічі включена до податкового кредиту;

- 38304,85 грн. - по операціям з ТОВ «Нормаізол», яка не підтверджена податковими накладними.

Позивач визнає факт подвійного включення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям ТОВ «Пневмоінжінірінг» та ТОВ «Веста Сервіс», в зв'язку з чим оскаржує податкове повідомлення-рішення №0000602301 лише в частині нарахування зобов'язань по операціям із ТОВ «Нормаізол».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до суду доказів того, що підприємством було вжито відповідних заходів для надання відповідних податкових накладних та документів на підтвердження щодо віднесення сум до податкового кредиту відносно ТОВ «Нормаізоіл».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В абзаці другому пункту 44.7 ст. 44 ПК України передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

З огляду на те, що на стор.20 акту перевірки прямо вказується на відсутність податкових накладних по операціям із ТОВ «Нормаізоіл», позивачу після отримання акту перевірки і до винесення спірного повідомлення-рішення необхідно було надати до ДПІ податкові накладні по операціям із ТОВ «Нормаізоіл», які в акті перевірки визнані як відсутні.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що після отримання акту перевірки та до винесення спірного повідомлення-рішення позивач надав відповідачу податкові накладні по операціям із ТОВ «Нормаізоіл», колегія суддів вважає, що ДПІ обґрунтовано нарахувало позивачу спірним рішенням зобов'язання з ПДВ внаслідок відсутності податкових накладних по операціям із ТОВ «Нормаізоіл».

Сам факт надання таких накладних до суду під час судового розгляду не спростовує правильність висновків акту перевірки та правомірність винесеного на підставі такого акту перевірки повідомлення-рішення, оскільки суд оцінює оскаржене повідомлення-рішення на момент його винесення.

Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000592301.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготерм» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька